СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

Інформаційні системи і технології в банках

На пострадянському просторі становлення електронного бізнесу збіглося з процесом загальної модернізації правових систем пострадянських країн. Однак відносини між учасниками електронного бізнесу лише на початку нового тисячоліття почали регулювати спеціальними законами або іншими джерелами права. На практиці створюють і постійно модифікують різні угоди про електронний обмін даними або про електронний документообіг, які певною мірою відповідають чинному законодавству. Водночас нерозвинутість і фрагментарність правових норм порушують електронну форму бізнесу" є перешкодою в її інтеграції до глобального електронного ринку. Позбутися таких перешкод можна шляхом установлення оптимального співвідношення норм адміністративного і приватного права щодо електронного бізнесу, введення в дію низки нових законів.

Досягнення інформаційної безпеки електронного бізнесу - це один зі стратегічно важливих напрямів національної безпеки держави. Розробка національної нормативної бази, її гармонізація з міжнародними інституціями, тобто приведення відносин у сфері інформаційної безпеки у відповідність світовим стандартам і нормам, сприятимуть зміцненню національної безпеки України та підвищенню ЇЇ міжнародного авторитету як демократичної і правової держави.

Для правового забезпечення функціонування електронних систем в Україні створено Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України та затверджено Закони України: "Про Національну програму інформатизації" (№ 74/98-ВР від 04.02.98), "Про концепцію Національної програми інформатизації" (№ 75/98-ВР від 04.02.98), "Про інформацію", "Про науково-технічну інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах" (від 05.07.2004), "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (від 05.04.2001), "Про електронні документи та електронний обіг" (від 22.05.2003), "Про електронний цифровий підпис" (від 22.05.2003), видано Укази Президента, положення та інструкції.

Водночас лише один документ присвячено самій глобальній мережі Internet Це Указ Президента № 928/2000 "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Internet та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" від 31 липня 2000 року. Він має декларативний характер, але при цьому визначає основні напрями правового регулювання Internet у нашій країні. Документ передбачає вдосконалення правового регулювання та забезпечення державної підтримки розвитку інфраструктури надання інформаційних послуг через мережу Internet створення умов для розвитку підприємницької діяльності та конкуренції в галузі використання каналів електронного зв'язку, розвитку та впровадження комп'ютерних інформаційних технологій у системі державного управління, фінансовій сфері, підприємницькій діяльності, освіті тощо.

У 2000 році Національний банк України розробив проект "Вимог щодо організації електронної комерції в Україні", яким, зокрема, урегульовував питання організації електронних магазинів, формування і виконання електронних замовлень, оплату замовлень за допомогою різних платіжних інструментів, включаючи банківські картки, системи типу Клієнт - Банк та Організацію банківського обслуговування за допомогою нових технологій. У коментарях до нього зазначено, що брак правового поля впливає негативно на ті початкові кроки в розвитку електронної комерції, які вже зроблено в Україні. Для запобігання порушенням грошового обігу в зазначеному проекті передбачається, що всі операції купівлі-продажу в електронній комерції повинні виконуватися через банківські рахунки торговця і покупця, що дасть можливість чітко визначати учасників електронної комерції. Для того щоб електронний документообіг можна було ефективно застосовувати, законодавство має містити певні правові норми, що сприяють використанню комп'ютерних технологій під час здійснення угод та інших юридично важливих дій.

З метою реалізації цього завдання Міжвідомча робоча група з питань спрощення і модернізації процедур в управлінні, торгівлі та на транспорті Міністерства економіки за участі представників Робочої групи Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ України у листопаді 2000 року розробила проекти Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис".

З 1 січня 2004 року ці закони набрали чинності. Закон "Про електронно-цифровий підпис" визначає правовий статус електронного цифрового підпису (ЕЦП) та регулює відносини, що виникають під час використання електронного цифрового підпису. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час використання інших видів електронного підпису, у тому числі переведеного у цифрову форму зображення власноручного підпису. Щодо Закону "Про електронні документи та електронний документообіг", то він покликаний визначити особливості використання обміну електронними повідомленнями під час здійснення угод у цивільному обороті. Ці Закони доповнено такими важливими нормативно-правовими актами, як Порядок сертифікації центру сертифікаційних ключів, затверджений постановою № 903 Кабінету Міністрів України від ІЗ липня 2004 року, та Порядок

засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний проміжок часу, затверджений постановою № 680 Кабінету Міністрів від 26 травня 2004 року.

Відповідно до Закону "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму. Нотаріальні дії із засвідчення справжності електронного цифрового підпису на електронних документах вчиняються відповідно до порядку, встановленого законом.

Захист прав споживачів послуг електронного цифрового підпису, а також механізм реалізації захисту цих прав урегульовано цим Законом та Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12). У разі, коли, відповідно до законодавства, потрібне засвідчення дійсності підпису на документах та відповідності копій документів оригіналам печаткою, на електронний документ накладається ще один електронний цифровий підпис юридичної особи, спеціально призначений для таких цілей.

Відповідно до Закону "Про електронний цифровий підпису порядок застосування цифрового підпису в банківській діяльності визначається Національним банком України.

Розглянемо основні поняття правових відносин у сфері послуг електронного цифрового підпису.

Сертифікат відкритого ключа - це документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачеві. Сертифікати ключів можна розповсюджувати в електронній формі або у формі документа на папері та використовувати для ідентифікації особи підписувана. Вони містять такі обов'язкові дані, як найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру), зазначення, що сертифікат виданий в Україні, унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа, основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа, дату та час початку і закінчення строку чинності сертифіката, відкритий ключ, найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа, інформацію про обмеження використання підпису. Інші дані можна вносити в посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Підписувач має право вимагати скасування, блокування або поновлення свого сертифіката ключа; оскаржити дії чи бездіяльність центру сертифікації ключів у судовому порядку. Підписувач зобов'язаний зберігати особистий ключ у таємниці; надавати центру сертифікації ключів дані згідно з вимогами для засвідчення чинності відкритого ключа; своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Центром сертифікації ключів може бути юридична особа незалежно від форми власності або фізична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, що дає послуги електронного цифрового підпису та засвідчила свій відкритий ключ у центральному засвідчувальному органі або засвідчувальному центрі. Обслуговування фізичних та юридичних осіб здійснюється центром сертифікації ключів на договірних засадах.

Центр сертифікації ключів має право надавати послуги електронного цифрового підпису та обслуговувати сертифікати ключів. При цьому центр сертифікації ключів зобов'язаний забезпечувати захист інформації в автоматизованих системах відповідно до законодавства, забезпечувати захист персональних даних, отриманих від підписувача, згідно із законодавством тощо. Зберігання особистих ключів підписувачів та ознайомлення з ними в центрі сертифікації ключів заборонено.

Для забезпечення реєстрації, засвідчення чинності відкритих ключів та акредитації групи центрів сертифікації ключів, які надають послуги електронного цифрового підпису цьому органу і підпорядкованим йому підприємствам, установам та організаціям, Кабінет Міністрів України в разі потреби визначає засвідчувальний центр центрального органу виконавчої впади.

Засвідчувальний центр щодо групи центрів сертифікації ключів має ті самі функції і повноваження, що й центральний засвідчувальний орган щодо центрів. Згідно із законом засвідчувальний центр реєструється, засвідчує свій відкритий ключ і акредитується в центральному засвідчувальному органі.

Функції органу контролю здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері криптографічного захисту інформації. До його функцій належить перевірка дотримання вимог Закону "Про електронний цифровий підпис" центральним засвідчувальним органом, за-свідчувальними центрами та центрами сертифікації ключів. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків та виявлення порушень вимог, установлених законодавством для центру сертифікації ключів, засвідчувального центру, орган контролю дає розпорядження центральному засвідчувальному органу про негайне вжиття заходів, передбачених законом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Специфіка і задачі інформаційних систем

  • Архітектура інформаційних систем

  • Архітектура Intranet-система

  • Структура і склад інформаційної системи

  • Типові процедури обробки даних

  • ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ

  • Системи класифікації інформації

  • Кодування інформації

  • Реєстраційна система кодування

  • Коди виявлення помилок

  • Штрихове кодування

  • РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Пам'ять комп'ютера

  • Зовнішні пристрої

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Класифікація мереж

  • Апаратне забезпечення мережевої технології

  • Мережеві операційні системи

  • Топологія мережі

  • Інтеграція локальних мереж

  • Мережа Internet

  • Підключення до Internet

  • Сучасні технології швидкісної передачі даних у локальних (LAN) і глобальних мережах (WAN)

  • РЕСУРСИ БАЗ ДАНИХ

  • Ієрархічні та мережеві моделі даних

  • Реляційна модель даних

  • Операції з даними в реляційній моделі

  • Архітектура баз даних

  • Особливості технологій баз даних

  • Технологія використання СУБД

  • Проектування баз даних

  • Система управління базою даних SQL Server 7.0

  • Поняття про систему безпеки SQL Server

  • Таблиці бази даних

  • Діаграми баз даних SQL Server

  • Додавання даних до таблиці

  • Організація баз даних засобами електронної таблиці

  • Організація бази даних засобами електронної таблиці Excel.

  • Тенденції і перспективи розвитку СУБД

  • ОСНОВИ СУЧАСНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ САБД. КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СИСТЕМИ

  • Задоволення потреб банку

  • НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Розширення спектра послуг віддалених офісів

  • Автоматизація управління філіями

  • РИЗИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Мінімізація інвестиційних ризиків

  • Вимоги до програмного забезпечення

  • СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

  • АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ - ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Технологія роботи в середовищі АРМ

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ SCROOGE II

  • Модуль Клиенты банка

  • Модуль Счета клиентов банка

  • Модуль !Документы+

  • Модуль Касса

  • Модуль Розрахункові правила і нарахування процентів за розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку

  • Модуль Кредиты

  • Депозитні операції

  • Модуль Валюта

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ БАРС MILLENNIUM

  • Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium

  • АРМ Адміністратора

  • АРМ Технолога

  • Робоче місце Операціоніста

  • СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ (CБОН)

  • Периферійні пристрої системи

  • СУЧАСНІ БАНКІВСЬКІ КАРТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Історичні передумови виникнення платіжних карток

  • Основні типи платіжних карток

  • ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТКОВИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • ПРОБЛЕМИ НАДІЙНОСТІ ТА ЗАХИСТУ КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Методи захисту учасників карткових операцій

  • РОЗВИТОК КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

  • Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

  • Роль НСМЕП на ринку платіжних карток України

  • Правове регулювання банківського карткового бізнесу в Україні

  • Правове регулювання діяльності карткових платіжних систем, що діють на ринку України

  • Нормативно-правове регулювання випуску та обігу платіжних карток

  • ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • ЕЛЕКТРОННІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ

  • ЕЛЕКТРОННІ БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

  • Система Electronic-banking

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • АУТСОРСИНГ ДБО

  • ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

  • Етапи створення системи захисту

  • Створення політики безпеки

  • Принципи реалізації політики безпеки і механізми захисту

  • Криптографічний захист інформації і системи розподілу ключів

  • Світові стандарти критеріїв оцінки безпеки інформаційних систем

  • ПРАВОВІ АСПЕКТИ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ

  • СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТ-БАНК

  • СИСТЕМИ ELECTRONIC-BANKING

  • Технологія PC-banking

  • -banking

  • -banking

  • Основні операції у WAP-banking

  • Інформаційна безпека систем Internet-banking

  • Переваги застосування технологій e-banking для учасників електронного бізнес-процесу

  • Переваги технології Internet-banking для розробників

  • СТАН І СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ INTERNET-BANKING

  • Напрями розвитку Internet-технологій

  • Розвиток Internet-banking в Україні

  • ПриватБанк

  • ВАТ "Укрексімбанк"

  • Система INTER PLAT Іnternet - платежі в НСМЕП

  • СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
  • ІНФРАСТРУКТУРА КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ. БАНКОМАТИ

  • Структура банкомата, характеристика основних модулів

  • Пристрої для виведення інформації

  • Основні технологічні етапи роботи банкомата під час видачі готівки

  • Основні технологічні етапи роботи депозитного банкомата за депонування готівки

  • Сервісне обслуговування банкоматів

  • ТИПИ БАНКОМАТІВ

  • Основні моделі та функціональні можливості сучасних банкоматів

  • Інші автоматичні пристрої для роботи з готівкою

  • МЕРЕЖІ БАНКОМАТІВ

  • Якість роботи банкоматної мережі

  • Методи забезпечення якості роботи мережі банкоматів

  • Інкасація банкоматів

  • Розвиток банкоматної мережі в Україні

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ