Розділ «3.8. Зміст і особливості застосування комісійних банківських продуктів»

такі депозитарні операції, як: прийом цінних паперів, їх зберігання, переміщення, інкасування, транспортування, інвентаризацію, видачу та деякі інші операції.

Для виконання функції обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах банки як депозитарні установи здійснюють;

• адміністративні операції (відкриття і закриття рахунків у цінних паперах, зміну способу зберігання без зміни залишків на рахунку в цінних паперах);

• облікові операції (ведення рахунків у цінних паперах зі зміною кількості цінних паперів на рахунках, операції зарахування, описання, переказування та переміщення цінних паперів);

• інформаційні операції (видачу виписок із рахунку в цінних паперах та іншу інформацію за запитом клієнтів, не уповноважених). При обслуговуванні операцій-емітентів, пов'язаних із випущеними ними цінними паперами, банки можуть надавати їм такі послуги: викуп цінних паперів, випущених емітентом, для їх подальшого перепродажу або анулювання; дроблення або консолідацію цінних паперів (зміну номінальної вартості цінних паперів певного випуску з одночасною зміною їх вартості, але без зміни обсягу випуску); конвертацію цінних паперів, тобто обмін емітентом цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску; анулювання цінних паперів; погашення цінних паперів і виплату емітентом доходів за випущеними ними цінними паперами.

Можна зробити висновок, що цінні папери в портфелі комерційних банків України займають незначне місце. Якщо відбувалося зростання доходів банків по управлінню цінними паперами й організаційно-технічним обслуговуванням операцій із цінними паперами українських підприємств різних форм власності, то доходи банків від операцій із державними цінними паперами істотно зменшились у зв'язку з ризиком вкладання вільних коштів у державні цінні папери та низьким рівнем доходності Це обумовлено кризовими процесами в економіці України, що продовжуються, низькою активністю фондового ринку України та майже повною відсутністю вторинного ринку цінних паперів.

До банківських комісійних продуктів віднесено нами і операції банків з іноземною валютою. За надання цих операцій банки отримують комісію.

Українські комерційні банки вже протягом майже 9 років, включаючи докризовий період (1998 p.), утримують ведучі позиції по обсягу операцій на міжбанківському валютному і грошовому ринках України. Операціями, які проводять у даному випадку українські комерційні банки, є: відкриття і ведення кореспондентських рахунків лоро і ностро, здійснення платежів у іноземних валютах за розпорядженням клієнтів банків; виконання платежів банків-кореспондентів у національній і іноземній валютах, проведення документарних операцій по міжнародних розрахунках. Так наприклад, "Приватбанк", "ПУМБ", "Кредитпромбанк", "Укрінбанк", "Аваль", "Надра", "ВАбанк" мають кореспондентські відносини (кожний) із майже 50 банками-нерезидентами у більше ніж 15 країнах світу та практично з усіма українськими банками, що дозволяє їм виконувати операції у багатьох регіонах світу.

Серед операцій банків на валютних ринках слід визначити документарні операції — акредитиви, гарантії інкасо.

Акредитив — це умовне грошове зобов'язання банку, яке виставляється на підставі доручення його клієнта-імпортера провести платіж на користь експортера (акцептувати його тратти) або забезпечити платіж (акцепт тратт) іншим банком у межах певної суми та у встановлені терміни проти документів, указаних в акредитиві. Схема розрахунку акредитивом показана на рис. 3.18.

За ступенем банківського забезпечення платежу для продавця акредитиви поділяються на: підтверджені — тверде зобов'язання двох банків (один з яких, як правило, розташований у країні експортера, а другий — у країні покупця); непідтверджені — банк експортера обмежується.

Обидва акредитиви є безвідкличними, тобто такими, що не можуть бути анульованими (відкликаними) або заміненими банком імпортера до настання строку без згоди експортера, на користь якого вони відкриті.

Рис. 3. 18. Схема розрахунку акредитивами

Акредитив у зовнішній торгівлі має бути безвідкличним, оскільки відкличний дає змогу іноземному покупцю, навіть після відвантаження товарів, скоригувати або навіть відмінити цей акредитив без попереднього повідомлення експортера. Безвідкличний акредитив може бути "коригованим або відміненим тільки після отримання згоди всіх; сторін цього акредитива.

Дедалі частіше в міжнародній банківській практиці застосовується трансферабельний (переказний) акредитив. Він дає змогу здійснювати платежі не тільки на користь бенефіціара, а й третіх осіб. При постійних поставках товару рівними партіями в розрахунках може бути використано револьверний (поновлювальний) акредитив. Для забезпечення платежу за акредитивом може відкриватись акредитив із валютним покриттям. Іноді в міжнародній практиці використовуються акредитиви "з червоним застереженням", які передбачають видачу виконуючим банком експортеру авансу до певної суми. Існує також "резервний акредитив". Основними користувачами цього продукту в Україні є підприємства-експортери й імпортери харчової, паливно-енергетичної, металургійної промисловості.

Обсяг документарних операцій в "Кредитпромбанк", "Приватбанк" і "Надра" перевищує (в кожному з названих) 7 млн. доларів США на рік та істотно впливає на комісійні доходи банку від проведення цих операцій.

Банківський маркетинг

Порівняно з 1999 р. у 2003 р. значно збільшився потік документарних акредитивів і гарантій.

Не менш використовуваною формою операцій комерційних банків є форвардні операції. Форвардні операції (forward operation або скорочено fwd) — це угоди по обміну валют по заздалегідь погодженому курсу, що укладаються, але дата валютування (тобто виконання контракту) відкладена на певний строк у майбутньому. Форвардні угоди поділяються на два види: угоди аутрайт (outright) — одинична конверсійна операція з датою валютування, відмінною від дати спот; угоди своп (swap) — комбінація двох протилежних конверсійних операцій із різними датами валютування. Форвардні операції широко застосовуються для страхування валютних ризиків, а так само для спекулятивних операцій. Наприклад, зовнішньоторговельні організації, які мають платежі і надходження в різних валютах, використовуючи форвардні контракти, здатні застрахувати ризик зміни валютних курсів. У форвардних угодах застосовується спеціальний форвардний курс, який звичайно відрізняється від курсу спот і залежить від різниці відсоткових ставок на валюти, що використовуються в угоді. -

Угоди спот використовуються для нейтралізації ризику при проведенні угод аутрайт і пролонгації відкритої валютної позиції. У механізмі супроводу торговельних відносин між банками значне місце мають конверсійні операції. Конверсійні операції — це угоди агентів валютного ринку по обміну обговорених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої країни за погодженим курсом на визначену дату.