• обґрунтування заходів щодо проведення внутрішніх і зовнішніх перевірок і доведення їх до керівництва.
Найважливіші законодавчі нормативи країни ЄС, спрямовані на протидію фінансовим зловживанням, систематизовано у табл. 3.1. у відповідності із організацією-видавником та основними рекомендаціями. Зупинимось на них детальніше.
І. В ЄС вимога щодо ідентифікації клієнтів банками була вперше запроваджена у 1991 р. Директивою 91/308/ЕЕС [213] (Першою Директивою з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом) з метою забезпечення належної ідентифікації клієнтів при здійсненні операцій в межах конкретної банківської установи. При виникненні сумнівів щодо особи певного клієнта, останній мав підтвердити свою особу документально.
Друга Директива 2001 р. (2001/97/ЕС) [217] розширила перелік фінансових установ і осіб, на яких розповсюджуються положення зазначеного нормативного акту, проте не деталізувала процедури ідентифікації клієнтів і перевірки достовірності відповідних операцій. Проте Другою Директивою було введено положення щодо необхідності вжиття банками і страховими компаніями заходів для нейтралізації і компенсації наслідків легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
Таблиця 3.1
Законодавчі нормативи і рекомендації щодо протидії фінансовим зловживанням у фінансовій сфері*
| І. Європейська Комісія | Вимоги до належної ідентифікації клієнтів |
| II. Група з розробки фінансових заходів по боротьбі із відмиванням грошей / Організація економічного співробітництва і торгівлі | Вимоги щодо оцінки ризику легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Особливі вимоги в галузі страхування життя в контексті властивостей страхових продуктів і категорій страхувальників |
| III. Базельський комітет банківського нагляду | Ключові принципи ефективного нагляду за банківським сектором в частині протидії фінансовим зловживанням |
| Міжнародна асоціація наглядових органів за страховим ринком | Ключові принципи ефективного нагляду за страховим ринком в частині протидії фінансовим зловживанням. · Визначення індикаторів підозрілих операцій у сфері страхування |
* складено авторами на основі проведеного дослідження [122, 210, 212, 213,217, 223,225, 243]
Третя Директива 2005 p. (2005/6GVEC) [122, 210] регламентує специфічні положення щодо ідентифікації клієнтів фінансових установ і перевірки його особи. Від фінансових установ вимагається ведення бази даних із ключовою інформацією щодо клієнтів, віднесення останніх до різних категорій ризику та застосування цих даних з метою попередження настання ризиків легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, і виявлення відповідних підозрілих операцій. Сукупність зазначених заходів отримала назву Customer Due Diligence - заходи належної обачливості по відношенню до клієнтів і вимагає від фінансових установ:
• 1) ідентифікації клієнтів і перевірку особи останніх на основі документів, даних або інформації, отриманих від надійних джерел;
• 2) ідентифікації у разі потреби власників і системи контролю окремих юридичних осіб;
• 3) отримання інформації щодо мети і майбутніх операцій з потенційними клієнтами фінансової установи;
• 4) проведення моніторингу взаємовідносин з клієнтами, в тому числі періодична перевірка всіх операцій останніх з метою забезпечення відповідності процедур контролю фінансової установи
ризиковому профілю клієнта. Якщо необхідно може включати в себе визначення джерела походження коштів та своєчасне оновлення відповідних документів, що підтверджують їх походження.
Таблиця 3.2
Заходи належної обачливості щодо клієнтів страховиків і банків відповідно до законодавства ЄС*
| Встановлення ділових стосунків (укладання страхового договору, підписання договору з банківською установою) | отримання інформації про мету та характер намірів ділових стосунків; ідентифікація клієнта та перевірка його особи на основі документів, даних або інформації, отриманої від надійного та незалежного джерела | поліси страхування життя, за якими річна премія не перевищує 1000 євро або разова премія не перевищує 2500 євро; страхові поліси для пенсійних схем, якщо відсутнє застереження уступки та поліс не може бути використаний в якості допоміжного; електронні гроші, у випадку якщо пристрій не може бути поповнений, то ефектронний пристрій для зберігання може вміщувати максимальну суму не більше 150 євро або 2500 євро на рік за винятком, коли сума у 1000 євро чи більше погашається протягом того ж року пред'явником; щодо будь-якого іншого продукту чи операції, що представляє низький ризик відмивання коштів або фінансування тероризму |
| Виконання випадкових операцій за поточними рахунками (короткочасними депозитами) на суму 15000 євро та більше | отримання інформації про мету та характер намірів ділових стосунків"; проведення моніторингу ділових стосунків | |
| При підозрі у відмиванні коштів або фінансуванні тероризму | Проведення моніторингу ділових стосунків, включаючи перевірку операцій для з'ясування їхньої відповідності інформації про установу або особу клієнта, бізнес установи або клієнта та ступінь ризику | |
| При сумніву щодо правдивості або відповідності раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнтів | Ідентифікація бенефіціара та вжиття заходів для перевірки його особи |
* складено на основі [122].
Директивою 2005/60/ЄС регламентовано, що страховики і банки для перешкоджання їхнього використання з метою вчинення фінансових зловживань мають застосовувати заходи належної обачливості щодо клієнтів (табл. 3.2).
II. Згідно до рекомендацій FАТF/ОЕСD [223, с. 15-18] для фінансових установ з метою спрямування їхньої діяльності за зменшення тіньових грошових потоків мас застосовуватись підхід, заснований на оцінюванні ризику легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Зазначений підхід засновується на ідентифікації і оцінюванні ризику, розробці стратегії управління та нейтралізації його дії.
Необхідно зауважити, що важлива роль у виявленні ризику легалізації тіньових доходів відводиться як самим банківським установам, страховикам, так і фінансовим посередникам, залученим до продажу банківських і страхових продуктів, а саме: страховим агентам, страховим брокерам, фінансовим консультантам. їхнє завдання полягає в ідентифікації клієнтів, а також страхових/банківських продуктів, що можуть становити загрозу вчинення фінансового зловживання.
Стратегія управління і нейтралізації наслідків реалізації ризику легалізації тіньових доходів має бути націлена на:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків“ на сторінці 2. Приємного читання.
