Розділ «3.13. Оплата аудиторської роботи»

Згідно з розділом 10 Кодексу етики професійних бухгалтерів, прийнятого Аудиторською палатою України 18.04.2003 р., аудитори, які надають замовникам аудиторські послуги, беруть на себе зобов'язання, щоб ці послуги були об'єктивними і відповідали встановленим потребам. При цьому аудитори мають право на отримання оплати за послуги, що надаються. Оплата за професійні послуги має бути справедливою і відображати їх якість.

У цьому випадку повинні відображатися:

* навики і знання, які необхідні для конкретного виду професійних послуг;

* рівні підготовки і освіти аудитора;

* час, який необхідний для виконання аудитором аудиторських робіт;

o міра відповідальності за виконану роботу.

Оплата за аудиторські послуги нараховується на основі відповідних погодинних чи поденних ставок з урахуванням часу, який затрачений кожним аудитором, залученим для проведення аудиту. Ці ставки повинні відповідати фундаментальним обґрунтуванням, а послуги - плануватися, контролюватися і направлятися. При визначенні обсягу оплати враховуються всі фактори професійного рівня і ступеня відповідальності аудитора, а також затрачений час на проведення робіт, правові, соціальні та економічні умови підприємства-замовника. Не рекомендується раніше отримувати встановлений гонорар за перевірки, які заплановано проводити в майбутньому, і якщо є впевненість, що оплата за цей період буде помітно збільшена. При цьому не можна спиратися на те, що в даний період за перевірку гонорар виявився меншим, ніж за попередній період. Тут головне, щоб при розрахунку належної оплати були враховані всі вимоги, які є в методиці розрахунку. Аудитори не повинні погоджуватися виконувати роботу за більш низький гонорар тоді, коли це може призвести до зменшення якості послуг.

У цих випадках, приймаючи рішення про збільшення гонорару, аудитор повинен бути впевненим у тому, що:

o якість послуг, які надаються, не повинна знизитися;

o клієнт буде впевненим про надання аудиторських робіт у повному обсязі.

При укладенні договору не передбачається, що гонорар буде виданий лише в тому випадку, якщо в аудиторському висновку будуть викладені ті результати, які влаштовують лише замовника. У деяких випадках буває, що гонорар за виконану роботу аудитора визначається заздалегідь; у цьому випадку аудитор повинен перевірити правильність нарахування гонорару відповідно до вищевказаних вимог.

Правомірним є також те, що аудитор бере менший гонорар, ніж той, який він брав раніше за аналогічні послуги, за умови, що цей гонорар був установлений відповідно до чинного законодавства. При цьому він повинен враховувати ризик виникнення враження про те, що це може позначитися на якості роботи.

У зв'язку з цим, приймаючи рішення про зниження суми гонорару, аудитор повинен урахувати, що:

o якість роботи не постраждає;

o клієнта не буде введено в оману того, що роботи виконані в неповному обсязі.

Гонорар не повинен вважатися умовним, якщо його встановив суд чи інший державний орган. Якщо гонорар виплачується на відсотковій чи аналогічній основі, він повинен вважатися умовним гонораром. Крім основного гонорару може виплачуватися додатковий. До нього можна віднести, наприклад, витрати на відрядження. Важливо, щоб ці витрати були визначені ще до початку робіт і передбачені договором на проведення аудиту.

Особливо необхідно звернути увагу на можливість виплати комісійної винагороди. Вона не повинна мати місце ні зі сторони замовника, ні зі сторони виконавця. Наприклад, для залучення клієнта забороняється виплачувати такі винагороди посередникам, якщо послуги не надаються. Комісійні виплати можуть пропонуватися особам, які раніше працювали на об'єкті бухгалтерської практики, у тому випадку, якщо вони передбачені договором. Тоді вони не є комісійною винагородою.