АПАРАТНІ ЗАСОБИ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Увесь спектр сучасних обчислювальних систем можна поділити на три великі класи: міні-ЕОМ (у тому числі персональні комп'ютери), мейнфрейми, суперкомп'ютери. Ці класи розрізняються не стільки за зовнішнім виглядом, скільки за функціональними можливостями.
Сучасні персональні комп'ютери (ПК) мають практично ті ж характеристики, що й міні-ЕОМ вісімдесятих років: 32- і 64-розрядну архітектуру і шинну організацію системи.
Клас міні-ЕОМ занадто різноманітний: від ноутбуків і палмтопів до потужних серверів. Генетичними ознаками цього класу машин є стандартизація апаратних і програмних засобів і шинна організація системи, за якої всі пристрої "нанизуються" на загальну магістраль, зорієнтовані на широке коло користувачів, міні-комп'ютерні системи ? безумовними лідерами продажу в комп'ютерній галузі.
Мейнфрейми - універсальні електронно-обчислювальні машини загального.призначення. З розвитком міні-комп'ютерних систем мейнфрейми втратили свої позиції. Однак компанія IBM, основний світовий виробник мейнфреймів, зуміла здійснити якісний стрибок - перехід до нової концептуальної архітектури ESA/390 із широким спектром функціональних можливостей, які пропонують використовувати мейнфрейми як центри інтеграції неоднорідного обчислювального комплексу. Вартість мейнфреймів відносно висока - один комп'ютер з пакетом прикладних програм оцінюється приблизно в мільйон доларів. Мейнфрейми активно використовуються у фінансовій сфері, оборонному комплексі і займають від 20% до 30% комп'ютерного ринку.
Суперкомп'ютери потрібні для роботи з прикладними програмами, які вимагають високої продуктивності, як мінімум, сотень мільярдів операцій за секунду. їх використовують для складних обчислень в аеродинаміці, метеорології, фізиці високих енергій. Суперкомп'ютери знайшли використання й у фінансовій сфері. Оскільки вони дуже дорогі - від п'ятнадцяти мільйонів доларів, тому рішення щодо їх придбання, як правило, приймається на державному рівні. Розвинута система торгівлі також підтримується суперкомп'ютерами. Основний виробник таких комп'ютерів - фірма Gray Research.
Конструктивно IBM-сумісний персональний комп'ютер (ПК) містить такі основні пристрої - системний блок, клавіатуру, монітор (дисплей) і, як правило, маніпулятор (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Конструктивна схема персонального комп'ютера
Системний блок персонального1 комп'ютера являє собою корпус, в якому розташовані джерело живлення, материнська (системна) плата, плати розширення (відеокарта, звукова карта), різні накопичувані (жорсткий диск дисководи для гнучких дисків, приводи GD)i інші пристрої. Нині найбільш поширеними є три види форм системного блоку: "башта" (tower), "міні-башта" (mini-tower) і "плоский" (desktop).
Материнська плата - це головний пристрій, який визначає можливості комп'ютера (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Материнська плата персонального компьютера
На платі розташовані: центральний мікропроцесор; оперативна пам'ять; кеш-пам'ять; постійна пам'ять із BIOS (базова система введення/виведення); набір керуючих мікросхем, або чіпсетів (chipset), роз'єми розширення, або слоти (slot); перетворювач напруги з 5В на 3,3В для живлення процесора (деяким процесорам потрібна менша напруга, наприклад 2,2В для AMD K6-3D); роз'єм для підключення клавіатури та інші компоненти. Важливою характеристикою материнської плати є її форм-фактор, який визначає геометричні розміри плати, розташування роз'ємів і процесора, точок кріплення плати, а також тип роз'єму живлення плати. Форм-фактор плати визначає також тип системного блока і блока живлення комп'ютера. Найбільш поширені такі форм-фактори: повнорозмірний тип AT (Advanced Technologyes); тип з обмеженими розмірами ATX (ATExpantion).
Центральний процесор - це електронний модуль, який виконує в комп'ютері основну обчислювальну роботу і керує взаємодією між всіма блоками і системами комп'ютера (процесор встановлюється в керамічну або пластмасову оправу з контактами, за допомогою яких під'єднується до роз'ємів материнської плати). Він суттєво змінився з часу свого першого застосування: перший процесор для IBM PC - Intel 8088 працював на тактовій частоті 4,77 МГц; сучасні процесори успішно перейшли за частоту 2 ГГц (AMD Sem-pron - 2,2 ГГц, AMD Athlon - 2,2 ГГц, Intel Celeron 2,0 ГГц), а тактова частота процесора Pentium 4 становить уже 2,80 ГГц. Що вища тактова частота, то більшу кількість операцій виконує процесор: комп'ютер із тактовою частотою 4,77 МГц має потужність 4,77 мільйона елементарних операцій за секунду, а комп'ютер із тактовою частотою 1,8 ГГц — 1,8 мільярда операцій (тактів) за секунду. Величина тактової частоти процесора в будь-якому разі хоч і важливий, але не головний фактор: продуктивність комп'ютера визначається всіма компонентами комп'ютера в цілому, збільшення тактової частоти не завжди означає автоматичне збільшення продуктивності. Для того, щоб поліпшити ситуацію з пропускною здатністю процесора, компанії, що розробляють процесори, весь час пропонують нові архітектури процесорів, складовою яких є кеш-пам'ять (проміжний запам'ятовувальний пристрій між центральним процесором і оперативною пам'яттю). Кеш-пам'ять, яка міститься в самому ядрі процесора, утворює кеш-пам'ять першого рівня (її мають усі сучасні процесори) - це супершвидка пам'ять, в яку за допомогою спеціальних програм з оперативної пам'яті відбираються певні дані, що потрібні процесору. Процесор перш за все звертається до кеш-пам'яті першого рівня, у разі відсутності потрібних даних він звертається до кеш-пам'яті другого рівня або бере дані з оперативної пам'яті. На комп'ютерах з процесором Pentium II або Athlon кеш-пам'ять другого рівня виконували у формі звичайної пам'яті і розташовували на материнській платі, при цьому не забезпечуючи належної продуктивності процесора. Необхідність прискорити роботу кеш-пам'яті другого рівня потягнула за собою переміщення її до ядра процесора. Зараз ідуть розробки щодо організації наступного рівня кеш-пам'яті - Level 3 cache, який буде встановлено в материнську плату.
Клавіатура - головний засіб ручного введення даних у ПЕОМ. Клавіатура персонального комп'ютера має чотири групи клавіш: алфавітно-цифрові
- для введення чисел і тексту; фунціональні - для переключення з одного виду роботи на інший; клавіші управління курсором - для переміщення курсора на екрані дисплея; спеціальні керуючі клавіші - для зміни регістрів і режимів уведення даних. До системного блока клавіатура під'єднана кабелем. Клавіатура комп'ютера має відповідати ергономічним вимогам - бути зручною для тривалої роботи, розташування клавіш має максимально відповідати клавішам друкарської машинки. Клавіатури на нинішній день практично стандартизувалися: вони мають 101-106 клавіш, що розташовані за стандартом QWERTY.
Дисплей (монітор) - одна з частин відеосистеми комп'ютера, яка призначена для відображення даних, що їх вводять у комп'ютер або отримують у результаті їх обробки. Дисплеї можуть суттєво відрізнятися один від одного - від їхніх характеристик залежать можливості комп'ютера і прикладного програмного забезпечення. Основні характеристики дисплеїв: розмір екрана в дюймах по діагоналі - 15, 17, 18, 20, 21, 23 тощо; режим роботи
• символьний, графічний; тип - чорно-білий або кольоровий; формат тексту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ“ на сторінці 1. Приємного читання.
