Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

• внесення в закордонний банк страхового депозиту для одержання кредиту, хоча при цьому сам кредит не береться;

• вивіз капіталу приватними особами, у тому числі за допомогою кредитних карток і контрабанди;

• "невидимий" експорт - оплата консультацій, придбання науково-технічної інформації, ноу-хау тощо;

• використання зареєстрованих за кордоном спільних підприємств і офшорних зон;

• заниження вартості акцій та інших фінансових активів при продажу закордонному інвестору;

• під приводом попередньої оплати по імпортних контрактах із фіктивними нерезидентами;

• збільшення законодавчо встановлених термінів розрахунків по зовнішньоекономічних операціях за рішеннями Національного банку України (які до того ж видаються з порушеннями чинного законодавства), що призводить до зростання заборгованості в цих розрахунках. Причому, заборгованість по імпортних операціях майже на порядок більша, ніж по експортних. Виведення таких сум із фінансового обороту країни дозволяє їх "прокручувати " у вигляді кредитів і одержувати відповідні відсотки;

• подвійні контракти, розрахунки через офшорні зони, різні фіктивні схеми.

На сьогодні дуже актуальною стала проблема "відмивання" тіньових капіталів. "Відмивання" кримінальних і тіньових капіталів — процес легалізації прибутків, що включає вуалювання їхніх джерел, конспірацію ініціаторів, співвиконавців (співучасників) і способів (технологій) одержання таких прибутків та впровадження їх у легальну або псевдолегальну господарсько-фінансову діяльність. У 1991 р. країни- учасниці Європейського Союзу домовилися про розширення поняття "відмивання" прибутків, отриманих незаконним шляхом, на найбільш небезпечні, однак уже некримінальні дії. За оцінками Інтерполу щорічно у світі "відмивається" біля 300 млрд. дол. США.

Накопичення тіньових капіталів у великих обсягах обумовлює зміну якісних характеристик їхньої сукупності і форм використання. Залучена в економічний оборот (легальний, псевдолегальний, нелегальний або ж суто кримінальний) величезна маса тіньових капіталів стає здатною детермінувати стрімке зростання темпів і обсягів їх відтворення, що, у свою чергу, передбачає розробку і впровадження безготівкових схем трансферту і використання тіньових капіталів. Проникаючи за рахунок тіньових капіталів у легальні схеми економічного обороту, кримінальні групи завдяки підкупу, шантажу, лобіюванню своїх інтересів насичують різні сфери соціально-економічних відносин потужним криміногенним потенціалом, що за впливом близький до державного апарату. Поступово здійснюється заміна споживчого характеру тіньових капіталів на відтворювальний. Крім того, тіньові капітали продукують заміну легальних форм економічного обороту національного капіталу на тіньові. У цілому "відмивання" кримінальних капіталів безпосередньо загрожує економічної і фінансовій безпеці держави, оскільки в цьому випадку накопичення таких капіталів призводить до зростання масштабів кримінальної діяльності економічного характеру.

Аналіз практики операцій по "відмиванню" грошей показує, що їх сутність зводиться до:

• приховування дійсного власника і дійсного джерела "брудних грошей";

• потреби зміни номіналу купюр, які намагаються "відмити";

• максимальної заплутаності всього процесу "відмивання" брудних грошей;

• постійного контролю за грошима їхнього власника.

У процесі "відмивання" грошей можна виділити три стадії:

• 1) одержання, консолідація і розміщення готівкової валюти;

• 2) консервація - відділення коштів від їх незаконного злочинного джерела;

• 3) репатріація або інтеграція відмитих грошей у легальні організації.

Основні шляхи "відмивання" кримінальних капіталів, освоєння ринку цінних паперів; наявність широкої мережі пунктів обміну валюти; офіційно дозволені азартні ігри; придбання лотерейних квитків, що виграли; роздрібна торгівля; скупка ваучерів; фіктивні тиражі книг і кінофільмів; придбання антикварних і колекційних предметів; укладання фіктивних договорів на виконання послуг; відтік капіталу за кордон і повернення як легального; житлове будівництво.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків
  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ