Кодування інформації

Інформаційні системи і технології в банках

Як уже зазначалося, класифікація інформації є основою її кодування.

Кодування - це утворення і надання кодового позначення об'єктам класифікації та класифікаційним угрупованням. Умовне

позначення об'єктів за допомогою знака або сукупності знаків називають кодом. Система кодування - це сукупність правил утворення коду.

Система кодування використовується для заміни назви об'єкта на умовні позначення (коди) з метою забезпечення зручної і більш ефективної обробки інформації. Для кожного коду встановлюється: алфавіт коду - система знаків, що прийнята для утворення коду (цифровий, літерний, літерно-цифровий); основа коду - кількість знаків в алфавіті коду; розряд коду - позиція знака в коді; довжина коду - кількість знаків у коді. Процедура надання об'єктові кодового позначення називається кодуванням. Залежно від того, чи передує кодуванню класифікування об'єктів, усі відомі системи кодування поділяють на реєстраційні і класифікаційні системи, кожна з цих систем використовує певні методи кодування (рис. 1.14).

Системи кодування інформації

Рис. 1.14. Системи кодування інформації

Класифікаційні системи кодування призначені для надання кодів об'єктам, що попередньо систематизовані за певними класифікаційними ознаками. Розрізняють послідовне і паралельне кодування.

Послідовне кодування використовується для кодування об'єктів, утворених ієрархічною класифікацією. Суть методу полягає ось у чому: спочатку записують код угруповання 1-го рівня, потім код угруповання 2-го рівня, далі код угрупування 3-го рівня і т. д. У результаті утворюється кодова комбінація, кожний розряд якої містить інформацію про специфіку виділеної групи на кожному рівні ієрархічної структури. Послідовній системі кодування притаманні ті самі переваги і недоліки, що й ієрархічній системі класифікації. Послідовне кодування широко використовується у практичній роботі. Як приклад, наведемо систему кодування вузлів (хостів) електронної пошти НБУ (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Коди вузлів електронної пошти НБУ

1UAHOВінницький
2UBHOВолинський
3UCHOДніпропетровський
4UDHOДонецький
5UEHOЖитомирський
6UFHOЗакарпатський
7UGHOЗапорізький
8UHHOІвано-Франківський
9UJHOКиївський
10UKHOКіровоградський
11ULHOРеспубліканський вузол банку Криму
12UMHOЛуганський
13UNHOЛьвівський
14UOHOМиколаївський
15UPHOОдеський
16UQHOПолтавський
17URHOРівненський
18USHOСумський
19UTHOТернопільський
20UUHOХарківський
21UVHOХерсонський
22UWHOХмельницький
23UXHOЧеркаський
24UYHOЧернігівський
25UZHOЧернівецький
26UJHOКиївський
27UOHOВузол Оперу НБУ

За алфавіт кодування прийнято латинський, довжина коду - чотири розряди. Структура коду, починаючи зі старшого розряду, така: 1-й старший розряд виділений для класифікаційної ознаки "держава" - U (Україна); 2-й - "територія" (область); 3 і 4 - "хост".

Кодування розрахункових палат у системі електронних платежів здійснюється за аналогічним принципом, з тією відмінністю, що перший (старший) розряд (буква U) заміняється на букву регіону (логічна прив'язка учасника платіжної системи до палати), третій та четвертий символи відмінні від НО і відповідають HP (розрахункова палата). Наприклад, код електронної адреси Львівської розрахункової палати - NNHP, Тернопільської - ТТНР, Чернівецької - ZZHP тощо. Кодування банківських установ, як учасників електронних платежів, здійснюється за таким принципом: першим розрядом є літера території, яка обслуговує банківську установу; другий - літера території, де розташована банківська установа; третій та четвертий знаки є унікальним ідентифікатором банківської установи в межах території розташування. Наприклад, код електронної адреси Львівської філії Трансбанку - NNKA.

Така побудова кодів регіональних палат і банків дає можливість кодувати банки, які розташовані на території одного регіону, а обслуговує їх розрахункова палата іншого регіону. Наприклад, код філії львівського банку, що розміщена в Донецькій області і обслуговується Львівською регіональною розрахунковою палатою, буде мати код NDIA.

Паралельне кодування використовується для фасетної системи класифікації. Суть методу полягає в такому: всі фасети кодуються незалежно одна від одної; для значень кожної фасети виділяється певна кількість розрядів коду (у цьому разі для всіх фасет виділено один розряд, тому що кількість значень у фасетах не перевищує числа десять). Паралельній системі кодування притаманні ті ж переваги і недоліки, що її фасетній системі класифікації.

Проведемо кодування інформації, класифікованої за домогою фасетної схеми (див. табл. 1.1). Кількість кодових угруповань визначено кількістю фасет і становить п'ять. Виберемо десяткову систему числення як алфавіт кодування, для значень фасет - один розряд, що дозволить мати довжину коду, рівну чотирьом. На відміну від послідовного кодування для ієрархічної системи класифікації в цьому методі не має значення порядок кодування фасет. У загальному вигляді код можна записати як ХХХХХ, де X - значення коду фасети. Розглянемо структуру коду, починаючи зі старшого розряду:

• 1-й (старший) розряд виділений для фасети "Призначення швейного виробу" і має такі значення: 1 - побутові; 2 - спортивні; 3 - відомчі; 4 - спеціальні; 2-й розряд виділений для фасети "Вид" і має такі значення: 1 - пальта; 2 - напівпальта; 3 - плащі; 4 - куртки; 5 - костюми; 6 - сорочки тощо;

• 3-й розряд виділений для фасети "Матеріал" і має значення: 1 - тканина; 2 - трикотаж; 3 - натуральна шкіра; 4 - штучна шкіра; 5 - натуральне хутро; 6 - штучне хутро тощо;

• 4-й розряд виділений для фасети "Сезон" і має значення: 1 - зимові; 2 - літні;

• 4-й розряд виділений для фасети "Стать" і має значення: 1 - чоловічі; 2 - жіночі; 3 - дитячі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кодування інформації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Специфіка і задачі інформаційних систем

  • Архітектура інформаційних систем

  • Архітектура Intranet-система

  • Структура і склад інформаційної системи

  • Типові процедури обробки даних

  • ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ

  • Системи класифікації інформації

  • Кодування інформації
  • Реєстраційна система кодування

  • Коди виявлення помилок

  • Штрихове кодування

  • РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Пам'ять комп'ютера

  • Зовнішні пристрої

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Класифікація мереж

  • Апаратне забезпечення мережевої технології

  • Мережеві операційні системи

  • Топологія мережі

  • Інтеграція локальних мереж

  • Мережа Internet

  • Підключення до Internet

  • Сучасні технології швидкісної передачі даних у локальних (LAN) і глобальних мережах (WAN)

  • РЕСУРСИ БАЗ ДАНИХ

  • Ієрархічні та мережеві моделі даних

  • Реляційна модель даних

  • Операції з даними в реляційній моделі

  • Архітектура баз даних

  • Особливості технологій баз даних

  • Технологія використання СУБД

  • Проектування баз даних

  • Система управління базою даних SQL Server 7.0

  • Поняття про систему безпеки SQL Server

  • Таблиці бази даних

  • Діаграми баз даних SQL Server

  • Додавання даних до таблиці

  • Організація баз даних засобами електронної таблиці

  • Організація бази даних засобами електронної таблиці Excel.

  • Тенденції і перспективи розвитку СУБД

  • ОСНОВИ СУЧАСНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ САБД. КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СИСТЕМИ

  • Задоволення потреб банку

  • НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Розширення спектра послуг віддалених офісів

  • Автоматизація управління філіями

  • РИЗИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Мінімізація інвестиційних ризиків

  • Вимоги до програмного забезпечення

  • СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

  • АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ - ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Технологія роботи в середовищі АРМ

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ SCROOGE II

  • Модуль Клиенты банка

  • Модуль Счета клиентов банка

  • Модуль !Документы+

  • Модуль Касса

  • Модуль Розрахункові правила і нарахування процентів за розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку

  • Модуль Кредиты

  • Депозитні операції

  • Модуль Валюта

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ БАРС MILLENNIUM

  • Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium

  • АРМ Адміністратора

  • АРМ Технолога

  • Робоче місце Операціоніста

  • СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ (CБОН)

  • Периферійні пристрої системи

  • СУЧАСНІ БАНКІВСЬКІ КАРТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Історичні передумови виникнення платіжних карток

  • Основні типи платіжних карток

  • ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТКОВИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • ПРОБЛЕМИ НАДІЙНОСТІ ТА ЗАХИСТУ КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Методи захисту учасників карткових операцій

  • РОЗВИТОК КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

  • Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

  • Роль НСМЕП на ринку платіжних карток України

  • Правове регулювання банківського карткового бізнесу в Україні

  • Правове регулювання діяльності карткових платіжних систем, що діють на ринку України

  • Нормативно-правове регулювання випуску та обігу платіжних карток

  • ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • ЕЛЕКТРОННІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ

  • ЕЛЕКТРОННІ БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

  • Система Electronic-banking

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • АУТСОРСИНГ ДБО

  • ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

  • Етапи створення системи захисту

  • Створення політики безпеки

  • Принципи реалізації політики безпеки і механізми захисту

  • Криптографічний захист інформації і системи розподілу ключів

  • Світові стандарти критеріїв оцінки безпеки інформаційних систем

  • ПРАВОВІ АСПЕКТИ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ

  • СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТ-БАНК

  • СИСТЕМИ ELECTRONIC-BANKING

  • Технологія PC-banking

  • -banking

  • -banking

  • Основні операції у WAP-banking

  • Інформаційна безпека систем Internet-banking

  • Переваги застосування технологій e-banking для учасників електронного бізнес-процесу

  • Переваги технології Internet-banking для розробників

  • СТАН І СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ INTERNET-BANKING

  • Напрями розвитку Internet-технологій

  • Розвиток Internet-banking в Україні

  • ПриватБанк

  • ВАТ "Укрексімбанк"

  • Система INTER PLAT Іnternet - платежі в НСМЕП

  • СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

  • ІНФРАСТРУКТУРА КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ. БАНКОМАТИ

  • Структура банкомата, характеристика основних модулів

  • Пристрої для виведення інформації

  • Основні технологічні етапи роботи банкомата під час видачі готівки

  • Основні технологічні етапи роботи депозитного банкомата за депонування готівки

  • Сервісне обслуговування банкоматів

  • ТИПИ БАНКОМАТІВ

  • Основні моделі та функціональні можливості сучасних банкоматів

  • Інші автоматичні пристрої для роботи з готівкою

  • МЕРЕЖІ БАНКОМАТІВ

  • Якість роботи банкоматної мережі

  • Методи забезпечення якості роботи мережі банкоматів

  • Інкасація банкоматів

  • Розвиток банкоматної мережі в Україні

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ