Штрихове кодування

Інформаційні системи і технології в банках

Штрихове кодування - один із видів автоматичної ідентифікації об'єктів, за якого використовується метод оптичного зчитування інформації. На міжнародному рівні штрих-коди застосовують у виробництві та збуті продукції, торгівлі, для митного контролю, у маркетингу, статистиці тощо. Сьогодні у США близько 90% основних товарів мають штрихові коди, у Німеччині - 80%, у Франції - більш ніж 70%, у Швеції - близько 45%.

Штриховий код виконує майже ту саму роль, що й поштовий індекс, який ми пишемо стилізованими цифрами на конверті. Штрихові коди наносять на упаковку поліграфічною технікою, матричними, лазерними і струминними принтерами. Штрихове кодування винайшов Давид Коллінз (США) 1970 року, а 1973-го у США з'явився "Універсальний товарний код" (UPC — Universal Product Code) для використання у промисловості і торгівлі. У Західній Європі для ідентифікації споживчих товарів 1977 року почали використовувати аналогічну систему під назвою "Європейський артикул" (EAN - European Article Numbering). Європейська система кодування є різновидом UPC. Кодове позначення може складатися з восьми (EAN-8) або тринадцяти (EAN-13) цифр. Скорочений код (EAN-8) використовується для кодування товарів малих розмірів. Система EAN спочатку мала структуру 7/5 (сім цифр

- префікс і реєстраційний номер підприємства, п'ять цифр - номер продукції в межах підприємства) і контрольний розряд:

дві цифри - префікс (код) національної організації країни - члена EAN;

пять цифр - реєстраційний номер підприємства, який визначається національною організацією EAN;

п'ять цифр - номер продукції в межах підприємства;

одна цифра - контрольний розряд, який вираховується на основі попередніх дванадцяти цифр.

У міру зростання кількості країн - членів системи EAN стало не вистачати двох цифр для позначення коду (префікса) країни. Тому 14 травня 1998 року на міжнародній зустрічі в Сан-Паулу (Бразилія) Правлінням EAN International було прийнято рішення про перехід на структуру 9/3 (дев'ять цифр - префікс і реєстраційний номер підприємства, три цифри - номер продукції в межах підприємства).

Уже з другої половини 1998 року всім новим членам EAN International надавались тризначні префікси (коди), наприклад, Росія - 460, Білорусь

• 481, Україна - 482, Молдова - 484, Бразилія - 789 та ін. Усі підприємства

• члени EAN International, які раніше отримали семизначні реєстраційні номери, продовжують працювати з ними (отримувати нові реєстраційні номера або змінювати штрихові коди на своїх товарах не вимагається). Система EAN тепер має таку структуру.

три цифри - префікс (код) національної організації країни - члена EAN;

шість цифр - реєстраційний номер підприємства, який визначається національною організацією EAN;

три цифри - номер продукції в межах підприємства;

одна цифра - контрольний розряд, який вираховується на основі попередніх дванадцяти цифр.

Наведемо технологію розробки штрих-коду: перша частина коду EAN International для кожної країни визначається Міжнародною асоціацією з кодування виробів; код підприємства визначається під час його реєстрації; частину коду, що характеризує товар, визначає сам виробник і ним стає порядковий номер продукції підприємства. Таким чином, штриховий код EAN надається товарові безпосередньо виробником, оскільки перші дев'ять цифр майбутнього коду йому відомі.

На рис. 1.15 наведено зміст штрихового коду - кожному символу, що входить до алфавіту системи кодування, відповідає комбінація з кількох темних і світлих смуг, а внизу штрихового зображення наведено сам символ у звичайному (цифровому) напису. Це значно поліпшує "читання" коду людиною, оскільки штрихове зображення зручне для "читання" лише спеціальним технічним пристроєм. Крайні штрихи (подовжені) - знаки початку і кінця символу, що визначають його межі. Подовжені штрихи в центрі символу поділяють його на дві частини (ліву і праву).

Розподіл символів коду ean33l їх призначенням

Рис. 1.15. Розподіл символів коду ean33l їх призначенням

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Штрихове кодування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Специфіка і задачі інформаційних систем

  • Архітектура інформаційних систем

  • Архітектура Intranet-система

  • Структура і склад інформаційної системи

  • Типові процедури обробки даних

  • ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ

  • Системи класифікації інформації

  • Кодування інформації

  • Реєстраційна система кодування

  • Коди виявлення помилок

  • Штрихове кодування
  • РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Пам'ять комп'ютера

  • Зовнішні пристрої

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Класифікація мереж

  • Апаратне забезпечення мережевої технології

  • Мережеві операційні системи

  • Топологія мережі

  • Інтеграція локальних мереж

  • Мережа Internet

  • Підключення до Internet

  • Сучасні технології швидкісної передачі даних у локальних (LAN) і глобальних мережах (WAN)

  • РЕСУРСИ БАЗ ДАНИХ

  • Ієрархічні та мережеві моделі даних

  • Реляційна модель даних

  • Операції з даними в реляційній моделі

  • Архітектура баз даних

  • Особливості технологій баз даних

  • Технологія використання СУБД

  • Проектування баз даних

  • Система управління базою даних SQL Server 7.0

  • Поняття про систему безпеки SQL Server

  • Таблиці бази даних

  • Діаграми баз даних SQL Server

  • Додавання даних до таблиці

  • Організація баз даних засобами електронної таблиці

  • Організація бази даних засобами електронної таблиці Excel.

  • Тенденції і перспективи розвитку СУБД

  • ОСНОВИ СУЧАСНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ САБД. КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СИСТЕМИ

  • Задоволення потреб банку

  • НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Розширення спектра послуг віддалених офісів

  • Автоматизація управління філіями

  • РИЗИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Мінімізація інвестиційних ризиків

  • Вимоги до програмного забезпечення

  • СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

  • АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ - ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Технологія роботи в середовищі АРМ

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ SCROOGE II

  • Модуль Клиенты банка

  • Модуль Счета клиентов банка

  • Модуль !Документы+

  • Модуль Касса

  • Модуль Розрахункові правила і нарахування процентів за розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку

  • Модуль Кредиты

  • Депозитні операції

  • Модуль Валюта

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ БАРС MILLENNIUM

  • Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium

  • АРМ Адміністратора

  • АРМ Технолога

  • Робоче місце Операціоніста

  • СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ (CБОН)

  • Периферійні пристрої системи

  • СУЧАСНІ БАНКІВСЬКІ КАРТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Історичні передумови виникнення платіжних карток

  • Основні типи платіжних карток

  • ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТКОВИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • ПРОБЛЕМИ НАДІЙНОСТІ ТА ЗАХИСТУ КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Методи захисту учасників карткових операцій

  • РОЗВИТОК КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

  • Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

  • Роль НСМЕП на ринку платіжних карток України

  • Правове регулювання банківського карткового бізнесу в Україні

  • Правове регулювання діяльності карткових платіжних систем, що діють на ринку України

  • Нормативно-правове регулювання випуску та обігу платіжних карток

  • ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • ЕЛЕКТРОННІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ

  • ЕЛЕКТРОННІ БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

  • Система Electronic-banking

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • АУТСОРСИНГ ДБО

  • ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

  • Етапи створення системи захисту

  • Створення політики безпеки

  • Принципи реалізації політики безпеки і механізми захисту

  • Криптографічний захист інформації і системи розподілу ключів

  • Світові стандарти критеріїв оцінки безпеки інформаційних систем

  • ПРАВОВІ АСПЕКТИ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ

  • СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТ-БАНК

  • СИСТЕМИ ELECTRONIC-BANKING

  • Технологія PC-banking

  • -banking

  • -banking

  • Основні операції у WAP-banking

  • Інформаційна безпека систем Internet-banking

  • Переваги застосування технологій e-banking для учасників електронного бізнес-процесу

  • Переваги технології Internet-banking для розробників

  • СТАН І СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ INTERNET-BANKING

  • Напрями розвитку Internet-технологій

  • Розвиток Internet-banking в Україні

  • ПриватБанк

  • ВАТ "Укрексімбанк"

  • Система INTER PLAT Іnternet - платежі в НСМЕП

  • СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

  • ІНФРАСТРУКТУРА КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ. БАНКОМАТИ

  • Структура банкомата, характеристика основних модулів

  • Пристрої для виведення інформації

  • Основні технологічні етапи роботи банкомата під час видачі готівки

  • Основні технологічні етапи роботи депозитного банкомата за депонування готівки

  • Сервісне обслуговування банкоматів

  • ТИПИ БАНКОМАТІВ

  • Основні моделі та функціональні можливості сучасних банкоматів

  • Інші автоматичні пристрої для роботи з готівкою

  • МЕРЕЖІ БАНКОМАТІВ

  • Якість роботи банкоматної мережі

  • Методи забезпечення якості роботи мережі банкоматів

  • Інкасація банкоматів

  • Розвиток банкоматної мережі в Україні

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ