ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

Досліджувані регіони вважаємо розподілити

на 3 кластерні групи за рівнем небезпеки активізації нелегальної фінансової діяльності (m=3). Території, які увійшли до кластерної групи із найвищим рівнем тінізації фінансового сектору мають враховуватись при розробці методичних рекомендацій щодо посилення первинного і державного фінансового моніторингу. Вхідними даними для кластерного аналізу на даному етапі е тільки одна характеристика - рівень тіньового обороту фінансового сектору по відношенню до ВВІ ( (ІTF).

Розв'язанням задачі кластерного аналізу є розбиття, що задовольняє критерію оптимальності, яким зазвичай обирають мінімальну Євклідову відстань між об'єктами Lі та LJ.

(2.9)

Процедура кластерного аналізу за наявності припущення про кількість кластери их груп у розбитті може реалізуватись за методом к-середніх: тоді відмінність кластерних груп буде настільки вираженою, наскільки це можливо за наявних векторів параметрів спостережень. Реалізація цього алгоритму в програмному середовищі STATISTICA 8.0 починається з випадкового виокремлення заданої кількості кластерів із вибірки вхідних даних та обчислення відстані від центру таких кластерів до кожного з об'єктів. Початково об'єкт відноситься до того кластеру, відстань від центру якого виявиться найменшою, а далі розраховується середнє значення кожного з п параметрів для кожного кластеру. Розраховані середні значення являють собою координати нових центрів кластерів у п -вимірному просторі, для яких алгоритм знов визначає відстані до кожного об'єкта із подальшим перегрупування об'єктів відносно нових центрів кластеризації. Зазначена процедура перевизначення центрів кластерів та групування навколо них спостережень повторюється доти, доки координати центрів кластерів перестануть змінюватись.

Виконання кластерного аналізу дозволило визначити орієнтовні співвідношення тіньового ВВП фінансового сектору до фактичного ВВП регіону, які дозволяють робити висновок щодо зростання ймовірності фінансового шахрайства суб'єктами, що зареєстровані або здійснюють економічну діяльність на певній території (табл. 2.1). Показники таблиці відображають пропорції офіційної та тіньової економіки для "типового" представника класторної групи, що об'єднує регіони, подібні за рівнем прозорості офіційної економічної інформації.

Таблиця2.1

Динаміка середніх значень кластерів, сформованих за рівнем нелегального обороту фінансового сектору регіонів України,%

ПеріодКластер із дуже високим ризиком (Cluster No.l)Кластер із високим ризиком (Cluster No.2)Кластер із середнім ризиком (Cluster No.3)
2008 рік89,1028,7316,75
2009 рік44,1923,482,57
2010 рік43,9526,003,38
2011 рік42,5621,957,49

Як свідчать середньокластерні значення співвідношення тіньового обороту фінансового сектору із фактичним ВВП, погіршення макроекономічної ситуації в країні призвело до значного відтоку коштів до сфери нелегального (непублічного) обігу. У 2011 р., разом із поліпшенням результатів національної економіки спостерігається деяке зниження нелегальної економічної діяльності.

З урахуванням показників дисперсійного аналізу кластерних груп (табл. 2.2), результати кластерного аналізу слід враховувати під час проведення фінансового моніторингу державними органами і приватними структурами. Якість кластерного аналізу характеризується значеннями критерію Фішера (Р-критерію) та його рівнем значимості (р): чим вищі значення першого та менші значення другого, тим краще виконано кластеризацію. В усі досліджувані періоди рівень значимості р дорівнює нулю, що свідчить про високу статистичну значимість Р-критерію. Розподіл спостережень на кластери е ефективним, якщо значення внутрішньогрупової дисперсії значно менше, ніж значення міжгрупової — це означає, що розбіжності об'єктів всередині кластерних груп менш помітні, порівняно із розбіжностями значень ознак суб'єктів, віднесених до різних кластерних груп.

Таблиця 2.2

Дисперсійний аналіз кластерного розподілу регіонів України за рівнем нелегального обороту фінансового сектору

ПеріодМіжгрупова дисперсія (Between - SS)К-ть. · ступенів волі dfВнутрішньо-групова дисперсія (Within -SS)К-ть. ступені в волі · dfЗначення критерію Фішера FРівень значи* мості F-критерію (signif.- р)Перевищення міжгрупової · дисперсії над внутрішньогруповою
2008 рік0,504120,062325101,150,486040,442
2009 рік0,385820,29562516,310,000000,090
2010 рік0,316920,11902533,290,000000,200
2011 рік0,345520,10002543,640,000000,247

Розподіл регіонів України за кластерними групами наведено на рис. 2.4: кластер 1 охоплює території, де частка тіньового обороту фінансового сектору у фактичному ВВП порівняно незначна. Відповідно регіони із високими обсягами нелегальних фінансових оборотів віднесено до кластеру 3. Регіони України, які хоча б один раз потрапляли до 1-го кластеру із найвищим співвідношенням тіньового обороту фінансового сектору до фактичного ВВП, на нашу думку, мають бути віднесеними до високоризикових. Економічні об'єкти, зареєстровані чи розташовані у цих регіонах, вимагають підвищеної уваги з боку фахівців Держфінмоніторингу чи спеціалізованих підрозділів суб'єктів первинного фінансового моніторингу. За результатами проведених досліджень, територіями підвищеного ризику збільшення тіньових фінансових потоків є АР Крим, Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області — тобто половина досліджуваних регіонів України.

Дворівнева система фінансового моніторингу сумнівних операцій із грошовими коштами передбачає реалізацію низки заходів як з боку державних організацій, так і з боку кожної фінансової установи. Враховуючи існуючі методичні рекомендації та методичні розробки РАТР, при визначенні імовірності причетності певного контрагента до тіньових фінансових потоків потрібно звертати увагу на розбіжності між місцем проживання чи реєстрації контрагента та місцем здійснення фінансової операції чи фінансової установи, яка має провести цю операцію.

Розподіл областей України за рівнем інтенсивності тіньових фінансових потоків (розраховано авторами)

Рис.2.4. Розподіл областей України за рівнем інтенсивності тіньових фінансових потоків (розраховано авторами)

Наукове обґрунтування заходів з удосконалення системи протидії тіньовим потокам на фінансовому ринку беззаперечно має враховувати економічні передумови тінізації економіки окремих територій. У зв'язку з цим, крім запропонованої методики оцінювання тінізації, економіки регіону в цілому, поглибленого оцінювання вимагає людський чинник причетності до фінансового шахрайства. На нашу думку він є агрегованою оцінкою низки економічних передумов, що визначають другий блок у вищевикладеній методиці експрес-оцінювання рівня тінізиції регіону, тобто рівень пасивних заощаджень домогосподарств. зокрема людський чинник причетності до фінансового шахрайства визначається рівнем добробуту, індивідів, та іншими умовами їх проживання: рівнем зайнятості, забезпеченістю транспортними засобами, демографічними тенденціями (серед яких і міграція населення), рівнем злочинності в цілому по області, станом довкілля, захворюваності та смертності. Набір передумов причетності особи до фінансового шахрайства передусім має враховувати особливості фінансових послуг, з яким пов'язані нелегальні чи злочинні операції. Кількісне оцінювання схильності особистості до фінансового шахрайства носить імовірнісний характер, причому незалежно від того, буде застосовано економічні, психологічні або комплексні методи обстеження - адже раціональний індивід здатен забезпечити бажане враження на оточуючих, а викриття правдивості наданої інформації також не позбавлено умовності. Таким чином, схильність громадян до фінансового шахрайства для цілей економічної безпеки державних чи корпоративних фінансів варто оцінювати непрямими методами. У зв'язку з цим укрупнені загальнонаціональні критерії класифікації клієнтів фінансових установ доцільно розробляти на підставі статистичного аналізу та класифікації даних щодо економічних передумов до тіньових фінансових операцій в територіальному розрізі.

Численні експерименти, спрямовані на розподіл територій України на підставі динаміки показників потенційної схильності громадян до фінансового шахрайства виявив лише два статистично значимих:

• 1. Розмір середньомісячної заробітної плати у порівнянні із середнім по Україні рівнем.

• 2. Забезпечення населення приватними легковими автомобіля" ми, шт. на 1000 осіб

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ
  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ