III. Згідно до міжнародних стандартів підтримки фінансової стабільності і цілісності фінансового сектору, ключовим елементом дієвості системи боротьби із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, є ефективність нагляду за банківськими установами і страховими компаніями в частині протидії фінансовим зловживанням. Так, у Базельських ключових принципах ефективного нагляду (Базельський комітет банківського нагляду) і Ключових принципах і методології в сфері страхування (Міжнародна асоціація наглядових органів за страховим ринком) містяться засади визначення ефективності такого нагляду (табл. 3.4, 3.5).
Таблиця 3.4
Ключові принципи ефективного нагляду за банківським і страховим сектором в частині протидії фінансовим зловживанням*
| Базельський комітет банківського нагляду | Принцип 18 — зловживання фінансовими послугами | Наглядові органи за банківським сектором повинні встановлювати адекватність політики, операційної діяльності і процедур банку, в тому числі правила щодо "знання власного клієнта", що мають на меті сприяти встановленню високих професійних стандартів у фінансовому секторі і попереджувати використання банківських установ (навмисно чи ненавмисно) кримінальними групами |
| Міжнародна асоціація наглядових органів за страховим ринком | Принцип 28 — заходи щодо протидії відмиванню грошей, отриманих злочинним шляхом, і протидії тероризму | Наглядовий орган за страховим сектором має повноваження вимагати від страховиків підтвердження, що ними використовуються відповідні процедури щодо виявлення потенційно підозрілих операцій. Також наглядовий орган має право отримувати підтвердження щодо запровадження комунікаційних зв'язків між топ-менеджментом, правоохоронними органами і/або наглядовим органом за страховим сектором щодо звітування за незаконними і підозрілими операціями |
* складено автором на основі [212, 225].
Таблиця 3.5
Індикатори підозрілих операцій у банківському секторі
| Тип операції | Індикатори підозрілих операцій у банківському секторі | ||
| 1. Відкриття рахунку; 2. Вкладення і зняття коштів 3 рахунку | клієнт відмовляється надати інформацію, що вимагається фінансовою установою, при відкритті рахунку та обмежує доступ до такої інформації або надає не правдиву інформацію чи таку, що неможливо перевірити; відкриття рахунку із можливістю доступу декількох установ (у випадку відсутності родинного чи іншого роду зв'язку між зазначеними особами); представлення фальсифікованих документів (особлива увага приділяється документам, що написані від руки); використання рахунку, відкритого на ім'я вітчизняної компанії, для переказу коштів в іноземній валюті, що не пов'язано з її діяльністю; поступове переведення грошових активів з рахунку однієї компанії на рахунок іншої; поява раптової активності на відкритому раніше рахунку з великою чисельністю кредитових та дебетових операцій; відкриття великої чисельності рахунків на ім'я різноманітних компаній з можливістю проведення більшості операцій, що пропонуються клієнтам банківської установи (зазвичай такі компанії є лише зареєстрованими, але на практиці не здійснюють операції); розмір вкладених коштів у поєднанні з фактом розміщення значних сум коштів у різних філіях, що належать до мережі однієї банківської установи; відсутність підтвердження економічної сутності операцій; намагання поповнення рахунку банкнотами, що мають підозрілий вигляд (старі та зношені, пошкоджені банкноти тощо) | ||
| 3. Операції, пов'язані з обміном валюти | обмін значних обсягів коштів у дрібних банкнотах; розподіл операції, пов'язаної з обміном валюти, на декілька операцій, що перевищують еквівалент 10 тис. євро | ||
| Тип операції | Індикатори підозрілих операцій у банківському секторі | ||
| • відсутність підтвердження у необхідності проведення валютообмінної операції, що перевищує еквівалент 10 тис. євро | |||
| 4. Міжнародні перекази | відміна здійснення міжнародного переказу після вимоги банку надати відповідні підтверджуючі документи; залишок на рахунку компанії, що ініціює міжнародний переказ коштів, зростає в декілька разів перед проведенням такої операції | ||
| б. Операції, пов'язані з наданням кредитних ресурсів | отримання кредитних ресурсів і дострокове їх повернення у короткостроковому періоді; дострокове погашення іпотеки, що не відповідає фінансовим можливостям особи, яка її погашає | ||
* складено на основі рекомендацій Базельського комітету банківського нагляду та законодавства ЄС [210, 212, 213, 217, 219].
Крім того, у сфері страхування згідно до роз'яснень Міжнародної асоціації наглядових органів за страховим ринком [223], наступні приклади можуть виступати індикаторами підозрілих операцій:
• подання заяви на страхування потенційним страхувальником, якщо подібний договір страхування можу бути укладений у постійній країні перебування/функціонування клієнта;
• прийняття участі при укладенні договору страхування страхового агента (брокера) з країни, що входить до "чорного списку" FАТF, або з країни, яка відноситься до території із високим рівнем незаконної діяльності (кримінальної, терористичної, корупційної тощо);
• будь-які затримки в наданні потенційним клієнтом інформації, необхідної для укладення договору страхування (в т.ч. інформації, що вимагається наглядовими органами по боротьбі із фінансовими зловживаннями);
• у випадку погодження клієнта на невигідні умови страхового договору незалежно від стану його здоров'я або віку;
• подання заяви на страхування із страховою премією, що перевищує середній рівень його доходу або не відповідає його звичайним потребам у страхуванні;
• призначення вигодонабувачем за договором страхування третьої особи, що не має прямого відношення до клієнта;
• заміна вигодонабувача за договором страхування протягом строку його дії на особу, яка не мас прямого відношення до власника договору;
• внесення регулярної страхової премії за договором змішаного страхування життя, що в декілька разів перевищує звичайний страховий внесок, обумовлений договором страхування;
• при представленні заяви на страхування, потенційний страхувальник надає замало інформації, вказує дані, які складно перевірити або верифікація яких становить значні витрати для страхової компанії;
• виявляється, що страхувальник має декілька подібних договорів страхування в декількох страхових компаніях і така інформація не була повідомлена у заяві на страхування.
Крім того, в результаті дослідження виявлено наступні найбільш поширені операції, пов'язані із фінансовими зловживаннями, за участю страхових компаній (табл. 3.6).
Таблиця 3.6
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків“ на сторінці 4. Приємного читання.
