Розділ «5.15. Внутрішній контроль збереження грошових коштів, матеріальних ресурсів та виробничої діяльності підприємства»

Дебет субрахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів", кредит субрахунка 641 "Розрахунки за податками".

4. Нараховану суму, що підлягає сплаті до бюджету:

Дебет субрахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів", кредит субрахунка 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами".

5. Отримана сума нестачі:

Дебет рахунка 30 "Каса", кредит субрахунка 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків".

При нестачі основних засобів з вини матеріально відповідальних осіб робляться аналогічні бухгалтерські записи. Проте замість субрахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" використовується субрахунок 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

Таким чином, контроль утрат зернових культур повинен охоплювати всі види втрат, які мають місце в полі (на стерні, у колосі, у соломі), а також псування і загибель зерна при зберіганні, переробці сільськогосподарських, заготівельних організацій і втрати під час транспортування.

До втрат зерна на стерні включаються:

o зерно, яке залишилося на землі і незібране;

o зерно, яке обсипалося в результаті перетримання хлібів на кореню і у валках;

o зерно, яке просипалося з різних вузлів комбайна при його роботі, при розвантаженні бункера, транспортуванні.

Розміри втрат зерна на стерні визначаються шляхом вибіркового дослідження в період масового збирання врожаю на ділянках, які збираються прямим комбайнуванням і прямим способом, після підбирання валків. Для цього на зібраній ділянці відбирають метрівки розміром 1 м2 у такій кількості:

- на площі до 25 га - не менше 15;

- на площі 25-50 га - не менше 20;

- на площі більше 50 га - не менше 25.

Метрівки повинні розміщуватися рівномірно по діагоналі поля без навмисного вибору місця, включаючи покоси. Усі зерна і колоски, зрізані повністю, частково або не зрізані, які потрапили в метрівку, підбираються і обмолочуються. Отримане зерно зважується. Загальна вага зібраного зерна ділиться на число відібраних метрівок і встановлюється середня вага втрат у грамах на одну метрівку. Для визначення втрат у кілограмах на 1 га середня вага втрат з однієї метрівки в грамах множиться на 10 тис. Результати вибіркового обстеження записуються в спеціальній картці обстеження при збиранні врожаю.

Для контролю втрат при обмолочуванні виділяють прокосами ділянку посіву не менше 40 м2, з якого повинно бути зібрано не менше 100 кг соломи і полови. Втрати в молотарці визначаються при середньому режимі розвантаження комбайна. При визначенні втрат зерна від недомолочування зерна в соломі беруться проби з різних місць копиці на соломотрясі чи з валка.

Пробу колосків вимолочують вручну і зважують. Вільне зерно в соломі визначають шляхом перетрушування проби, відокремлення вільного зерна, що знаходиться в ній, і зважування його. Втрати в полові вільного зерна і від недомолоту визначаються шляхом збору проб з різних місць передньої, нижньої частини копиці, де знаходиться полова. Загальні втрати зерна при обмолоті визначаються шляхом додавання окремих видів втрат. Втрати зерна під час переробки визначаються як різниця між фактичними витратами зерна і кількістю зерна, яке повинно було бути витрачено за нормами на фактичний вихід готової продукції (муку, крупу та ін.). Дані про переробку продукції відображаються у звіті про переробку продукції, ф. 123.

Втрати при транспортуванні зерна від сільськогосподарських підприємств визначають за даними товарно-транспортних накладних, ф. № 1-сг (зерно) як різницю фізичних ваг відправленого зерна заготівельним організаціям.

При цьому ваги на зерноскладах у сільгосппідприємствах і в заготівельних організаціях перед прийманням зерна повинні бути перевірені, опломбовані органами Держстандарту і відкалібровані. Необхідно суворо слідкувати за тим, щоб зважувалась кожна автомашина.