• 5. Поєднання стримувальної бюджетної політики (зазначеної в п.2) із одночасним послабленням обмежень діяльності баків та страховиків, внаслідок чого їх сукупні активи зростатимуть на 5% щороку. Доцільність такого сценарію пояснюється, насамперед, сумнівною ефективністю надмірних обмежувальних заходів, наслідком яких може виявитись активізація нелегального ринку фінансових послуг, а також вищенаведені результати кореляційно-регресійного аналізу. Корегування імітаційної моделі у зв'язку із таким сценарієм, подібно до п.4 здійснювалось шляхом введення відповідних значень констант trend_х1 та trend_х2.
Результати розрахунків за кожним із сценаріїв наведено на діаграмах (рис. 4.4, а-в). Згідно з результатами моделювання, за будь-якого зростання ВВП рівень тінізації фінансової системи, виражений у відсотках до ВВП, зростатиме (рис. 4.4.а). Однак найменші темпи розгортання нелегальної фінансової діяльності виявлено у випадку застосування сценарію № 3, що передбачає щорічне 20%-не збільшення бюджетних асигнувань на ДСФМ чи аналогічну структуру.
Звичайно при цьому потрібно обґрунтовано визначати очікувані результати бюджетних програм та контролювати їх досягнення. Пропозиції щодо поліпшення інформаційної підтримки визначення цільових показників державної політики зниження тіньового обороту банків і страховиків буде викладено в наступному підрозділі даної монографії.
Рис. 4.4. Результати імітаційного моделювання результатів реалізації заходів державного регулювання тіньового обороту банків і страховиків, розраховано за даними [88, 89, 96]
У відповідності із розрахунками прогнозних обсягів валового нагромадження та ВВП (рис. 4.4, б,в) встановлено приблизно однакову ефективність наслідків сценаріїв № 3 та №4. Хоча вони передбачають різноспрямовані заходи, їх реалізація забезпечить вищі темпи зростання національної економіки у порівнянні із іншими варіантами. При цьому відзначимо, що найнижчі показники валового нагромадження й ВВП виявлено для сценарію №1, за якого не передбачено жодних змін в існуючій системі регулювання легальності операцій фінансових організацій та державній політиці оптимізації видатків на державний фінансовий моніторинг.
Узагальнюючи результати імітаційних експериментів, все ж не вважаємо за доцільне застосовувати обмеження бюджетних асигнувань та жорстке посилення нагляду за рухом капіталів банків та страховиків - адже зазначені заходи лише збільшать монополізацію ринку фінансових послуг внаслідок укрупнення капіталу фінорганізацій та спричинятимуть удосконалення тіньових схем. Крім того, зменшення видатків на утримання будь-яких органів державної влади в умовах дефіцитного фінансування насамперед виявиться у скороченні чисельності держслужбовців, які поповнять лави безробітних.
Не виключено, що вони також можуть приєднатись до тіньової економічної діяльності під час пошуків нової роботи. Втім, прагнучи зберегти займані посади, або, принаймні підтримати бажаний рівень своїх доходів чимало держслужбовців приймають активну участь у нелегальних оборотах фінансового сектору. Таким чином, чи не єдиним способом покращення державної системи протидії тіньовим потокам банків та страховиків є реорганізація діючих органів виконавчої влади. Зазначена реорганізація має бути спрямована на централізацію функції контролю легальності грошових потоків фінансового сектору. В цьому зв'язку є слушним законопроект щодо створення фінансової поліції за рахунок оптимізації низки державних структур. Проте, крім доопрацювань організаційно-правових засад функціонування такого органу, ретельного обґрунтування вимагає методологія визначення економічного ефекту від такої реорганізації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ“ на сторінці 8. Приємного читання.
