Мережеві операційні системи

Інформаційні системи і технології в банках

Мережева операційна система є "мозком" мережі і забезпечує коректну взаємодію її програмного та апаратного забезпечення. Мережеві операційні системи (ОС) поділяються на дві категорії: однорангові і клієнтісерверні. Однорангові операційні системи передбачають можливість використання будь-якого комп'ютера як робочої станції і сервера одночасно. В однорангових мережах мережеві ОС ( LANtastic, LanSmart, Windows for Workgroups тощо) інсталюються на кожному комп'ютері, у цьому разі назва мережі - це похідна від операційної системи, що утворює однорангову мережу. Таким чином, кожний із комп'ютерів отримує можливість надавати свої ресурси всім іншим комп'ютерам у мережі. Продуктивність однорангових мереж значно знижується за збільшення розмірів мережі і збільшення кількості взаємодій мережевих комп'ютерів. Експлуатація і підтримка таких мереж, як правило, ускладнена. Не маючи можливості централізованого управління, адміністратори змушені керувати множиною сервісів на кожній машині окремо. Така робота ускладнюється ще й тим, що користувачі, працюючи на кожному з комп'ютерів, мають можливість самостійно змінювати настройки ОС, що часто призводить до непрацездатності всього програмного забезпечення робочої станції.

У мережах клієнт/сервер мережна ОС (Windows 95/98, Windows 2000, Windows NTt Windows XP, Windows Millennium, Novell NetWare, UNIX тощо) установлюється на сервері. Цей комп'ютер керує мережею і надає свої ресурси клієнтським робочим станціям. Мережева ОС, працюючи на сервері (серверна ОС), відповідає за координацію всіх дій, пов'язаних із використанням ресурсів і сервісів цього сервера. Клієнтом у такій мережі є будь-який мережевий пристрій, що формує запит до сервера для використання його ресурсів і сервісів. Для забезпечення взаємодій клієнта і сервера на комп'ютер і-клієнті встановлюється і функціонує клієнтське програмне забезпечення, яке підтримує загальний протокол взаємодії клієнта і сервера. У клієнт/серверній мережі користувачі "реєструються" зі своєї робочої станції. Для реєстрації користувач повідомляє серверові своє ім'я і пароль, якщо ім'я і пароль коректні, сервер аутентифікує користувача і надає йому доступ до всіх тих ресурсів і сервісів (використання файлів і принтерів, забезпечення безпеки даних і надання можливостей мережевої взаємодії), на які користувачу були надані права. Серверна ОС гарантує надійність і безпеку будь-яких даних, що зберігаються і опрацьовуються на сервері.

Мережева операційна система дає змогу користувачам спільно використовувати: дорогі апаратні ресурси мережі - принтери, сканери, дискові накопичувані тощо; програмне забезпечення, інстальоване тільки на сервері; інформаційні ресурси - базу даних сервера; організувати сумісну роботу великого колективу користувачів з оперативним обміном інформації між ними. До складу сучасних операційних систем (Windows XP, Windows 2000, Windows NT Server, Net Ware) входять компоненти: керування локальними ресурсами комп'ютера; серверна частина для надання власних ресурсів і послуг у загальне користування; клієнтська частина операційної системи для розпізнавання і переспрямовування в мережу запитів до віддалених ресурсів; комунікаційні засоби для обміну повідомленнями в мережі.

Програма переспрямування резидентно міститься в пам'яті комп'ютера. Коли користувач або його програма звертається із запитом до операційної системи комп'ютера, ця програма перехоплює запит, аналізує, хто може його виконати, і спрямовує або до ОС того ж комп'ютера, або до сервера, якому адресовано запит.

У мережі вузли (комп'ютери) взаємодіють між собою за певними правилами - комунікаційними протоколами, які реалізуються як програмно, так і апаратно. Протоколи нижніх рівнів, як правило, реалізуються комбінацією програмних і апаратних засобів, а протоколи верхніх рівнів - суто програмними засобами. Як уже зазначалося, протоколи реалізуються не тільки комп'ютерами, а й іншими мережевими пристроями - концентраторами, мостами, комутаторами, маршрутизаторами тощо. Протокол являє собою узгодженість, прийняту двома взаємодіючими об'єктами (комп'ютерами), проте це не означає, що він обов'язково є стандартним. На практиці під час побудови мереж намагаються використовувати стандартні протоколи. Вони можуть бути національними або міжнародними.

Наприкінці 80-х років минулого століття Міжнародна організація зі стандартизації розробила правила пересилання даних мережею, які отримали назву "Модель взаємодії відкритих систем" (International Organization for Standartization, ISO). Модель ISO отримала статус міжнародного стандарту і її рекомендації є керівництвом для побудови мережі. Відповідно до моделі ISO засоби взаємодії поділяються на сім рівнів: рівень протоколу, представлення даних, сеансовий, транспортний, мережевий, канальний і фізичний. Кожен із семи рівнів визначає сукупність логічно згрупованих функцій, необхідних для контролю процесу передачі даних мережею.

Рівень протоколу - це найвищий рівень в ієрархії еталонної моделі ISO, він установлює інтерфейс між застосуванням користувача і мережевим рівнем.

Рівень представлення даних - відповідає за спосіб кодування даних, Далеко не всі комп'ютерні системи використовують ту саму схему кодування даних, тому на рівень представлення даних покладено обов'язки з перетворення між несумісними схемами кодування даних.

Сеансовий рівень керує потоком службової інформації під час "спілкування" двох комп'ютерних систем. Він визначає, чи є з'єднання одно- або двонаправленим, а також гарантує, що поточний запит буде цілком опрацьований. Функції сеансового рівня реалізуються компонентами мережевої операційної системи.

Транспортний рівень забезпечує застосуванням користувача або верхнім рівням - представлення і сеансовому - передачу даних з певною надійністю (можливість відновлення перерваного зв'язку, здатність виявляти і виправляти помилки передачі).

Мережевий рівень відповідає за визначення маршруту між передавальним і приймальним комп'ютерами. Мережевий рівень може і не використовуватися. Він обов'язковий тільки в тому разі, якщо комп'ютерні системи розташовані в різних мережевих сегментах, розділених маршрутизатором.

Канальний рівень готує дані для передачі (розбиває їх на окремі частини - кадри, до кожного кадру додає адреси відправника і отримувача, службову інформацію). Канальний рівень також відповідає за складання кадрів при прийнятті від фізичного рівня.

Фізичний рівень має справу з передачею бітів фізичними каналами зв'язку, такими, наприклад, як коаксіальний кабель, твісторна пара або опто-волоконний кабель. Фізичними каналами передаються повідомлення і заголовки, які додаються до повідомлення на кожному рівні. Заголовки містять службову інформацію, яку необхідно передати через мережу відповідному рівню ISO комп'ютера, щоб повідомити йому, яку роботу треба виконати. Функції фізичного рівня реалізує мережевий адаптер.

Наступний розділ:

Топологія мережі


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мережеві операційні системи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Специфіка і задачі інформаційних систем

  • Архітектура інформаційних систем

  • Архітектура Intranet-система

  • Структура і склад інформаційної системи

  • Типові процедури обробки даних

  • ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ

  • Системи класифікації інформації

  • Кодування інформації

  • Реєстраційна система кодування

  • Коди виявлення помилок

  • Штрихове кодування

  • РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Пам'ять комп'ютера

  • Зовнішні пристрої

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Класифікація мереж

  • Апаратне забезпечення мережевої технології

  • Мережеві операційні системи
  • Топологія мережі

  • Інтеграція локальних мереж

  • Мережа Internet

  • Підключення до Internet

  • Сучасні технології швидкісної передачі даних у локальних (LAN) і глобальних мережах (WAN)

  • РЕСУРСИ БАЗ ДАНИХ

  • Ієрархічні та мережеві моделі даних

  • Реляційна модель даних

  • Операції з даними в реляційній моделі

  • Архітектура баз даних

  • Особливості технологій баз даних

  • Технологія використання СУБД

  • Проектування баз даних

  • Система управління базою даних SQL Server 7.0

  • Поняття про систему безпеки SQL Server

  • Таблиці бази даних

  • Діаграми баз даних SQL Server

  • Додавання даних до таблиці

  • Організація баз даних засобами електронної таблиці

  • Організація бази даних засобами електронної таблиці Excel.

  • Тенденції і перспективи розвитку СУБД

  • ОСНОВИ СУЧАСНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ САБД. КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СИСТЕМИ

  • Задоволення потреб банку

  • НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Розширення спектра послуг віддалених офісів

  • Автоматизація управління філіями

  • РИЗИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Мінімізація інвестиційних ризиків

  • Вимоги до програмного забезпечення

  • СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

  • АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ - ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Технологія роботи в середовищі АРМ

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ SCROOGE II

  • Модуль Клиенты банка

  • Модуль Счета клиентов банка

  • Модуль !Документы+

  • Модуль Касса

  • Модуль Розрахункові правила і нарахування процентів за розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку

  • Модуль Кредиты

  • Депозитні операції

  • Модуль Валюта

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ БАРС MILLENNIUM

  • Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium

  • АРМ Адміністратора

  • АРМ Технолога

  • Робоче місце Операціоніста

  • СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ (CБОН)

  • Периферійні пристрої системи

  • СУЧАСНІ БАНКІВСЬКІ КАРТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Історичні передумови виникнення платіжних карток

  • Основні типи платіжних карток

  • ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТКОВИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • ПРОБЛЕМИ НАДІЙНОСТІ ТА ЗАХИСТУ КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Методи захисту учасників карткових операцій

  • РОЗВИТОК КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

  • Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

  • Роль НСМЕП на ринку платіжних карток України

  • Правове регулювання банківського карткового бізнесу в Україні

  • Правове регулювання діяльності карткових платіжних систем, що діють на ринку України

  • Нормативно-правове регулювання випуску та обігу платіжних карток

  • ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • ЕЛЕКТРОННІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ

  • ЕЛЕКТРОННІ БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

  • Система Electronic-banking

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • АУТСОРСИНГ ДБО

  • ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

  • Етапи створення системи захисту

  • Створення політики безпеки

  • Принципи реалізації політики безпеки і механізми захисту

  • Криптографічний захист інформації і системи розподілу ключів

  • Світові стандарти критеріїв оцінки безпеки інформаційних систем

  • ПРАВОВІ АСПЕКТИ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ

  • СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТ-БАНК

  • СИСТЕМИ ELECTRONIC-BANKING

  • Технологія PC-banking

  • -banking

  • -banking

  • Основні операції у WAP-banking

  • Інформаційна безпека систем Internet-banking

  • Переваги застосування технологій e-banking для учасників електронного бізнес-процесу

  • Переваги технології Internet-banking для розробників

  • СТАН І СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ INTERNET-BANKING

  • Напрями розвитку Internet-технологій

  • Розвиток Internet-banking в Україні

  • ПриватБанк

  • ВАТ "Укрексімбанк"

  • Система INTER PLAT Іnternet - платежі в НСМЕП

  • СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

  • ІНФРАСТРУКТУРА КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ. БАНКОМАТИ

  • Структура банкомата, характеристика основних модулів

  • Пристрої для виведення інформації

  • Основні технологічні етапи роботи банкомата під час видачі готівки

  • Основні технологічні етапи роботи депозитного банкомата за депонування готівки

  • Сервісне обслуговування банкоматів

  • ТИПИ БАНКОМАТІВ

  • Основні моделі та функціональні можливості сучасних банкоматів

  • Інші автоматичні пристрої для роботи з готівкою

  • МЕРЕЖІ БАНКОМАТІВ

  • Якість роботи банкоматної мережі

  • Методи забезпечення якості роботи мережі банкоматів

  • Інкасація банкоматів

  • Розвиток банкоматної мережі в Україні

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ