Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium

Інформаційні системи і технології в банках

САБО БАРС Millennium розроблена за модульним принципом, в основі комплексу - ядро системи, навколо якого будуються всі інші функціональні модулі.

Функціональний модуль - автономний програмний модуль, що забезпечує автоматизацію певного технологічного процесу, має свій набір бібліотек програм та об'єктів бази даних, прав доступу до них і реалізується у формі одного або кількох автоматизованих робочих місць - АРМів.

Назва модуля відображає його функціональне призначення і використовується при формуванні меню конкретного АРМу.

Під час експлуатації САБО доступ до функціональних модулів (функцій) і ядра здійснюється шляхом виклику певних пунктів меню АРМ користувача. Один або кілька АРМів автоматизують певний напрям діяльності банку і становлять банківський модуль.

У САБО реалізовані такі модулі: Головна книга; Клієнт - Банк; Безпека; Управління ресурсами банку; Валютні операції; Розрахункова палата; Кредитно-депозитні операції; Податковий облік; Операції з фізичними особами; Операції з цінними паперами; Звітність НБУ. Набір модулів кожний банк може формувати самостійно, відповідно до потреб. Модулі Головна книга, Клієнт - Банк, Безпека є обов'язковими компонентами, що доповнюють ядро.

Кожний з окремо взятих модулів цієї системи є самодостатньою підсистемою, яка, здійснюючи інформаційний обмін з іншими програмними модулями через ядро САБО, є складовою цілісної автоматизованої банківської системи. Модуль Головна книга доповнює ядро системи і призначений для виконання функцій з адміністрування САБО на етапі початкового впровадження і протягом експлуатації (редагування бази метаданих; адміністрування користувачів; конструктор АРМів; конструктор операцій; конструктор схем перекриття; конструктор каталогізованих запитів; активні користувачі; перегляд активних користувачів), а також функцій, що дозволяють автоматизувати роботу банку в межах проведення Операційного дня банку (відкриття/закриття банківського дня; реєстрація клієнтів і рахунків; автоматичне обчислення контрольного розряду рахунку; введення та перегляд документів; візування документів, уведення документів; прийом документів із локальних задач тощо, у тому числі взаємодію із зовнішніми платіжними системами тощо.

До складу ядра САБО БАРС Millennium входять: набір таблиць бази даних (довідники, перелік користувачів і рівні доступу їх до бази даних, процентні ставки, курси валют, клієнти банку та їхні рахунки тощо); набір процедур і тригерів (під тригером розуміємо процедуру, яка аналізує можливість виконання дії, наприклад, право користувача на вставку/вилучення/модифікацію записів таблиці. Виявивши будь-які некоректні дії, тригер викликає повернення трансакції).

За своїм змістом, принципами наповнення та модифікації всі таблиці Бази даних поділяють на групи: нормативно-довідкова інформація (класифікатори та довідники); статистична інформація про параметри самого банку, режими його роботи, рівні доступу, типи операцій та способи їх відображення в балансі тощо; змінна інформація про деякі параметри, що діють у поточний час (базові процентні ставки, курси валют тощо); умовно-постійна інформація про контрагентів, про аналітичні рахунки; змінна інформація про залишки та рух на аналітичних рахунках; архіви; звітність автономних філій банку.

Для зручності роботи довідники класифікуються за типами (розділами). Розробником рекомендований перелік типів довідників (рис. 4.45). Назва кожної групи довідників відображає її сутність. Передбачено введення нових типів довідників і перегрупування відповідно до вимог банку. Відповідно до функціональної наповненості кожного АРМу визначається перелік довідників і тип доступу до них (читання/редагування, тільки читання). Конкретна група довідників може бути призначена для роботи кільком користувачам із заданого АРМу.

Типи довідників САБО

Рис. 4.45. Типи довідників САБО

Перелік і склад АРМів установлюється під початкового впровадження на етапі побудови технологічної моделі банку, з урахуванням потреб конкретного банку і може змінюватись у процесі експлуатації системи. Під час експлуатації САБО доступ до функціональних компонентів і ядра користувач здійснює через виклик певних пунктів меню АРМів. Рекомендований розробником системи перелік АРМів такий: АРМ Адміністратора САБД; АРМ Технолога банку; АРМ Безпеки; АРМ Реєстрації клієнтів і рахунків; АРМ Операціоніста; АРМ Керівника; АРМ Головного бухгалтера; АРМ Технолога системи електронних платежів; АРМ Казначея; АРМ Валютні операції; АРМ Звітність; АРМ Вклади населення; АРМ Кредити-Депозити; АРМ Податковий та управлінський облік; АРМ Управління коррахунком.

У подальшому ми розглянемо кілька АРМів системи БАРС Millennium з обмеженою кількістю функцій для того, щоб зрозуміти принципи побудови АРМів і технологію їх використання.

Після запуску системи здійснюється завантаження всіх драйверів, потрібних для роботи системи, і на екрані з'явиться діалогове вікно з вимогою па введення імені користувача і його пароля. Після успішного проходження етапу персоналізації система визначить доступні користувачеві ресурси і відповідно до них зробить настройку оболонки Робочий стіл, на екрані з'являється початкове робоче вікно системи БАРС Millennium (рис. 4.46).

Початкове робоче вікно системи БАРС Millennium

Рис. 4.46. Початкове робоче вікно системи БАРС Millennium

Початкове робоче вікно системи у своєму заголовку фіксує ім'я користувача і його тип, банківську робочу дату і початкові пункти меню, що надаються користувачеві. Робота користувача, як правило, починається з розкриття Головного меню системи, а саме - з виконання команди Режими/Меню застосувань - тепер на екрані з'являється вікно Головне меню САБО з переліком АРМів (рис. 4.47).

Головне меню САБО БАРС Millennium

Рис. 4.47. Головне меню САБО БАРС Millennium

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Специфіка і задачі інформаційних систем

  • Архітектура інформаційних систем

  • Архітектура Intranet-система

  • Структура і склад інформаційної системи

  • Типові процедури обробки даних

  • ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ

  • Системи класифікації інформації

  • Кодування інформації

  • Реєстраційна система кодування

  • Коди виявлення помилок

  • Штрихове кодування

  • РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Пам'ять комп'ютера

  • Зовнішні пристрої

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Класифікація мереж

  • Апаратне забезпечення мережевої технології

  • Мережеві операційні системи

  • Топологія мережі

  • Інтеграція локальних мереж

  • Мережа Internet

  • Підключення до Internet

  • Сучасні технології швидкісної передачі даних у локальних (LAN) і глобальних мережах (WAN)

  • РЕСУРСИ БАЗ ДАНИХ

  • Ієрархічні та мережеві моделі даних

  • Реляційна модель даних

  • Операції з даними в реляційній моделі

  • Архітектура баз даних

  • Особливості технологій баз даних

  • Технологія використання СУБД

  • Проектування баз даних

  • Система управління базою даних SQL Server 7.0

  • Поняття про систему безпеки SQL Server

  • Таблиці бази даних

  • Діаграми баз даних SQL Server

  • Додавання даних до таблиці

  • Організація баз даних засобами електронної таблиці

  • Організація бази даних засобами електронної таблиці Excel.

  • Тенденції і перспективи розвитку СУБД

  • ОСНОВИ СУЧАСНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ САБД. КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СИСТЕМИ

  • Задоволення потреб банку

  • НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Розширення спектра послуг віддалених офісів

  • Автоматизація управління філіями

  • РИЗИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Мінімізація інвестиційних ризиків

  • Вимоги до програмного забезпечення

  • СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

  • АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ - ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Технологія роботи в середовищі АРМ

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ SCROOGE II

  • Модуль Клиенты банка

  • Модуль Счета клиентов банка

  • Модуль !Документы+

  • Модуль Касса

  • Модуль Розрахункові правила і нарахування процентів за розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку

  • Модуль Кредиты

  • Депозитні операції

  • Модуль Валюта

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ БАРС MILLENNIUM

  • Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium
  • АРМ Адміністратора

  • АРМ Технолога

  • Робоче місце Операціоніста

  • СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ (CБОН)

  • Периферійні пристрої системи

  • СУЧАСНІ БАНКІВСЬКІ КАРТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Історичні передумови виникнення платіжних карток

  • Основні типи платіжних карток

  • ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТКОВИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • ПРОБЛЕМИ НАДІЙНОСТІ ТА ЗАХИСТУ КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Методи захисту учасників карткових операцій

  • РОЗВИТОК КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

  • Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

  • Роль НСМЕП на ринку платіжних карток України

  • Правове регулювання банківського карткового бізнесу в Україні

  • Правове регулювання діяльності карткових платіжних систем, що діють на ринку України

  • Нормативно-правове регулювання випуску та обігу платіжних карток

  • ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • ЕЛЕКТРОННІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ

  • ЕЛЕКТРОННІ БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

  • Система Electronic-banking

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • АУТСОРСИНГ ДБО

  • ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

  • Етапи створення системи захисту

  • Створення політики безпеки

  • Принципи реалізації політики безпеки і механізми захисту

  • Криптографічний захист інформації і системи розподілу ключів

  • Світові стандарти критеріїв оцінки безпеки інформаційних систем

  • ПРАВОВІ АСПЕКТИ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ

  • СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТ-БАНК

  • СИСТЕМИ ELECTRONIC-BANKING

  • Технологія PC-banking

  • -banking

  • -banking

  • Основні операції у WAP-banking

  • Інформаційна безпека систем Internet-banking

  • Переваги застосування технологій e-banking для учасників електронного бізнес-процесу

  • Переваги технології Internet-banking для розробників

  • СТАН І СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ INTERNET-BANKING

  • Напрями розвитку Internet-технологій

  • Розвиток Internet-banking в Україні

  • ПриватБанк

  • ВАТ "Укрексімбанк"

  • Система INTER PLAT Іnternet - платежі в НСМЕП

  • СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

  • ІНФРАСТРУКТУРА КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ. БАНКОМАТИ

  • Структура банкомата, характеристика основних модулів

  • Пристрої для виведення інформації

  • Основні технологічні етапи роботи банкомата під час видачі готівки

  • Основні технологічні етапи роботи депозитного банкомата за депонування готівки

  • Сервісне обслуговування банкоматів

  • ТИПИ БАНКОМАТІВ

  • Основні моделі та функціональні можливості сучасних банкоматів

  • Інші автоматичні пристрої для роботи з готівкою

  • МЕРЕЖІ БАНКОМАТІВ

  • Якість роботи банкоматної мережі

  • Методи забезпечення якості роботи мережі банкоматів

  • Інкасація банкоматів

  • Розвиток банкоматної мережі в Україні

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ