• призначення працівника, відповідального за повсякденний контроль дотримання чинних правил (великі страхові компанії можуть мати окремого фахівця з питань контролю за відмиванням грошей);
• запровадження в компанії високих стандартів поведінки та вимог додержання законів та правил, які стосуються фінансових операцій;
• забезпечення співпраці з правоохоронними органами в межах відповідного законодавства.
Суб'єкт страхової діяльності не повинен вступати в ділові стосунки для виконання значної одноразової операції у разі відсутності всіх вищезазначених засобів контролю
У контексті організації служби фінансової безпеки страхової компанії, враховуючи, недостатність фінансових можливостей щодо утримання повноцінних структурних підрозділів такого типу, доцільним є використання матричної організаційної структури, запропонованої в роботах [45, с. 51-52; 37, с. 121]. Такий спосіб організації роботи служби фінансової безпеки передбачає розподіл функцій та задач щодо спрямування діяльності страхової компанії на скорочення тіньових грошових потоків між її структурними підрозділами, за одночасного виконання контрольних та координаційних повноважень одним із працівників, наприклад, головою підрозділу фінансового моніторингу.
Використовуючи зазначений підхід, матрична організаційна структура служби фінансової безпеки страховика може бути представлена у вигляді табл. 1.3,
Таблиця 1.3
Матрична організаційна структура служби фінансової безпеки страховика*
| Інформаційно-аналітична робота | Ризик-менеджмент | Внутрішній контроль і аудит | Корпоративне управління | ||
| Управління фінансовою та інвестиційною діяльністю | Бухгалтерська служба | ||||
| Аналітичний СП | |||||
| СП з внутрішнього аудиту | |||||
| СП з інвестиційної діяльності | |||||
| Управління страховою діяльністю | СП з маркетингу та перестрахування | ||||
| СП з управління взаємовідносинами 3 клієнтами | |||||
| СП з актуарних розрахунків | |||||
| СП з андеррайтингу | |||||
| СП продажу та врегулювання збитків | |||||
| Юридичний ВІДДІЛ | |||||
| СП з автоматизації системи управління | |||||
* складено на основі [37, 45].
Банківське шахрайство на сьогодні є розповсюдженим явищем у всьому світі оскільки через банківську галузь здійснюється перерозподіл значних фінансових потоків. Схеми здійснення шахрайства у банківському секторі є багатогранними, а їхня специфіка обумовлена різноманітністю операцій банківських установ (кредитні, депозитні, валютні, платіжні операції, в т.ч. через Інтернет, тощо).
Банківське шахрайство слід розділити на дві ключові групи: внутрішнє (1) і зовнішнє шахрайство (2).
(1). Внутрішнє банківське шахрайство, що здійснюється його співробітниками або третіми особами, які отримали доступ до внутрішньої інформаційної бази фінансової установи. Окремим елементом таких зловживань є шахрайство керівників банку, що полягає у доведенні банківської установи до банкрутства за рахунок здійснення неправомірних дій або виведення активів, що є загрозою фінансового становища банку і його клієнтів.
Внутрішнє банківське шахрайство становить серйозну загрозу для стабільного функціонування банківських установ оскільки його ймовірність є досить високою. З метою протидії зловживанням всередині організації необхідно поєднувати роботу служби безпеки/інших контролюючих підрозділів банку і внутрішніх комп'ютерних систем безпеки операцій.
Детальніше зупинимось на видах внутрішнього банківського шахрайства.
• "крадіжка особистості" здійснюється працівниками банку шляхом незаконного отримання персональної інформації клієнта з метою її подальшого продажу або вчинення протиправних дій на основі використання персональних даних;
• незаконні операції з використанням конфіденційної інформації передбачають неправомірні операції з цінними паперами на основі внутрішньої інформації про діяльність банка-емітента. Сюди також слід віднести інвестиції у ризикові операції уповноваженою особою банку без відома останнього;
• видача фальшивих кредитів за участю спеціаліста кредитного відділу банківської установи на основі підробки документів, створення неіснуючих фізичних/юридичних осіб або надання кредитів особам на основі фальшивих документів чи застави;
• створення фальшивого банку з метою залучення певної суми депозитів і зникнення з ринку;
• шахрайство з використанням електронних засобів зв'язку -розкрадання банківських ресурсів на щоденній основі за допомогою електронних комунікацій; наприклад, переведення коштів інсайдером на поточний рахунок у офшорний банк.
• (2). зовнішнє банківське шахрайство пов'язане із зловживаннями з боку зовнішніх по відношенню до банківської установи суб'єктів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків“ на сторінці 6. Приємного читання.
