• запобігання використання страховиків і банків у неформальних схемах за допомогою створення системи перевірки клієнтів цих фінансових установ;
• виявлення тіньових грошових потоків на основі моніторингу та звітування про підозрілі операції;
• спрямування роботи служби безпеки фінансових установ, в тому числі, на ідентифікацію ризику легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом;
• ведення бази даних страхового/банківського шахрайства та інших випадків фінансових зловживань.
Ефективність зазначеного підходу засновується на виявленні та класифікації ризиків легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, розробці відповідної системи контролю, а також співробітництві між уповноваженими органами нагляду за фінансовим сектором, правоохоронними органами, фінансовими установами і фінансовими посередниками.
Під час застосування підходу необхідно враховувати чинники, які впливають на рівень ризику легалізації тіньових доходів стосовно клієнта фінансової установи або фінансового продукту:
• характер відносин із клієнтом: ймовірність настання ризику підвищується, якщо клієнт бажає придбати фінансовий продукт, що становить підвищений рівень ризику, а оплата страхової премії/внесків здійснюється методом із високим рівнем ризику щодо реалізації фінансового злочину і навпаки; безпідставне переміщення коштів і банківських рахунків між різними фінансовими установами, які належать до різних географічних територій, також підвищує імовірність реалізації ризику;
• регулярність і тривалість відносин зі страхувальником/клієнтом банку: нові клієнти, які бажають укласти договір, страхова сума/внесок за яким підлягає фінансовому моніторингу, мають вивчатись службою безпеки установи; зазвичай довгострокові види страхування життя становлять незначний ризик в контексті реалізації злочинної фінансової діяльності;
• страхові продукти, що належать до групового строкового страхування життя: ризик реалізації фінансових зловживань підвищується при непрозорих схемах страхових виплат співробітникам підприємства, пролонгації страхового полісу при звільненні працівника;
• послуги банку, що передбачають торгівлю дорогоцінними металами, міжнародні грошові перекази на значні суми (в тому числі в режимі "оnline"), міжнародні послуги приватного банкінгу відносять до банківських операцій з підвищеним рівнем реалізації ризику легалізації тіньових доходів;
• взаємодія з фінансовими посередниками: використання фінансових посередників для реалізації фінансових продуктів без досягнення економічної ефективності операцій від такої співпраці, які без необхідності ускладнюють процес дистрибуції або зменшують його прозорість, збільшують ризик фінансових зловживань.
В галузі страхування життя FATF пропонується більш детальний перелік характеристик страхових продуктів і категорій клієнтів, що підвищують ймовірність реалізації ризику легалізації неформальних доходів, а також методи управління ними (табл. 3.3).
Аналіз рекомендацій FATF/OECD для фінансових установ дозволив виявити такі заходи контролю ризику легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом:
• побудова дієвої системи ідентифікації і моніторингу клієнтів та операцій, що становлять високий рівень ризику;
• заходи, спрямовані на посилення обізнаності страхової компанії/банку про джерело походження грошових коштів для оплати страхових премій/внесків, обсяг яких підлягає звітуванню в межах фінансовому моніторингу;
• посилення моніторингу операцій (частота, вдосконалення нормативів з точки зору управління ризиком легалізації тіньових доходів тощо);
• посилення заходів контролю та збільшення частоти перегляду взаємовідносин зі страхувальниками/клієнтами банку, що становлять підвищену ймовірність реалізації ризику.
Таблиця 3.3
Властивості страхових продуктів і категорій страхувальників, що підвищують ймовірність настання ризику легалізації тіньових доходів, та методи управління ними
| Отримання готівкових платежів / платіжних доручень на суму, що підлягає фінансовому моніторингу згідно чинного законодавства | Клієнти, що розташовані на значній та необґрунтованій відстані, між місцем його проживання/ знаходження та місцем продажу страхового продукту | Звітування за підозрілими платежами, їх перевірка службою безпеки / Моніторинг і контроль відносин між страхувальником, що становить ризик, і страховиком |
| Отримання рідких платежів, що випадають із звичайної платіжної практики або платіжної схеми | Клієнти-юридичні особи, структура яких ускладнює ідентифікацію кінцевого бенефіціара за страховим договором | Звітування за підозрілими платежами, їх перевірка службою безпеки / Ідентифікація дійсного власника страхового поліса та бенефіціара та застосування відповідних заходів до перевірки дійсності інформації щодо останніх |
| Продукти, що передбачають одноразові страхові внески на великі суми | Клієнти, які прагнуть до або приймають невигідні умови страхового договору | Моніторинг страхового договору та звітування про підозрілі операції / Ідентифікація та перевірка дійсності інформації про потенційного страхувальника |
| Отримання переказів в рахунок страхового платежу від третіх осіб, не пов'язаних зі страхувальником на суми коштів, що підлягають фінансовому моніторингу | Клієнти, які неохоче надають інформацію при придбанні страхового продукту або які надають мінімальну чи неправдиву інформацію | Звітування за підозрілими платежами, їх перевірка службою безпеки / Моніторинг і контроль відносин між страхувальником, що становить ризик, і страховиком |
* складено на основі [243, с. 20-35) і власних досліджень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків“ на сторінці 3. Приємного читання.
