(4.6) (4.7) (4.8)
Виходячи із значення показників В2, слід відзначити дуже високий рівень апроксимації фактичних даних рівняннями приведених моделей: кожне з рівнянь забезпечує понад 95% відповідності розрахункових показників тіньових потоків фінансового сектору, валового нагромадження та ВВП ретроспективним даним моделей.
Для всіх трьох рівнянь Р-критерій перевищує табличне значення, визначене виходячи з 5% імовірності помилковості моделей при числах ступенів волі 4 (що відповідає кількості факторів-екзогених змінних) та 3 (цей показник числа ступенів волі обчислено вирахуванням із загальної кількості спостережень 8 (відповідно до кількості років з 2005 по 2012 включно) кількості незалежних змінних (4.4), збільшеної на 1).
Рівняння (4.6-4.8), крім коефіцієнтів приведених моделей Д, містять значення і-статистик та достовірності відмінності від нуля коефіцієнтів при незалежних змінних. Тобто, якщо значення р перевищуватимуть 0,05, гіпотеза про наявність взаємозв'язків між таким незалежним фактором та результатом буде хибною, а виявлена пропорційність між динамікою факторного й результативного показника буде випадковістю, а не детермінованою залежністю. Отже, незалежні змінні, для яких р > 0,05, можуть бути вилученими з регресійного рівняння без суттєвої втрати ним точності. Як видно з рівнянь (4.6-4.8) принаймні половина незалежних змінних — по 2 в кожному рівнянні — не може бути усунутою без втрати точності отриманих моделей, що підтверджує коректність припущень про склад екзогенних чинників формування тіньового обороту фінансового сектору та уповільнення економічного розвитку й нагромадження капіталу. При зниженні порогу статистичної значимості критеріїв до 10%, що цілком виправдано при макроекономічному моделюванні, яке ґрунтується на агрегації окремих процесів і явищ, кількість малозначимих чинників додатково зменшиться. зокрема статистично значимими е взаємозв'язки всіх незалежних змінних із валовим нагромадженням цінностей у рівнянні (4.7). Втім, зв'язок між змінами загальних активів банків і страховиків і змінами нелегального обороту фінансової системи є порівняно малозначимим, що можна пояснити втягненням у нелегальний грошовий оборот будь-якої фінансової організації, незалежно від розміру її активів. Також порівняно малозначимими для змін ВВП країни є видатки Держбюджету на утримання Держфінмоніторингу та сальдо чистого експорту країни. Проте, враховуючи цілі й завдання дослідження, вважаємо за доцільне залишити зазначені змінні для подальшого моделювання.
Одержаним значенням регресійних коефіцієнтів моделей (4.6)-(4.8) А. можна надати наступну інтерпретацію:
• вплив екзогенних чинників на величину тіньового обороту банків і страховиків:
• кожна додаткова гривня підвищення активів банків і страховиків може призвести до зростання нелегальних грошових потоків за їх участю на 1,3 коп. (λ11 =0.013);
• при збільшенні грошової маси на 1 грн. тіньові обороти фінансового сектору можуть зрости на 62,7 коп. (λ12 = 0.627);
• підвищення бюджетних асигнувань на утримання Держфінмоніторингу чи іншої аналогічної структури на суму в 1 грн. спричинить скорочення тіньового обороту фінансового сектору на 1781,71грн. (λ13 =-1781.71);
• додаткове сальдо чистого експорту на 1 грн. супроводжуватиметься зростанням тіньових оборотів банків і страховиків в обсязі 1,113 грн. (λ14 =1.113);
• решта чинників, не враховані моделлю, можуть скоротити тіньовий оборот на 29 млрд. грн. щороку, про що свідчить вільна константа моделі.
Одержані висновки слід враховувати на всіх стадіях макроекономічного планування, обґрунтування цільових показників ефективності державних програм, спрямованих на зниження тіньової економіки, контролю за виконанням програмних заходів. Крім того, вважаємо за доцільне враховувати величину коефіцієнту еластичності тіньових оборотів фінансового сектору за держвидатками на боротьбу з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, λ13 =-1781.71 під час здійснення реорганізації низки органів державної влади та створення фінансової поліції. Подібна кардинальна зміна організаційної структури державного регулювання економічної діяльності неодмінно викличе додаткові бюджетні витрати, доцільність яких буде виправданою лише у випадку чималого скорочення нелегального грошового обороту банків та страховиків. Враховуючи певні об'єктивні обмеження у досягненні зазначеної цілі, на основі коефіцієнту еластичності λ13 =-1781.71 можна визначити гранично припустиму суму додаткових держвидатків, пов'язаних із реформуванням системи державного контролю тіньової економіки.
Опосередковане оцінювання внеску зовнішньоекономічних операцій у тіньовий оборот банків і страховиків дало невтішні результати: міжнародний рух цінностей, насамперед товарів та послуг, уможливлює масштабні фінансові зловживання - від ухиляння до сплати податків до безповоротного відпливу національного капіталу за межі країни. При цьому, згідно з λ13 =-1781.71, тіньовий оборот між Україною та іншими країнами світу перевищує показники офіційних даних щодо експорту-імпорту не менше, ніж на 10%.
• чутливість змін обсягів валового нагромадження до змін екзогенних чинників у відповідності із рівнянням (4.7) становить:
• на кожну додаткову гривню підвищення активів банків і страховиків припадає 15 коп. (λ.21 =-0.15) зменшення валового нагромадження, що можна пояснити пасивністю фінансової системи у формуванні фінансових ресурсів підприємств на користь високорентабельного кредитування споживчих видатків домашніх господарств; .
• в на кожну додаткову грошову одиницю збільшення грошової маси припадає 43,5 коп. нагромадження капіталу (λ22 =0.435), адже, як відомо стимулювальна монетарна політика позитивно впливає на інвестиційний попит;
• зростання бюджетних асигнувань на утримання Держфінмоніторингу чи подібної державної структури на 1 грн. спричинить ріст валового нагромадження в сумі на 4893 грн. (λ23=4893), однак такий високий мультиплікативний ефект пояснюється насамперед значною різницею між сумами бюджетних асигнувань на Держфінмоніторинг, порівняно із кількісними значеннями решти незалежних змінних;
• додаткове збільшення сальдо чистого експорту на 1 грн. скоротить величину валового нагромадження на 56 коп. (λ24 =-0 56). Виявлену різноспрямовану залежність можна пояснити оберненим зв'язком між змінами сальдо руху реальних благ та капіталів, відомим з теорії макроекономіки як рівняння врівноваженого платіжного балансу [12];
• інші чинників, не включені до моделі, можуть скоротити щорічні обсяги валового нагромадження на 110,8 млрд. грн., про що свідчить вільна константа моделі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ“ на сторінці 4. Приємного читання.
