Як уже зазначалось, у реляційних базах даних, таких, як SQL Server, дані зберігаються в таблицях, які являють собою двовимірні масиви (рядки і стовпці таблиці). У процесі створення таблиць використовується така одиниця виміру як екстент (вісім сторінок, кожна з яких має розмір 8 Кбайт). Коли таблиця займає весь простір виділених екстентів, до них автоматично додаються нові екстенти. Так продовжується доти, доки не буде досягнута межа, що встановлена для загального розміру бази даних. Для будь-якої бази даних можна створити до двох мільярдів таблиць. Таблиці бази даних поділяють на постійні і тимчасові (локальні і глобальні). Локальна тимчасова таблиця доступна тільки для того сеансу, в якому вона була створена (сеанс - звернення до бази даних). Локальна тимчасова таблиця визначається іменем, в якому на місці першого символа стоїть знак фунта (#). По закінченні сеансу локальна тимчасова таблиця автоматично вилучається. В імені локальної тимчасової таблиці може бути не більше ніж 116 символів (включаючи знак #). Щоб створити глобальну тимчасову таблицю, потрібно на місці двох перших символів у її імені поставити знак фунта. Глобальна тимчасова таблиця автоматично вилучається по закінченні останнього сеансу роботи. Тимчасові таблиці, як правило, використовують для збереження даних, Над якими потрібно спочатку виконати деякі операції, а потім зберегти в постійних таблицях. Кожна таблиця бази даних повинна мати ключ, визначений користувачем у момент створення таблиці, за яким здійснюється автоматичне сортування даних.
Одним з основних моментів створення таблиць є визначення типів даних для їх стовпців. Тип даних стовпця таблиці визначає тип інформації, яку можна зберігати в цьому стовпці. Як уже зазначалося, типи даних поділяються на числові цілі, числові з плаваючою крапкою (дробові), текстові, дати і часу, спеціальні.
Числові цілі - це один із кількох типів: Int - додатні або від'ємні числа в діапазоні від -231 до +231 (-2147483648 до +2147483647); Smal-lint - числа в проміжку від -32768 до +32767; Tinyint - числа в інтервалі від Одо 255.
Числа з плаваючою крапкою - це друга група типів даних, яка дає змогу зберігати десяткові дробові числа: Real - додатні або від'ємні числа з точністю до 7 цифр (дані типу Real належать до інтервалу від -3,4Е - 38 до +3,4£ + 38; Float - додатні або від'ємні числа з точністю до 15 цифр (інтервал від -1,7Е - 308 до +1,7Е + 308; Desimal (р, s), Numeric (р, s) - ці типи даних дають змогу зберігати десяткові числа точно, без викривлення, параметр р визначає точність (загальну кількість цифр), а параметр s - кількість дробових розрядів. Якщо опустити параметри р і s, тоді числовим даним будуть надані стандартні значення (р = 18, s = 0).
Текстові дані дають змогу вводити в стовпець таблиці букви, числа і спеціальні символи, наприклад, ?, ,! тощо: Char (п) - число в круглих дужках визначає кількість символів, наприклад, якщо для стовпця таблиці визначено тип Char (12), тоді для кожного значення стовпця можна вводити 12 символів. Якщо буде введено меншу кількість символів, тоді SQL Server додасть пропуски після останнього символа; VarChar - цей тип дає змогу зберігати дані змінної довжини, тобто пропуски не додаються. Наприклад, якщо для стовпця таблиці визначено тип VarChar (22), тоді для кожного значення стовпця можна вводити до 12 символів. Якщо буде введено меншу кількість символів, тоді SQL Server не буде додавати пропуски після останнього символа.
Дані дати і часу використовують для збереження в стовпці таблиці дати і часу.
DateTime - цей тип даних дає можливість зберігати дату і час у діапазоні від 01.01.1753 до 31.12.9999 року, від'ємне число говорить про те, що подія сталася до 1 січня 1900 року, а додатне - після цієї дати. Значення дати відображається у стандартному форматі - MMMDD YYYY hh:miAM/PM. Наприклад, Sep 15 2003 10:23 РМ. Якщо ввести час без дати, тоді буде прийнята стандартна дата, 1 січня 1900 року. Якщо ввести дату без часу, тоді буде прийнято стандартний час, 12:00 AM. Дату можна вводити кількома способами: якщо ввести тільки два розряди року, то для чисел, менших ніж 50, як століття вибереться 20, а для чисел, більших за 50, - 19. Наприклад, якщо ввести рік 25, тоді він буде збережений як 2025. Якщо ж ввести рік 93, тоді він буде збережений як 1993. Значення дати можна вводити з використанням похилої риски, дефіса і крапки: 6/21 /04; 06/21 /04; 6-21 -04; 6.21.04; 06.21.04.
SmallDateTime - цей тип дає змогу зберігати дату і час у діапазоні від 01.01.1900 р. до 06.06.2079 р.
Спеціальні типи даних: Bit - для збереження даних, які приймають тільки два значення - 0 і 1.
Для стовпця таблиці можна визначати не тільки тип даних, а ще одну додаткову характеристику - Null або Not Null. Якщо для стовпця таблиці визначено атрибут Null, тоді цей атрибут дозволяє не вводити даних у цей стовпець. Якщо ж для стовпця визначено атрибут Not Null, SQL Server не дозволяє залишати стовпець без введених даних (по замовчуванню стовпцю назначається атрибут Not Null).
Таблицю бази даних можна створити командою CREATE TABLE або програмою SQL Server Enterprise Manager.
Синтаксис команди CREATE TABLE такий:
USE Ім'я бази даних CREATE TABLE Ім'я таблиці
(Ім'я стовпця 1 Тип даних [NULL], Ім'я стовпця 2 Тип даних [NULL]...
CONSTRAINT Ім'я_обмеження PRIMARY KEY (Ім'я стовпця)
Команда USE відкриває базу даних, з якою користувач бажає працювати; команда CREATE TABLE створює таблицю з визначеним іменем і певною кількістю стовпців; команда CONSTRAINT визначає ім'я первинного ключа і ім'я стовпця для первинного ключа.
Приклад створення для бази даних з іменем Stra таблиці Pryklad зі стовпцями N_Rach, Name, Suma з іменем первинного ключа PrykladPK і стовпця N_Rach для первинного ключа:
USESfra
CREATE TABLE Pruklad
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Таблиці бази даних“ на сторінці 1. Приємного читання.
