ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

2. Пасивні заощадження домогосподарств як резерв нелегального грошового обороту (Уаст) являють собою різницю між доходами господарств (Улуг), витратами господарств (Сд/Г) та зміною їх активних заощаджень - депозитів (лО, &0 = 0„ —0ыып, де 0.", Омин — депозити домашніх господарств, залучені депозитними корпораціями, (крім Національного банку України) відповідно у звітному та минулому роках). Тобто:

(2.6)

3. Розрив у товарообороті товарів і послуг, задоволення якого пов'язане із зростанням імовірності здійснення нелегальних фінансових операцій (Утагк) є різницею між витратами домогосподарств (Сдуг) та обсягами роздрібного товарообороту підприємств (ТР) і реалізованих послуг (ПР) за певний період (рік):

(2.7)

На доведення об'єктивності запропонованої методики оцінювання тіньової економіки наведемо показники рівня тінізації ВВП у % (рис. 2.1). Тінізація економіки у 2011 році склала 59,3%. що неістотно перевищує показник за аналогічний період, розрахований іншими фахівцями.

Отримані результати свідчать про доцільність подальшого макроекономічного аналіз при допомозі запропонованої "Методики Експрес-оцінювання рівня тінізації економіки регіону", а також використання її з метою удосконалення державного регулювання системою протидії тіньовим потокам на фінансовому ринку. У відповідності з результатами розрахунків (рис. 2.1.) традиційно депресивні регіони характеризуються вищим рівнем тінізації ВВП. зокрема це стосується Вінницької, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської областей, АР Крим та деяких інших регіонів. Пояснити виявлену закономірність можна насамперед занепадом промислового виробництва зазначених територій, що змушує мешканців шукати інші джерела доходів, ніж офіційна заробітна плата. Внаслідок цього зростає рівень зайнятості у тіньовому секторі, а отже й обороти нелегального бізнесу.

На рис. 2.2 А наведено складові-блоки тіньового ВВП та розрахункові обсяги нелегальних фінансових потоків за 2011 р. у поточних цінах (млрд. грн.). в розрізі областей України. Відповідні показники для всієї економіки України в цілому за 2008 - 2012 роки наведено на діаграмі (рис. 2.2 Б), їх буде в подальшому використано для сценарного імітаційного моделювання результативності заходів державного регулювання тіньового обороту фінансового сектору.

Результати обрахунку тіньових потоків за формулою (2.2) в розрізі регіонів систематизовано на рис. 2.3. З метою забезпечення зіставності вартісних показників обсяги тіньового ВВП, створеного за участю фінансового сектору було перераховано на рівень цін 2011 року.

Рівень тіньової економіки, % від офіційного ВВП (розраховано авторами)

Рис. 2.1. Рівень тіньової економіки, % від офіційного ВВП (розраховано авторами)

Складові блоки нелегального ВВП реального та фінансового сектору б) за 2008-2012роки по всій Україні (у поточних цінах) (розраховано авторами)

Рис. 2.2. Складові блоки нелегального ВВП реального та фінансового сектору б) за 2008-2012роки по всій Україні (у поточних цінах) (розраховано авторами)

Диференціація інфляційної динаміки різних областей була врахована за допомогою відповідних цінових індексів.

Як свідчать результати розрахунків (рис. 2.3). збільшення тіньового обороту фінансової" сектору збігається із періодом спаду економіки у 2009 першій половині 2010 років. Натомість у 2011 р.. коли спостерігалось посткризове відновлення національної економіки характеризувався деяким зниженням тіньових фінансових потоків. Виняток складають АР Крим. Вінницька. Волинська, Миколаївська. Харківська. Одеська. Сумська. Тернопільська області, у яких в 2011 р. спостерігалось зростання тіньових потоків фінансового сектору. Тобто регіони із нижчим рівнем розвитку промислового виробництва мають вишу схільність до активізації фінансового шахрайства. Те ж можна зазначити і по відношенню до Харківської та Одеської областей, які мають традиційно випині рівень ділової активності, аніж інші регіони України. Таким чином, запропонована методики не суперечить теоретичним засадам розвитку тіньової економіки, про які йшлося у підрозділі 1,1. даної монографії, що доводить її придатність для досліджень макроекономічного механізму протидії фінансовому шахрайству та економічній злочинності на державному та регіональному рівнях. Перевищення обсягами тіньових фінансових потоків у 2010 р. показників кризового 2009 р. можна пояснити інерційністю економічної системи, що дає змогу окремим категоріям економічних суб'єктів збільшити свої нелегальні доходи за рахунок посткризового пожвавлення.

З метою подальшої розробки та удосконалення методичного інструментарію державного регулювання системою протидії тіньовим потокам на фінансовому ринку отримані результати вимагають подальшого узагальнення, яке передбачає аналіз сприятливих економічних передумов регіонів до активізації участі їх суб'єктів у нелегальних фінансових потоках. Значимість результатів розподілу областей за рівнем небезпеки активізації фінансового шахрайства мас таке ж важливе значення, як і адекватність оцінювання нелегальних потоків благ, створених реальним чи фінансовим сектором. З цією метою варто виконати кластерний аналіз за методом К-середніх, за допомогою якого визначається розподіл аналізованих територій на підгрупи за імовірним рівнем нелегального руху фінансових потоків, а також обчислюються типові кількісні значення рівня тінізації, що у подальшому можуть використовуватись як критеріальні для диференціації регуляторного впливу чи застосування заходів первинного фінансового моніторингу. Рівень тіньового обороту фінансового сектору по відношенню до ВВП (ІтF) визначається як співвідношення розрахункової суми тіньового ВВП фінансового сектору регіону (YSF )до фактичної величини валової доданої вартості регіону(YSGDP) за формулою:

(2.8)

Рівень тіньового обороту фінансового сектору по відношенню до ВВП є відносною безрозмірною характеристикою, завдяки чому стає можливим порівняння різних за розмірами та рівнем економічного розвитку регіонів країни.

Задача кластерного аналізу полягає у тому, щоб на підставі даних множини розбити множину об'єктів N на L кластерів k Q1,Q2 .... Qk таким чином, щоб кожен об'єкт Lі належав би тільки одній підмножині розбиття. В даному дослідженні множина об'єктів класифікації охоплює 27 об'єктів- 24 області України, АР Крим, міста Київ та Севастополь

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ
  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ