• 2. В залежності від стадії вчинення шахрайських дій: страхове шахрайство починаючи від андерайтингу і до виплати страхового відшкодування. Шахрайство на стадії андерайтингу включає в себе незаконні дії, пов'язані із приховуванням інформації на стадії оформлення заяви на страхування з метою отримання страхового покриття або визначення меншого розміру страхової премії; навмисним замовчуванням існування вже укладеного договору страхування, що покриває один і той самий майновий ризик і ризик нещасного випадку; а також отриманням страхового покриття для фіктивних (вигаданих) ризиків. Слід мати на увазі, що згідно до прийнятої страхової практики, власник страхового полісу повинен в обов'язковому порядку повідомляти страховій компанії будь-яку інформацію щодо змін у стані об'єкту страхування. Не зважаючи на широке розповсюдження зловживань під час андерайтингу страхових ризиків, поняття страхового шахрайства зазвичай пов'язується із навмисним завищенням розміру збитку або наявністю фальшивих чи вигаданих страхових подій.
• 3. В залежності від характеру страхового шахрайства: "цнотливе" шахрайство і заплановане шахрайство. Так зване "цнотливе" шахрайство [250, с. 314] асоціюється з небажаною опортуністичною поведінкою власників страхових полісів і полягає у використанні можливості завищення розміру збитку при реальному страховому випадку. Заплановане шахрайство передбачає чітко обдуману і реалізовану махінацію з метою обкрадання страхової компанії (або страхувальника) і примноження власних доходів або доходів третіх осіб. У дослідженнях науковців, термін "заплановане шахрайство" напряму пов'язується із кримінальним злочином [215, с. 392; 216, с. 20; 247, с. 35]. Прикладами запланованого шахрайства виступають: подання заяви про страховий випадок за фіктивними травмами, нещасними випадками, крадіжками; зловживання за участю лікарів, адвокатів та інших фахівців; розкрадання страхових премій страховими агентами; махінації з боку страхової компанії під час укладання і виконання умов страхового договору.
Згідно до результатів дослідження Національного бюро зі страхової злочинності США, найбільш поширеними шахрайськими діями в галузі страхування є [249]:
• тілесні ушкодження внаслідок інсценованих дорожньо-транспортних пригод, включаючи сфальсифіковані тілесні ушкодження, підтверджені діагнозом лікаря;
• махінації з ремонтом автотранспортних засобів, в тому числі завищення вартості ремонту;
• шахрайство з боку власників нерухомості, що передбачає підпал будинку або іншого нерухомого об'єкта власності з метою отримання страхового відшкодування, організацію фіктивної крадіжки зі зломом;
• махінації з допомогою по непрацездатності, що включають інсценування травми/хвороби або перебільшенням степеню пошкодження організму.
На практиці боротьба зі страховим шахрайством ускладнюється багатьма чинниками:
• (1) страхове шахрайство є динамічним явищем, що еволюціонує разом із зовнішнім середовищем функціонування і прогресує виходячи із підвищення складності виконуваних операцій;
• (2) страхове шахрайство не піддається самостійному виявленню. З цією метою необхідно впроваджувати відповідну систему моніторингу і контролю з боку страхової організації або органів нагляду за страховим сектором;
• (3) юридичний доказ шахрайських дій у сфері страхування є ускладненим і залежить від професіоналізму співробітників служби безпеки страхової компанії. У зв'язку з цим, компанія повинна інвестувати значні фінансові ресурси у підготовку відповідних кадрів, а також комплекс програмного забезпечення, що допомагає виявити випадки страхового шахрайства. Однак, деякі страхові компанії, співставляючи розмір затрат на подібні заходи і середньорічні збитки від шахрайських дій, обирають здійснення виплат за завідомо відомими страховими випадками, що підпадають під категорію страхового шахрайства із середніми збитками, які на практиці дуже складно довести юридично;
• (4) необхідність виконання багатогранних функцій службою контролю за страховим шахрайством. Основним завданням структурного підрозділу контролю за страхових шахрайством є попередження, виявлення, відстеження і розслідування різного роду зловживань в сфері страхування. Для досягнення максимальної ефективності такої роботи необхідною є автоматизація обробки величезної кількості заяв на страхування і виплату страхового відшкодування без втрати характеристик, притаманних клієнторіентованим страховим організаціям.
Для досягнення максимальної дієвості системи контролю за страховим шахрайством потрібно враховувати наступне:
• контроль за страховим шахрайством повинен носити динамічний, а не статичний характер. Статичні інструменти контролю, що зазвичай покладаються в основу відповідних автоматизованих програмних комплексів, допомагають в забезпеченні процедурної узгодженості, однак є нездатними в перевірці достовірності самої операції. Зазначені недоліки добре відомі потенційним злочинцям, що ускладнює виявлення злочинних намірів шахраїв;
• моніторинг на рівні операцій є недостатнім для ефективної боротьби зі зловживаннями у страховому секторі. Успішне виявлення складних шахрайських схем повинно спиратись на результати перехресного і горизонтального аналізу контекстних даних про транзакцію і чітко регламентованої процедури зовнішнього підтвердження достовірності представлених даних;
• відповідальність в сфері контролю за страховим шахрайством в межах структурних підрозділів страховика зникає разом із встановленням автоматичної системи запобіганню відповідних зловживань, оскільки не передбачає залучення фахівців до функціонування моделі. Тому вкрай важливим є визначення осіб, відповідальних за контроль страхового шахрайства в розрізі різних видів страхування за спеціалізацією, встановлення їхнього взаємозв'язку із службою безпеки, а також регламентація етапів моніторингу в межах автоматизованого програмного комплексу, до яких залучаються зазначені співробітники;
• (5) точне оцінювання затрат на заходи з попередження і протидії страховому шахрайству є досить складним завданням, оскільки відповідні процедури контролю є потенційно значними за обсягами витрат, тривалістю і ступенем розрізненості при різних видах страхування;
• (6) конфліктність стратегічних цілей розвитку страховика і завдань служби контролю за страховим шахрайством, а саме:
– застережлива природа контролю за шахрайством розглядається як загроза формуванню і підтримці іміджу страховика, спрямованого на підвищення лояльності страхувальників;
– ефективне обслуговування договорів страхування останнім часом стало синонімом ефективності бізнес-процесів, що в даному аспекті означає зниження тривалості часу на ідентифікацію шахрайських дій під час андерайтингу або прийняття рішення про виплату страхового відшкодування;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків“ на сторінці 3. Приємного читання.
