Розділ «7.8. Методика аудиту власного капіталу і зобов'язань»

Довгострокові зобов'язання - це розрахунки, які не виникають у процесі операційного циклу підприємства (придбання сировини, виробництво і реалізація продукції та ін.) і термін погашення яких припадає на період після 12-ти місяців від дати балансу.

До довгострокових зобов'язань відносять:

o довгострокові позики;

o довгострокові векселі видані;

o довгострокові зобов'язання за облігаціями;

o довгострокові зобов'язання з оренди;

o відстрочені податкові зобов'язання;

o інші довгострокові зобов'язання;

o майбутні витрати і платежі.

Під час проведення аудиту передусім розглядають більш детальний склад тих чи інших зобов'язань.

Так, довгострокові позики включають такі види позик:

- довгострокові кредити банків у національній валюті;

- довгострокові кредити банків в іноземній валюті;

- відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті;

- інші довгострокові позики в національній валюті;

- інші довгострокові позики в іноземній валюті.

За даними групами перевіряють наявність заборгованості банкам за позиками, час погашення, правильність нарахування відсотків за користування позикою.

Під час перевірки одержання довгострокових позик вивчають кореспондуючі бухгалтерські рахунки, на яких відображаються дебетові записи. За цими даними можна встановити обсяг одержання довгострокових позик. Так, наприклад, розглядають записи за рахунками: довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, каса, рахунки в банках, інші кошти, поточні фінансові інвестиції та ін.

Перевірки використання довгострокових позик проводять у взаємозв'язку з записами на бухгалтерських рахунках: капітальні інвестиції, каса, рахунки в банках, інші кошти, короткострокові векселі одержані та ін.

Дуже важливою є перевірка своєчасності погашення позик, порядку відображення їх руху в обліку.