Ієрархічні та мережеві моделі даних

Інформаційні системи і технології в банках

Складнішими моделями даних внутрішньомашинної сфери (порівняно з файловою) є ієрархічні та мережеві моделі, які підтримуються СУБД відповідного типу (у готовому варіанті вони не існують). Ієрархічні та мережеві моделі даних створює користувач програмним шляхом. Тип моделі даних, що підтримується СУБД на машинному носії, є однією з важливих ознак класифікації СУБД. Ієрархічні та мережеві моделі даних представляють відповідний метод логічної організації бази даних у СУБД. Ці моделі передбачають сукупність взаємопов'язаних об'єктів. Зв'язок двох об'єктів відображає їх підпорядкованість. Об'єктом як у мережевій, так і в ієрархічній моделях є основний тип структур даних з тих, які підтримуються СУБД. У різних СУБД цей тип структур даних може по-різному бути визначений і названий (тип запису, файл, сегмент).

У цих моделях база даних формується із записів фіксованого формату, що можуть мати різні типи. Кожний тип запису передбачає певну кількість полів фіксованої довжини, тому мережеву та ієрархічну моделі даних відносять до моделей на основі записів. Структурними одиницями мережевої та ієрархічної моделей даних є елемент даних, агрегат даних, запис, база даних тощо. Елемент даних - це мінімальна поіменована структурна одиниця даних (аналог поля у файлових системах). Агрегат даних - це поіменована підмножина елементів даних або інших агрегатів усередині запису. Запис - це складний агрегат, який не входить до складу інших агрегатів. Він характеризується структурою взаємозв'язків її елементів і агрегатів. Таким чином, структура запису може мати ієрархічний характер. Усі примірники запису однакової структури створюють тип запису. Запис конкретного типу є об'єктом у моделі даних. Сукупність взаємопов'язаних конкретних об'єктів моделі для певної предметної області утворює базу даних.

Зв'язки між двома типами записів (об'єктами моделі) визначаються груповими відношеннями між їх примірниками. Групове відношення (набір) - це строго ієрархічне відношення між записами двох типів: головним записом набору і підпорядкованими записами набору.

В ієрархічній моделі зв'язок даних "один-до-одного" означає, що кожному значенню елемента даних Л відповідає одне і лише одне значення пов'язаного з ним елемента Б. Наприклад, між такими елементами пар даних, як табельний номер працівника і його прізвище, є вищезазначений зв'язок, оскільки кожному табельному номеру працівника відповідає лише одне прізвище.

Ієрархічна модель даних будується за принципом підпорядкованості між елементами даних і характеризується деревоподібною структурою, яка складається з вузлів (сегментів) і дуг (гілок). Дерево в ієрархічній структурі впорядковане за правилами його сегментів і гілок: на верхньому рівні — один кореневий (вихідний) сегмент; сегмент другого рівня, породжений, залежить від першого, вихідного; доступ до кожного породженого (крім кореневого) здійснюється через його вихідний сегмент; кожний сегмент може мати кілька примірників конкретних значень елементів даних, а кожний елемент породженого сегмента пов'язаний із примірником вихідного і створює один логічний запис; примірник породженого сегмента не може існувати самостійно, тобто без кореневого сегмента; при вилученні примірника кореневого сегмента вилучаються також усі підпорядковані та взаємопов'язані з ним примірники породжених сегментів (рис. 2.14).

Структура ієрархічної моделі даних

Рис. 2.14. Структура ієрархічної моделі даних

Кореневим сегментом є сегмент F - факультет, а його породженими сегментами - кафедри (К,, К2,Кп). Породженими для сегмента "Кафедра" є викладачі (V) і дисципліни (D). Сегменти-викладачі мають породжені сегменти - групи (G), в яких вони ведуть заняття з відповідних дисциплін. В ієрархічних моделях доступ за ключем, як правило, можливий лише до об'єкта найвищого рівня, який не підпорядкований іншим об'єктам. До інших об'єктів доступ здійснюється за зв'язками від об'єкта на верхівці моделі.

Першою комерційною СУБД, що підтримує ієрархічну структуру даних, стала система IMS (Information Management System). Вона досі залишається основною ієрархічною СУБД, що використовується на мейнфреймах.

Далі наведено фрагмент опису (створення ієрархічної моделі даних) у системі СУБД IMS кореневого і дочірного типів сегментів на прикладі ієрархії записів, представленому в табл. 2.2 і 2.3.

Таблиця 2.2

Підрозділи підприємства

Код_підрозділуАдреса№ телефону№_факсу
А01Львів, просп. Шевченка, 2743-54-97083-322-49-23-12
А02Львів, вуя. Коперника, 1397-45-88083-322-97-11-34
В15Ужгород, вул. Тихого, 1122-17-90083-664-32-11-90
В19Стрий, вул. Січових стрільців, 3423-65-12665-322-98-12

Таблиця 2.3

Співробітники підприємства

Таб№Прізвище, ім'я, по батьковіАдреса№ телПосадаСтатьДата народженняОкладКод підрозділу
А01123Варанчук М. Г.Львів, · Торф'яна, 12593411бух.ж5-вер-76780А01
А01123Вовк С. П.Львів, Східна, 56531398інсп.ч23-ж0в-79690А01
А02118Комов М. К.Львів, · Любінська, 35348955бух.ж14-чер-68780А02
А02119Капустін В. П.Львів, · Чупринки,47796723керуюч.ч21-січ-69890А02
А02119Тимків В. Ю.Львів, Кульпарків-ська, 117862341інспек.ж22-лют-71770А02
В15231Крук С. Б.Ужгород, Шевченка, 3882311вахтерж15-бер-75830B15
В15240Бабінов С. Б.Ужгород, Труша, 23239078менед.ч02-лип-77850В15
В19112Хрунов М. М.Стрий, Липи, 87128845при-бир.ж15-чер-72650B19

Фрагмент опису ієрархічної моделі даних у системі СУБД ІМS

В описі сегмента спочатку вказується ім'я сегмента, його розмір у байтах та ім'я батьківського сегмента, а потім наводиться опис полів.

Кожне поле має ім'я, розмір, початкову позицію всередині сегмента і тип даних (символьний, числовий тощо).

За іменем поля може міститись позначка SEG, яка вказує на те, що поле виконує роль ключа.

Мережева модель даних - це модель, яка утворюється із записів, елементів даних (поіменовані поля) і зв'язків типу "один до багатьох", установлених між записами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ієрархічні та мережеві моделі даних“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Специфіка і задачі інформаційних систем

  • Архітектура інформаційних систем

  • Архітектура Intranet-система

  • Структура і склад інформаційної системи

  • Типові процедури обробки даних

  • ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ

  • Системи класифікації інформації

  • Кодування інформації

  • Реєстраційна система кодування

  • Коди виявлення помилок

  • Штрихове кодування

  • РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Пам'ять комп'ютера

  • Зовнішні пристрої

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Класифікація мереж

  • Апаратне забезпечення мережевої технології

  • Мережеві операційні системи

  • Топологія мережі

  • Інтеграція локальних мереж

  • Мережа Internet

  • Підключення до Internet

  • Сучасні технології швидкісної передачі даних у локальних (LAN) і глобальних мережах (WAN)

  • РЕСУРСИ БАЗ ДАНИХ

  • Ієрархічні та мережеві моделі даних
  • Реляційна модель даних

  • Операції з даними в реляційній моделі

  • Архітектура баз даних

  • Особливості технологій баз даних

  • Технологія використання СУБД

  • Проектування баз даних

  • Система управління базою даних SQL Server 7.0

  • Поняття про систему безпеки SQL Server

  • Таблиці бази даних

  • Діаграми баз даних SQL Server

  • Додавання даних до таблиці

  • Організація баз даних засобами електронної таблиці

  • Організація бази даних засобами електронної таблиці Excel.

  • Тенденції і перспективи розвитку СУБД

  • ОСНОВИ СУЧАСНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ САБД. КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СИСТЕМИ

  • Задоволення потреб банку

  • НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Розширення спектра послуг віддалених офісів

  • Автоматизація управління філіями

  • РИЗИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Мінімізація інвестиційних ризиків

  • Вимоги до програмного забезпечення

  • СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

  • АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ - ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Технологія роботи в середовищі АРМ

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ SCROOGE II

  • Модуль Клиенты банка

  • Модуль Счета клиентов банка

  • Модуль !Документы+

  • Модуль Касса

  • Модуль Розрахункові правила і нарахування процентів за розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку

  • Модуль Кредиты

  • Депозитні операції

  • Модуль Валюта

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ БАРС MILLENNIUM

  • Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium

  • АРМ Адміністратора

  • АРМ Технолога

  • Робоче місце Операціоніста

  • СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ (CБОН)

  • Периферійні пристрої системи

  • СУЧАСНІ БАНКІВСЬКІ КАРТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Історичні передумови виникнення платіжних карток

  • Основні типи платіжних карток

  • ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТКОВИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • ПРОБЛЕМИ НАДІЙНОСТІ ТА ЗАХИСТУ КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Методи захисту учасників карткових операцій

  • РОЗВИТОК КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

  • Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

  • Роль НСМЕП на ринку платіжних карток України

  • Правове регулювання банківського карткового бізнесу в Україні

  • Правове регулювання діяльності карткових платіжних систем, що діють на ринку України

  • Нормативно-правове регулювання випуску та обігу платіжних карток

  • ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • ЕЛЕКТРОННІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ

  • ЕЛЕКТРОННІ БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

  • Система Electronic-banking

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • АУТСОРСИНГ ДБО

  • ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

  • Етапи створення системи захисту

  • Створення політики безпеки

  • Принципи реалізації політики безпеки і механізми захисту

  • Криптографічний захист інформації і системи розподілу ключів

  • Світові стандарти критеріїв оцінки безпеки інформаційних систем

  • ПРАВОВІ АСПЕКТИ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ

  • СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТ-БАНК

  • СИСТЕМИ ELECTRONIC-BANKING

  • Технологія PC-banking

  • -banking

  • -banking

  • Основні операції у WAP-banking

  • Інформаційна безпека систем Internet-banking

  • Переваги застосування технологій e-banking для учасників електронного бізнес-процесу

  • Переваги технології Internet-banking для розробників

  • СТАН І СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ INTERNET-BANKING

  • Напрями розвитку Internet-технологій

  • Розвиток Internet-banking в Україні

  • ПриватБанк

  • ВАТ "Укрексімбанк"

  • Система INTER PLAT Іnternet - платежі в НСМЕП

  • СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

  • ІНФРАСТРУКТУРА КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ. БАНКОМАТИ

  • Структура банкомата, характеристика основних модулів

  • Пристрої для виведення інформації

  • Основні технологічні етапи роботи банкомата під час видачі готівки

  • Основні технологічні етапи роботи депозитного банкомата за депонування готівки

  • Сервісне обслуговування банкоматів

  • ТИПИ БАНКОМАТІВ

  • Основні моделі та функціональні можливості сучасних банкоматів

  • Інші автоматичні пристрої для роботи з готівкою

  • МЕРЕЖІ БАНКОМАТІВ

  • Якість роботи банкоматної мережі

  • Методи забезпечення якості роботи мережі банкоматів

  • Інкасація банкоматів

  • Розвиток банкоматної мережі в Україні

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ