Криптографічний захист інформації і системи розподілу ключів

Інформаційні системи і технології в банках

Використання криптографічного захисту інформації під час побудови політики безпеки банківської оn-line-системи значно посилює безпеку роботи системи, але за умови, що ця система захисту створена належним чином та має безпечну систему розподілу криптографічних ключів.

Криптографічні методи захисту інформації - це методи захисту даних із використанням шифрування

Головна мета шифрування (кодування) інформації - її захист від несанкціонованого читання. Системи криптографічного захисту (системи шифрування інформації) для банківських оn-line -сисгем можна поділити за різними ознаками:

• за принципами використання криптографічного захисту (вбудований у систему або додатковий механізм, що може бути відключений);

• за способом реалізації (апаратний, програмний, програмно-аларатний);

• за криптографічними алгоритмами, які використовуються (загальні, спеціальні);

• за цілями захисту (забезпечення конфіденційності інформації (шифрування) та захисту повідомлень і даних від модифікації, регулювання доступу та привілеїв користувачи);

• за методом розподілу криптографічних ключів (базових/сеансових ключів, відкритих ключів) тощо.

Вбудовані механізми криптографічного захисту входять до складу системи, їх створюють одночасно з розробленням банківської on-line-системи. Такі механізми можуть бути окремими компонентами системи або бути розподіленими між іншими компонентами системи.

Додаткові механізми криптозахисту - це додаткові програмні або апаратні засоби, які не входять до складу системи. Така реалізація механізмів криптозахисту має значну гнучкість і можливість швидкої заміни. Для більшої ефективності доцільно використовувати комбінацію додаткових і вбудованих механізмів криптографічного захисту.

За способом реалізації криптографічний захист можна здійснювати різними способами: апаратним, програмним або програмно-апаратним. Апаратна реалізація криптографічного захисту - найбільш надійний спосіб, але й найдорожчий. Інформація для апаратних засобів передається в електронній формі через порт обчислювальної машини всередину апаратури, де виконується шифрування інформації. Перехоплення та підробка інформації під час її передачі в апаратуру може бути виконана за допомогою спеціально розроблених програм типу "вірус".

Програмна реалізація криптографічного захисту значно дешевша та гнучкіша в реалізації. Але виникають питання щодо захисту криптографічних ключів від перехоплення під час роботи програми та після її завершення. Тому, крім захисту від "вірусних" атак, потрібно вжити заходів для забезпечення повного звільнення пам'яті від криптографічних ключів, що використовувались під час роботи програм "збирання сміття".

Крім того, можна використовувати комбінацію апаратних і програмних механізмів криптографічного захисту. Найчастіше використовують програмну реалізацію криптоалгоритмів з апаратним зберіганням ключів. Такий спосіб криптозахисту є досить надійним і не надто дорогим. Але, вибираючи апаратні засоби для зберігання криптографічних ключів, треба пам'ятати про забезпечення захисту від перехоплення ключів під час їх зчитування з носія та використання в програмі.

В основу шифрування покладено два елементи: криптографічний алгоритм і ключ.

Криптографічний алгоритм - це математична функція, яка комбінує відповідний текст або іншу зрозумілу інформацію з ланцюжком чисел (ключем) з метою отримання незв язаного (шифрованого) тексту.

Усі криптографічні алгоритми можна поділити на дві групи: загальні і спеціальні.

Спеціальні криптоалгоритми мають таємний алгоритм шифрування, а загальні криптоалгоритми характерні повністю відкритим алгоритмом, і їх криптостійкість визначається ключами шифрування. Спеціальні алгоритми найчастіше використовують в апаратних засобах криптозахисту.

Загальні криптографічні алгоритми часто стають стандартами шифрування, якщо їхня висока криптостійкість доведена. Ці алгоритми оприлюднюють для обговорення, при цьому навіть визначається премію за успішну спробу його "злому". Криптостійкість загальних алгоритмів визначається ключем шифрування, який генерується методом випадкових чисел і не може бути повторений протягом певного часу. Криптостійкість таких алгоритмів буде вищою відповідно до збільшення довжини ключа.

Є дві великі групи загальних криптоа лгоритмі в: симетричні і асиметричні. До симетричних криптографічних алгоритмів належать такі алгоритми, для яких шифрування і розшифрування виконується однаковим ключем, тобто і відправник, і отримувач повідомлення мають користуватися тим самим ключем. Такі алгоритми мають досить велику швидкість обробки як для апаратної, так і для програмної реалізації. Основним їх недоліком є труднощі, пов'язані з дотриманням безпечного розподілу ключів між абонентами системи. Для асиметричних криптоалгоритмів шифрування і розшифрування виконують за допомогою різних ключів, тобто, маючи один із ключів, не можна визначити парний для нього ключ. Такі алгоритми часто потребують значно довшого часу для обчислення, але не створюють труднощів під час розподілу ключів, оскільки відкритий розподіл одного з ключів не зменшує криптостій-кості алгоритму і не дає можливості відновлення парного йому ключа.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Криптографічний захист інформації і системи розподілу ключів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Специфіка і задачі інформаційних систем

  • Архітектура інформаційних систем

  • Архітектура Intranet-система

  • Структура і склад інформаційної системи

  • Типові процедури обробки даних

  • ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ

  • Системи класифікації інформації

  • Кодування інформації

  • Реєстраційна система кодування

  • Коди виявлення помилок

  • Штрихове кодування

  • РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Пам'ять комп'ютера

  • Зовнішні пристрої

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Класифікація мереж

  • Апаратне забезпечення мережевої технології

  • Мережеві операційні системи

  • Топологія мережі

  • Інтеграція локальних мереж

  • Мережа Internet

  • Підключення до Internet

  • Сучасні технології швидкісної передачі даних у локальних (LAN) і глобальних мережах (WAN)

  • РЕСУРСИ БАЗ ДАНИХ

  • Ієрархічні та мережеві моделі даних

  • Реляційна модель даних

  • Операції з даними в реляційній моделі

  • Архітектура баз даних

  • Особливості технологій баз даних

  • Технологія використання СУБД

  • Проектування баз даних

  • Система управління базою даних SQL Server 7.0

  • Поняття про систему безпеки SQL Server

  • Таблиці бази даних

  • Діаграми баз даних SQL Server

  • Додавання даних до таблиці

  • Організація баз даних засобами електронної таблиці

  • Організація бази даних засобами електронної таблиці Excel.

  • Тенденції і перспективи розвитку СУБД

  • ОСНОВИ СУЧАСНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ САБД. КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СИСТЕМИ

  • Задоволення потреб банку

  • НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Розширення спектра послуг віддалених офісів

  • Автоматизація управління філіями

  • РИЗИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Мінімізація інвестиційних ризиків

  • Вимоги до програмного забезпечення

  • СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

  • АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ - ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Технологія роботи в середовищі АРМ

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ SCROOGE II

  • Модуль Клиенты банка

  • Модуль Счета клиентов банка

  • Модуль !Документы+

  • Модуль Касса

  • Модуль Розрахункові правила і нарахування процентів за розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку

  • Модуль Кредиты

  • Депозитні операції

  • Модуль Валюта

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ БАРС MILLENNIUM

  • Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium

  • АРМ Адміністратора

  • АРМ Технолога

  • Робоче місце Операціоніста

  • СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ (CБОН)

  • Периферійні пристрої системи

  • СУЧАСНІ БАНКІВСЬКІ КАРТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Історичні передумови виникнення платіжних карток

  • Основні типи платіжних карток

  • ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТКОВИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • ПРОБЛЕМИ НАДІЙНОСТІ ТА ЗАХИСТУ КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Методи захисту учасників карткових операцій

  • РОЗВИТОК КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

  • Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

  • Роль НСМЕП на ринку платіжних карток України

  • Правове регулювання банківського карткового бізнесу в Україні

  • Правове регулювання діяльності карткових платіжних систем, що діють на ринку України

  • Нормативно-правове регулювання випуску та обігу платіжних карток

  • ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • ЕЛЕКТРОННІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ

  • ЕЛЕКТРОННІ БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

  • Система Electronic-banking

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • АУТСОРСИНГ ДБО

  • ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

  • Етапи створення системи захисту

  • Створення політики безпеки

  • Принципи реалізації політики безпеки і механізми захисту

  • Криптографічний захист інформації і системи розподілу ключів
  • Світові стандарти критеріїв оцінки безпеки інформаційних систем

  • ПРАВОВІ АСПЕКТИ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ

  • СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТ-БАНК

  • СИСТЕМИ ELECTRONIC-BANKING

  • Технологія PC-banking

  • -banking

  • -banking

  • Основні операції у WAP-banking

  • Інформаційна безпека систем Internet-banking

  • Переваги застосування технологій e-banking для учасників електронного бізнес-процесу

  • Переваги технології Internet-banking для розробників

  • СТАН І СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ INTERNET-BANKING

  • Напрями розвитку Internet-технологій

  • Розвиток Internet-banking в Україні

  • ПриватБанк

  • ВАТ "Укрексімбанк"

  • Система INTER PLAT Іnternet - платежі в НСМЕП

  • СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

  • ІНФРАСТРУКТУРА КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ. БАНКОМАТИ

  • Структура банкомата, характеристика основних модулів

  • Пристрої для виведення інформації

  • Основні технологічні етапи роботи банкомата під час видачі готівки

  • Основні технологічні етапи роботи депозитного банкомата за депонування готівки

  • Сервісне обслуговування банкоматів

  • ТИПИ БАНКОМАТІВ

  • Основні моделі та функціональні можливості сучасних банкоматів

  • Інші автоматичні пристрої для роботи з готівкою

  • МЕРЕЖІ БАНКОМАТІВ

  • Якість роботи банкоматної мережі

  • Методи забезпечення якості роботи мережі банкоматів

  • Інкасація банкоматів

  • Розвиток банкоматної мережі в Україні

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ