Розділ «5.15. Внутрішній контроль збереження грошових коштів, матеріальних ресурсів та виробничої діяльності підприємства»

Гранично допустимі втрати нафтопродуктів таким чином визначають множенням відповідної норми на вагу прийнятого нафтопродукту в резервуар у тоннах.

Гранично допустимі втрати нафтопродуктів при зберіганні в перший місяць зберігання визначають множенням відповідної норми на вагу нафтопродукту, що зберігається в резервуарі в тоннах.

Гранично допустимі втрати нафтопродуктів при зберіганні більше одного місяця визначають, починаючи з другого місяця зберігання після останнього надходження, множенням відповідної норми на масу нафтопродуктів, що знаходяться в резервуарі після першого місяця зберігання.

Гранично допустимі втрати нафтопродуктів при відпуску в транспортні засоби визначаються множенням відповідної норми на вагу відпущених або відвантажених нафтопродуктів у тоннах.

При визначенні норм втрат при довготривалому зберіганні нафтопродуктів користуються даними першої зони таблиці, а для визначення норм втрат при короткочасному зберіганні нафтопродуктів користуються даними таблиць 5.15.4.5-5.15.4.9.

Таблиця 5.15.4.4 Розподіл нафтопродуктів за групами

Таблиця 5.15.4.5. Норми природних втрат нафтопродуктів при прийманні, зберіганні і відпуску

Таблиця 5.15.4.6. Норми природних втрат нафтопродуктів при відпуску в транспортних засобах (у кг на 1 т видаваної кількості)

Таблиця 5.15.4.7 Розподіл території України за кліматичними зонами для застосування норм природних втрат нафтопродуктів

Таблиця 5.15.4.8 Норми природних утрат нафтопродуктів при залізничних перевозках наливом у цистернах

Таблиця 5.15.4.9 Норми природних втрат нафтопродуктів при тривалому зберіганні для всіх областей країни, за винятком Запорізької і Одеської

У багатьох сільськогосподарських підприємствах у зв'язку зі складністю розрахунків гранично допустимі втрати як на нафтопродукти, так і на сільськогосподарську продукцію не визначаються, а всі виявлені при інвентаризації нестачі відображаються в затратах на виробництво. Необхідно знати, що в загальній сумі нестач сільськогосподарської продукції гранично допустимі втрати, як правило, складають лише частину її. Тому частину продукції, за якою виявлена нестача при інвентаризації чи при передачі складів, необхідно суворо класифікувати, зіставляти з нормами списання і разом із цим правильно відображати в обліку.

При визначенні гранично допустимих втрат необхідно враховувати, що нестача продукції не повинна бути результатом недбалості і безвідповідальності завідуючих складами. Попереднє списання або резервування норм природних втрат категорично забороняється.

II. Визначення гранично допустимих втрат при зберіганні зерна, продукції його переробки, насіння соняшнику і трав

Для визначення загальної кількості гранично допустимих втрат зерна і продукції його переробки, насіння соняшнику і трав необхідно також проводити відповідні розрахунки.

Наприклад, до передачі зерна на зберігання при його сортуванні і сушінні та при виявленні його нестачі дозволяється застосовувати норми списання за відсотком всихання. Для цього користуються формулою:

де у - відсоток всихання, %; В1 - вологість продукції, %; В2- кінцева вологість продукції, %.

Знаючи кількість зерна, яке пішло на сортування (сушіння), можна визначити норму до списання за формулою:

де з - можлива норма зерна до списання, ц; у - відсоток всихання, %;

3І - кількість зерна, яке пішло на сортування (сушіння).