Як уже зазначалося, класифікація інформації є основою її кодування.
Кодування - це утворення і надання кодового позначення об'єктам класифікації та класифікаційним угрупованням. Умовне
позначення об'єктів за допомогою знака або сукупності знаків називають кодом. Система кодування - це сукупність правил утворення коду.
Система кодування використовується для заміни назви об'єкта на умовні позначення (коди) з метою забезпечення зручної і більш ефективної обробки інформації. Для кожного коду встановлюється: алфавіт коду - система знаків, що прийнята для утворення коду (цифровий, літерний, літерно-цифровий); основа коду - кількість знаків в алфавіті коду; розряд коду - позиція знака в коді; довжина коду - кількість знаків у коді. Процедура надання об'єктові кодового позначення називається кодуванням. Залежно від того, чи передує кодуванню класифікування об'єктів, усі відомі системи кодування поділяють на реєстраційні і класифікаційні системи, кожна з цих систем використовує певні методи кодування (рис. 1.14).
Рис. 1.14. Системи кодування інформації
Класифікаційні системи кодування призначені для надання кодів об'єктам, що попередньо систематизовані за певними класифікаційними ознаками. Розрізняють послідовне і паралельне кодування.
Послідовне кодування використовується для кодування об'єктів, утворених ієрархічною класифікацією. Суть методу полягає ось у чому: спочатку записують код угруповання 1-го рівня, потім код угруповання 2-го рівня, далі код угрупування 3-го рівня і т. д. У результаті утворюється кодова комбінація, кожний розряд якої містить інформацію про специфіку виділеної групи на кожному рівні ієрархічної структури. Послідовній системі кодування притаманні ті самі переваги і недоліки, що й ієрархічній системі класифікації. Послідовне кодування широко використовується у практичній роботі. Як приклад, наведемо систему кодування вузлів (хостів) електронної пошти НБУ (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Коди вузлів електронної пошти НБУ
| 1 | UAHO | Вінницький |
| 2 | UBHO | Волинський |
| 3 | UCHO | Дніпропетровський |
| 4 | UDHO | Донецький |
| 5 | UEHO | Житомирський |
| 6 | UFHO | Закарпатський |
| 7 | UGHO | Запорізький |
| 8 | UHHO | Івано-Франківський |
| 9 | UJHO | Київський |
| 10 | UKHO | Кіровоградський |
| 11 | ULHO | Республіканський вузол банку Криму |
| 12 | UMHO | Луганський |
| 13 | UNHO | Львівський |
| 14 | UOHO | Миколаївський |
| 15 | UPHO | Одеський |
| 16 | UQHO | Полтавський |
| 17 | URHO | Рівненський |
| 18 | USHO | Сумський |
| 19 | UTHO | Тернопільський |
| 20 | UUHO | Харківський |
| 21 | UVHO | Херсонський |
| 22 | UWHO | Хмельницький |
| 23 | UXHO | Черкаський |
| 24 | UYHO | Чернігівський |
| 25 | UZHO | Чернівецький |
| 26 | UJHO | Київський |
| 27 | UOHO | Вузол Оперу НБУ |
За алфавіт кодування прийнято латинський, довжина коду - чотири розряди. Структура коду, починаючи зі старшого розряду, така: 1-й старший розряд виділений для класифікаційної ознаки "держава" - U (Україна); 2-й - "територія" (область); 3 і 4 - "хост".
Кодування розрахункових палат у системі електронних платежів здійснюється за аналогічним принципом, з тією відмінністю, що перший (старший) розряд (буква U) заміняється на букву регіону (логічна прив'язка учасника платіжної системи до палати), третій та четвертий символи відмінні від НО і відповідають HP (розрахункова палата). Наприклад, код електронної адреси Львівської розрахункової палати - NNHP, Тернопільської - ТТНР, Чернівецької - ZZHP тощо. Кодування банківських установ, як учасників електронних платежів, здійснюється за таким принципом: першим розрядом є літера території, яка обслуговує банківську установу; другий - літера території, де розташована банківська установа; третій та четвертий знаки є унікальним ідентифікатором банківської установи в межах території розташування. Наприклад, код електронної адреси Львівської філії Трансбанку - NNKA.
Така побудова кодів регіональних палат і банків дає можливість кодувати банки, які розташовані на території одного регіону, а обслуговує їх розрахункова палата іншого регіону. Наприклад, код філії львівського банку, що розміщена в Донецькій області і обслуговується Львівською регіональною розрахунковою палатою, буде мати код NDIA.
Паралельне кодування використовується для фасетної системи класифікації. Суть методу полягає в такому: всі фасети кодуються незалежно одна від одної; для значень кожної фасети виділяється певна кількість розрядів коду (у цьому разі для всіх фасет виділено один розряд, тому що кількість значень у фасетах не перевищує числа десять). Паралельній системі кодування притаманні ті ж переваги і недоліки, що її фасетній системі класифікації.
Проведемо кодування інформації, класифікованої за домогою фасетної схеми (див. табл. 1.1). Кількість кодових угруповань визначено кількістю фасет і становить п'ять. Виберемо десяткову систему числення як алфавіт кодування, для значень фасет - один розряд, що дозволить мати довжину коду, рівну чотирьом. На відміну від послідовного кодування для ієрархічної системи класифікації в цьому методі не має значення порядок кодування фасет. У загальному вигляді код можна записати як ХХХХХ, де X - значення коду фасети. Розглянемо структуру коду, починаючи зі старшого розряду:
• 1-й (старший) розряд виділений для фасети "Призначення швейного виробу" і має такі значення: 1 - побутові; 2 - спортивні; 3 - відомчі; 4 - спеціальні; 2-й розряд виділений для фасети "Вид" і має такі значення: 1 - пальта; 2 - напівпальта; 3 - плащі; 4 - куртки; 5 - костюми; 6 - сорочки тощо;
• 3-й розряд виділений для фасети "Матеріал" і має значення: 1 - тканина; 2 - трикотаж; 3 - натуральна шкіра; 4 - штучна шкіра; 5 - натуральне хутро; 6 - штучне хутро тощо;
• 4-й розряд виділений для фасети "Сезон" і має значення: 1 - зимові; 2 - літні;
• 4-й розряд виділений для фасети "Стать" і має значення: 1 - чоловічі; 2 - жіночі; 3 - дитячі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кодування інформації“ на сторінці 1. Приємного читання.
