ОСНОВИ СУЧАСНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інформаційні системи і технології в банках


ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (САБД)


Історично протягом 90-х років минулого століття розвиток автоматизованих інформаційних систем, зорієнтованих на роботу з фінансовою інформацією, ішов двома основними напрямами.

Перший - це автоматизація основних облікових функцій. Представниками першого напряму були системи типу "Операційний день" для кредитних установ і бухгалтерські системи типу "1С: Бухгалтерія" для підприємств. За принципами і концепціями побудови це були схожі продукти, які дозволяли вводити проведення й отримувати на цій основі баланс і набір основних бухгалтерських звітів. Другий напрям - автоматизація окремих ділянок роботи, створення спеціалізованих робочих місць (АРМ). При цьому відповідні системи були прив'язані до фактичної реалізації окремих задач і рідко являли собою комплексні рішення з автоматизації взаємопов'язаних технологічних операцій.

Спеціалізовані програмні продукти такого типу забезпечували лише автоматизацію бухгалтерського обліку, не вирішуючи завдань комплексності автоматизації, автоматизації документообігу, автоматизації бізнес-задач. Тому, незважаючи на здійснену "комп'ютеризацію", працівникам банків, комерційних організацій і підприємств доводилось обмінюватися великою кількістю паперових документів. Ці системи передбачали багаторазове введення тієї ж самої інформації. Крім того, порядок обробки того чи іншого документа не був чітко формалізований і, відповідно, під час виконання фінансових операцій вирішальним був людський фактор.

Банк як комерційне підприємство створений для того, щоб: задовольняти теперішні і прогнозувати майбутні вимоги клієнтів; забезпечити оптимальну комерційну діяльність; сформувати кадровий склад і створити для нього умови і стимули для роботи. Отже, в основу роботи банку закладено основну мету - на основі якісного обслуговування клієнтів отримувати максимальний прибуток (рис. 3.1). Досвід використання інформаційних технологій у банківській сфері дозволяє стверджувати, що без передових методів обробки інформації і без застосування новітніх систем комунікацій банк просто не може існувати.

На початкових етапах трансформації економіки більшість банків працювали ефективно без залучення значних інтелектуальних інвестицій. Автоматизовані банківські системи на цьому етапі (ОДБ, САБ, АБС) виконували свою місію - автоматизували облікові операції щодо надання послуг і тим самим полегшували функціонування банківської бухгалтерії.

Однак на той час вони не були ефективними засобами для аналізу діяльності і управління фінансовими ресурсами банку.

Узагальнена схема роботи банку

Рис. 3.1. Узагальнена схема роботи банку

Перші програмні комплекси, що обслуговували поточну внутрішньобанківську діяльність (ОДБ, Операційний день банку), були створені і впроваджені в банківську практику одночасно із запровадженням системи електронних платежів НБУ, тобто на початку 90-х років минулого століття, і їхнім основним завданням була автоматизація обігу платіжних документів усередині банку та обмін електронними платіжними документами із системою електронних платежів.

Отже, термін Операційний день банку є характерним для 90-х років - на етапі становлення автоматизації вітчизняних банків. До функцій операційного дня банку входили автоматизація обліку руху коштів на рахунках клієнтів і складання бухгалтерського балансу, а саме: відкриття і закриття особових рахунків; контроль залишків на особових рахунках; щоденне відображення операцій за розрахунково-грошовими документами в реєстрах аналітичного і синтетичного обліку; облік сум нез'ясованих платежів, які не можуть бути зараховані за призначенням; нарахування процентів на залишки та обороти, позики і депозити, а також процентів за обслуговування; складання й передавання витягів із розрахункових і поточних рахунків клієнтів; підготовка файлів для передавання до системи міжбанківських розрахунків через спеціальне автоматизоване робоче місце (АРМ НБУ) засобами електронної пошти; складання і друк вихідних форм, які відображають стан бухгалтерського обліку на звітну дату (головна бухгалтерська книга, баланс денний, місячний, річний тощо).

До середини 1990-х років такий рівень автоматизації задовольняв банківські установи. Банківські технології не були ще остаточно сформовані, і системи автоматизації банків того часу цілком відповідали станові ринку та його можливостям. Розробники створювали для банківських установ вузькоспеціалізовані і, на перших етапах, розрізнені, не пов'язані між собою модулі. Якість системи для банків на той час не була основним критерієм. Стояло завдання якомога скоріше автоматизувати "гарячі ділянки" банківської роботи.

Перехід банків на міжнародні принципи бухгалтерського обліку і звітності дозволив визначити основні вимоги щодо корисності інформації як для зовнішніх, так і для внутрішніх користувачів. Це, передусім, доцільність інформації, яка визначається її характером, а також її достовірність і надійність. Особливого значення набуває своєчасність отримання інформації. Усе це вимагало від банків наявності потужної автоматизованої інформаційної системи, яка дозволила б об'єднати та оптимізувати наявні системи обліку з метою їх використання для управління.

Практика впровадження автоматизованих систем показала, що багато банків наражається на серйозні труднощі при спробі автоматизувати проведення операцій і методів їх обліку. До останнього часу автоматизація банківської діяльності в Україні розвивалася в основному шляхом раціоналізації технології отримання та обробки облікової інформації, зниження її трудомісткості. Однак можливості такої автоматизації дуже обмежені. Це пояснюється тим, що методологія та організація обліку донедавна формувалися переважно для ведення обліку вручну.

Спроба автоматизувати таку технологію призводить до того, що інформаційні потоки нової системи суттєво ускладнюються, дані дублюються, а можливості аналізу представлені надто слабо або взагалі відсутні. Як наслідок, нова система виконувала тільки реєстрацію банківських операцій, що було малоефективним. Прикладом такої автоматизації може служити ситуація з проведення касових операцій. Спроба побудувати нову технологію на основі вимог Інструкції № 1, за час існування якої помінялося кілька поколінь техніки, заздалегідь була приречена на невдачу.

У міру розвитку банківських та інформаційних технологій ставало зрозумілим, що бухгалтерський облік - це далеко не єдина мета автоматизації банків.

Підвищення вимог клієнтів до якості обслуговування, значне розширення спектра банківських послуг, розвиток банківської справи і становлення менеджменту в банках - усе це визначило тенденцію до розподілу праці навіть щодо найпростіших операцій. Навіть невеликому банку стало недоцільно обмежуватися автоматизацією робіт тільки операційного дня, оскільки зростала складність і обсяг взаємодії між різними службами банку.

Сьогодні одну банківську операцію виконують іноді кілька працівників, кожний з яких відповідає лише за свою ділянку роботи (під "відповідальністю" мається на увазі, що кожний співробітник отримує доступ тільки до певної інформації і виконує тільки дії, визначені посадовими інструкціями). При цьому адміністратор системи повинен мати можливість на своєму робочому місці простежити всю історію виконання певної операції.

Операція - ключове поняття сучасної банківської технології. Виконавець на своєму робочому місці не формує проведення, а здійснює операції над документами (контроль, позиціонування, оформлення угод, нарахування процентів тощо), які містяться в спеціальних списках, котрі відображають певну стадію обробки. Усі облікові дії здійснюються в системі автоматично. Актуальною стала проблема побудови повноцінного технологічного ланцюга електронного документообігу. Спроби підтримати таку технологію роботи в системі, побудованій за принципом Операційного дня, значною мірою ускладнювали її як з погляду розробки, так і впровадження, а також подальшого супроводження. Зрозуміло, що при цьому зростали і трудовитрати, що інколи гальмувало розвиток банку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСНОВИ СУЧАСНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Специфіка і задачі інформаційних систем

  • Архітектура інформаційних систем

  • Архітектура Intranet-система

  • Структура і склад інформаційної системи

  • Типові процедури обробки даних

  • ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ

  • Системи класифікації інформації

  • Кодування інформації

  • Реєстраційна система кодування

  • Коди виявлення помилок

  • Штрихове кодування

  • РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Пам'ять комп'ютера

  • Зовнішні пристрої

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Класифікація мереж

  • Апаратне забезпечення мережевої технології

  • Мережеві операційні системи

  • Топологія мережі

  • Інтеграція локальних мереж

  • Мережа Internet

  • Підключення до Internet

  • Сучасні технології швидкісної передачі даних у локальних (LAN) і глобальних мережах (WAN)

  • РЕСУРСИ БАЗ ДАНИХ

  • Ієрархічні та мережеві моделі даних

  • Реляційна модель даних

  • Операції з даними в реляційній моделі

  • Архітектура баз даних

  • Особливості технологій баз даних

  • Технологія використання СУБД

  • Проектування баз даних

  • Система управління базою даних SQL Server 7.0

  • Поняття про систему безпеки SQL Server

  • Таблиці бази даних

  • Діаграми баз даних SQL Server

  • Додавання даних до таблиці

  • Організація баз даних засобами електронної таблиці

  • Організація бази даних засобами електронної таблиці Excel.

  • Тенденції і перспективи розвитку СУБД

  • ОСНОВИ СУЧАСНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ САБД. КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СИСТЕМИ

  • Задоволення потреб банку

  • НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Розширення спектра послуг віддалених офісів

  • Автоматизація управління філіями

  • РИЗИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Мінімізація інвестиційних ризиків

  • Вимоги до програмного забезпечення

  • СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

  • АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ - ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Технологія роботи в середовищі АРМ

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ SCROOGE II

  • Модуль Клиенты банка

  • Модуль Счета клиентов банка

  • Модуль !Документы+

  • Модуль Касса

  • Модуль Розрахункові правила і нарахування процентів за розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку

  • Модуль Кредиты

  • Депозитні операції

  • Модуль Валюта

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ БАРС MILLENNIUM

  • Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium

  • АРМ Адміністратора

  • АРМ Технолога

  • Робоче місце Операціоніста

  • СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ (CБОН)

  • Периферійні пристрої системи

  • СУЧАСНІ БАНКІВСЬКІ КАРТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Історичні передумови виникнення платіжних карток

  • Основні типи платіжних карток

  • ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТКОВИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • ПРОБЛЕМИ НАДІЙНОСТІ ТА ЗАХИСТУ КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Методи захисту учасників карткових операцій

  • РОЗВИТОК КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

  • Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

  • Роль НСМЕП на ринку платіжних карток України

  • Правове регулювання банківського карткового бізнесу в Україні

  • Правове регулювання діяльності карткових платіжних систем, що діють на ринку України

  • Нормативно-правове регулювання випуску та обігу платіжних карток

  • ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • ЕЛЕКТРОННІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ

  • ЕЛЕКТРОННІ БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

  • Система Electronic-banking

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • АУТСОРСИНГ ДБО

  • ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

  • Етапи створення системи захисту

  • Створення політики безпеки

  • Принципи реалізації політики безпеки і механізми захисту

  • Криптографічний захист інформації і системи розподілу ключів

  • Світові стандарти критеріїв оцінки безпеки інформаційних систем

  • ПРАВОВІ АСПЕКТИ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ

  • СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТ-БАНК

  • СИСТЕМИ ELECTRONIC-BANKING

  • Технологія PC-banking

  • -banking

  • -banking

  • Основні операції у WAP-banking

  • Інформаційна безпека систем Internet-banking

  • Переваги застосування технологій e-banking для учасників електронного бізнес-процесу

  • Переваги технології Internet-banking для розробників

  • СТАН І СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ INTERNET-BANKING

  • Напрями розвитку Internet-технологій

  • Розвиток Internet-banking в Україні

  • ПриватБанк

  • ВАТ "Укрексімбанк"

  • Система INTER PLAT Іnternet - платежі в НСМЕП

  • СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

  • ІНФРАСТРУКТУРА КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ. БАНКОМАТИ

  • Структура банкомата, характеристика основних модулів

  • Пристрої для виведення інформації

  • Основні технологічні етапи роботи банкомата під час видачі готівки

  • Основні технологічні етапи роботи депозитного банкомата за депонування готівки

  • Сервісне обслуговування банкоматів

  • ТИПИ БАНКОМАТІВ

  • Основні моделі та функціональні можливості сучасних банкоматів

  • Інші автоматичні пристрої для роботи з готівкою

  • МЕРЕЖІ БАНКОМАТІВ

  • Якість роботи банкоматної мережі

  • Методи забезпечення якості роботи мережі банкоматів

  • Інкасація банкоматів

  • Розвиток банкоматної мережі в Україні

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ