Розділ «5.15. Внутрішній контроль збереження грошових коштів, матеріальних ресурсів та виробничої діяльності підприємства»

Тривале зберігання зерна чи продуктів його переробки пов'язане з додатковими втратами. Розрахунок для списання гранично допустимих втрат при зберіганні продукції визначається терміном зберігання, оборотом продукції за відповідний період і кількістю продукції на дату перевірки.

Під час зберігання зерна, продукції його переробки, насіння олійних культур до трьох місяців норми природних втрат застосовуються з розрахунку фактичної кількості днів зберігання, а під час зберігання до шести місяців і до одного року - з розрахунку фактичного числа місяців зберігання.

Приклад.

Під час зберігання зерна насипом середньою масою 2000 ц з 1 по 30 вересня виявлена нестача 200 кг. Визначити необхідну норму до списання.

Рішення: 1. При зберіганні до трьох місяців норма природних утрат становить 0,07 % (при зберіганні насипом).

При зберіганні за 30 днів норма втрат становитиме:

де #м - норма природних втрат, %; Я - норма природних втрат (з таблиці), %; Д- кількість днів зберігання. Отже, при нестачі 200 кг можна списати лише 46 кг = 2000 0,023/100.

При цьому 200 кг - 46 кг = 154 кг списується за рахунок матеріально відповідальних осіб.

Під час зберіганні іншої продукції більше трьох місяців і до одного року гранично допустимі втрати визначаються з фактичного числа місяців, для яких першочергово визначаються більш точні норми втрат.

Приклад.

Середня вага пшениці озимої 2000 ц. Продукція зберігалася вісім місяців насипом. Гранично допустимі втрати раніше не нараховувалися. Визначити гранично допустимі втрати для можливого списання з матеріально відповідальної особи.

Визначити норму природних втрат зерна за шість місяців (з таблиці). Вона буде дорівнювати 0,09%.

Визначити приріст (р) норми втрат зерна за 1 місяць: р = (0,12-0,09)16 = 0,03/6 = 0,005%.

Визначити норму втрат (н) продукції за 8 місяців: н = 0,09 + 0,005 2 = 0,10%.

Визначити гранично допустимі втрати зерна за формулою:

де Гд - гранично допустимі втрати продукції під час зберігання, кг; В - середня вага продукції, яка зберігається, кг; Н- норма втрат під час зберігання продукції, %.

Таким чином, Гд = (2000000 ■ 0,10)/100 = 200 кг.

Якщо раніше до закінчення кінцевого терміну зберігання гранично допустимі втрати визначалися, то необхідно виявити різницю діючих норм втрат на кінець періоду і періоду початкового визначення гранично допустимих втрат. Тобто таку норму визначають за формулою:

де # - норма втрат продукції за весь період зберігання до і більше 12 місяців, %;

Нк - норма втрат продукції на момент інвентаризації по закінченню річного терміну зберігання продукції, %;