Специфіка і задачі інформаційних систем

Інформаційні системи і технології в банках

Перелік задач, які має розв'язувати інформаційна система, залежить від тієї прикладної сфери, для якої призначена система. Сфери використання інформаційних застосувань різноманітні: банківська справа, транспорт, медицина, страхування, освіта, промисловість тощо. Важко знайти сферу ділової активності, в якій сьогодні можна обійтись без використання інформаційних систем. З іншого боку, очевидно, конкретні задачі, що їх розв'язують, наприклад, банківські інформаційні системи, відрізняються від задач, розв'язування яких вимагається від медичних інформаційних систем. Залежно від конкретної сфери застосування інформаційні системи можуть суттєво відрізнятися за своїми функціями, архітектурою реалізації. Однак можна виділити принаймні дві4 властивості, які є спільними для всіх інформаційних систем.

По-перше, будь-яка інформаційна система призначена для збирання, збереження і обробки інформації. Тому в основі будь-якої інформаційної системи лежить середовище збереження і доступу до даних. Середовище повинно забезпечити рівень надійності збереження та ефективність доступу відповідно до сфери застосування інформаційної системи. Інформаційні системи, як правило, передбачають можливість роботи із системою з кількох робочих місць. Деякі з кінцевих користувачів змінюють вміст бази даних (вводять, поновлюють, вилучають дані). Інші виконують операції, які пов'язані з вибіркою з бази даних. Треті роблять і те, і друге. Проблема полягає в тому, що таку колективну роботу треба виконувати узгоджено, і бажано, щоб узгодженість цих дій забезпечувалась автоматично. Під узгодженістю дій ми розуміємо те, що користувач, який формує звіти, не зможе скористатися даними, які почав, але ще не закінчив формувати інший користувач. Користувач, що хоче поновити або вилучити дані, не зможе виконати операцію доти, доки не закінчиться аналогічна операція над тими ж даними, яку раніше розпочав, але ще не закінчив інший користувач. За підтримки узгодженості дій усі результати, що їх отримують від інформаційної системи, будуть відповідати узгодженому стану бази даних, тобто будуть достовірні і несуперечні.

Цілісності бази даних інформаційної системи досягають перш за все шляхом використання трансакцій. Трансакція - це логічна одиниця роботи. Система, яка підтримує трансакції, гарантує максимум із того, що можна гарантувати, а саме - якщо під час виконання деяких змін виникне помилка, тоді всі ці зміни будуть відмінені. Таким чином, трансакція або повністю виконується, або повністю скасовується ("все" або "нічого"). Стандартним прикладом трансакції є переказ суми грошей із рахунку Л на рахунок Б. Очевидно, що в цьому разі необхідні дві зміни: списати гроші з рахунку Л і їх зарахувати на рахунок Б. Якщо користувач вкаже, що обидві зміни стосуються однієї і тієї ж трансакції, тоді система зможе реально гарантувати, що обидві зміни будуть або виконані, або ні. Усі розвинуті СУБД підтримують поняття трансакції.

По-друге, інформаційні системи зорієнтовані на кінцевого користувача, наприклад, кредитного інспектора. Такий користувач може бути далеким від світу комп'ютерів. Для нього термінал, персональний комп'ютер або робоча станція являють собою лише засіб його власної професійної діяльності. Тому інформаційна система повинна мати простий, зручний, легкий щодо засвоєння користувацький інтерфейс для ефективного виконання певних дій. Інколи цей інтерфейс може бути графічним із меню, кнопками, підказками тощо. Зараз популярні графічні інтерфейси. Наявність розвинутих інтерфейс-них засобів є обов'язковою для будь-якої сучасної інформаційної системи.

У мережевій інформаційній технології організація обробки даних може бути централізованою або децентралізованою (розподіленою). Централізована організація даних є найпростішою для реалізації - на одному сервері міститься єдина копія бази даних, усі операції з базою даних забезпечуються цим сервером. Перевагою такого способу є легка підтримка бази даних в актуальному стані, а недоліком - розмір бази даних обмежений розміром зовнішньої пам'яті сервера; усі запити спрямовуються до єдиного сервера, а звідси обмеження на паралельну обробку; база даних може бути недоступною для віддалених користувачів за появи помилок зв'язку або повністю виходить з ладу в разі відмови центрального сервера.

Розподілена організація даних передбачає поділ інформаційної бази на кілька фізичних розділів, які розміщуються на кількох серверах. Кожний клієнт (група клієнтів) користується своєю базою даних, яка може бути або частиною загальної інформаційної бази, або копією всієї інформаційної бази. Переваги цього методу - більшість запитів задовольняються локальними базами, що зменшує час відповіді; підвищується доступність даних і надійність їх збереження; система залишається частково дієздатною, якщо вийде з ладу один сервер. Є і недоліки - частина віддалених запитів або трансакцій може вимагати доступу до всіх серверів, що збільшує час отримання відповіді, тощо.

Створенню автоматизованих інформаційних систем (1С) сьогодні в Україні приділяється багато уваги. За масштабами, темпами зростання, витратами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, а також за ступенем впливу на процеси управління проблема створення 1С перетворилася на велике економічне завдання.

Інформаційні системи можуть різнитися типами об'єктів управління, характером та обсягом розв'язуваних завдань і низкою інших ознак. Загальноприйнятої класифікації 1С нині не існує, тому їх можна класифікувати за різними ознаками: за рівнем або сферою діяльності - державні, територіальні (регіональні), галузеві, 1С об'єднань, підприємств або установ, технологічних процесів; за рівнем автоматизації процесів управління - інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-управлінські, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні 1С; за ступенем централізації обробки інформації - централізовані, децентралізовані, інформаційні системи колективного використання; за ступенем інтеграції функцій - багаторівневі з інтеграцією за рівнем управління (підприємство - об'єднання, об'єднання - галузь тощо), багаторівневі з інтеграцією за рівнем планування тощо.

Архітектура інформаційної комп'ютерної системи будується на основі апаратної частини (ЕОМ), телекомунікаційного і програмного забезпечення. Рівень розвитку кожної із складових визначений досконалістю інформаційної системи, технологією обробки даних, що зумовило виникнення таких схем обробки даних: телеобробка; файл-сервер; клієнт-сервер; Internet-система; сховище даних і система оперативної аналітичної обробки даних тощо.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Специфіка і задачі інформаційних систем“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Специфіка і задачі інформаційних систем
  • Архітектура інформаційних систем

  • Архітектура Intranet-система

  • Структура і склад інформаційної системи

  • Типові процедури обробки даних

  • ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ

  • Системи класифікації інформації

  • Кодування інформації

  • Реєстраційна система кодування

  • Коди виявлення помилок

  • Штрихове кодування

  • РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Пам'ять комп'ютера

  • Зовнішні пристрої

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Класифікація мереж

  • Апаратне забезпечення мережевої технології

  • Мережеві операційні системи

  • Топологія мережі

  • Інтеграція локальних мереж

  • Мережа Internet

  • Підключення до Internet

  • Сучасні технології швидкісної передачі даних у локальних (LAN) і глобальних мережах (WAN)

  • РЕСУРСИ БАЗ ДАНИХ

  • Ієрархічні та мережеві моделі даних

  • Реляційна модель даних

  • Операції з даними в реляційній моделі

  • Архітектура баз даних

  • Особливості технологій баз даних

  • Технологія використання СУБД

  • Проектування баз даних

  • Система управління базою даних SQL Server 7.0

  • Поняття про систему безпеки SQL Server

  • Таблиці бази даних

  • Діаграми баз даних SQL Server

  • Додавання даних до таблиці

  • Організація баз даних засобами електронної таблиці

  • Організація бази даних засобами електронної таблиці Excel.

  • Тенденції і перспективи розвитку СУБД

  • ОСНОВИ СУЧАСНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ САБД. КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СИСТЕМИ

  • Задоволення потреб банку

  • НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Розширення спектра послуг віддалених офісів

  • Автоматизація управління філіями

  • РИЗИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Мінімізація інвестиційних ризиків

  • Вимоги до програмного забезпечення

  • СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

  • АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ - ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Технологія роботи в середовищі АРМ

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ SCROOGE II

  • Модуль Клиенты банка

  • Модуль Счета клиентов банка

  • Модуль !Документы+

  • Модуль Касса

  • Модуль Розрахункові правила і нарахування процентів за розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку

  • Модуль Кредиты

  • Депозитні операції

  • Модуль Валюта

  • СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ БАРС MILLENNIUM

  • Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium

  • АРМ Адміністратора

  • АРМ Технолога

  • Робоче місце Операціоніста

  • СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ (CБОН)

  • Периферійні пристрої системи

  • СУЧАСНІ БАНКІВСЬКІ КАРТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Історичні передумови виникнення платіжних карток

  • Основні типи платіжних карток

  • ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТКОВИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • ПРОБЛЕМИ НАДІЙНОСТІ ТА ЗАХИСТУ КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Методи захисту учасників карткових операцій

  • РОЗВИТОК КАРТКОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

  • Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

  • Роль НСМЕП на ринку платіжних карток України

  • Правове регулювання банківського карткового бізнесу в Україні

  • Правове регулювання діяльності карткових платіжних систем, що діють на ринку України

  • Нормативно-правове регулювання випуску та обігу платіжних карток

  • ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • ЕЛЕКТРОННІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ

  • ЕЛЕКТРОННІ БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

  • Система Electronic-banking

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • АУТСОРСИНГ ДБО

  • ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

  • Етапи створення системи захисту

  • Створення політики безпеки

  • Принципи реалізації політики безпеки і механізми захисту

  • Криптографічний захист інформації і системи розподілу ключів

  • Світові стандарти критеріїв оцінки безпеки інформаційних систем

  • ПРАВОВІ АСПЕКТИ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ

  • СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТ-БАНК

  • СИСТЕМИ ELECTRONIC-BANKING

  • Технологія PC-banking

  • -banking

  • -banking

  • Основні операції у WAP-banking

  • Інформаційна безпека систем Internet-banking

  • Переваги застосування технологій e-banking для учасників електронного бізнес-процесу

  • Переваги технології Internet-banking для розробників

  • СТАН І СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ INTERNET-BANKING

  • Напрями розвитку Internet-технологій

  • Розвиток Internet-banking в Україні

  • ПриватБанк

  • ВАТ "Укрексімбанк"

  • Система INTER PLAT Іnternet - платежі в НСМЕП

  • СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

  • ІНФРАСТРУКТУРА КАРТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ. БАНКОМАТИ

  • Структура банкомата, характеристика основних модулів

  • Пристрої для виведення інформації

  • Основні технологічні етапи роботи банкомата під час видачі готівки

  • Основні технологічні етапи роботи депозитного банкомата за депонування готівки

  • Сервісне обслуговування банкоматів

  • ТИПИ БАНКОМАТІВ

  • Основні моделі та функціональні можливості сучасних банкоматів

  • Інші автоматичні пристрої для роботи з готівкою

  • МЕРЕЖІ БАНКОМАТІВ

  • Якість роботи банкоматної мережі

  • Методи забезпечення якості роботи мережі банкоматів

  • Інкасація банкоматів

  • Розвиток банкоматної мережі в Україні

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ