Розділ «3.8. Зміст і особливості застосування комісійних банківських продуктів»

Серед цінних паперів особливе місце займає вексель. Вексельні операції визначені Законом України "Про цінні папери і фондову біржу", оскільки він може безпосередньо застосовуватися для погашення боргових зобов'язань суб'єктів господарювання поза банками. Використання векселів як засобу платежу припускає активну участь у вексельному обороті банків через дві основні їх функції — кредитну і розрахункову.

У своїй кредитній діяльності банки широко використовують вексель як об'єкт кредитування, видаючи по них обліковий кредит (Дисконт), заставний кредит і кредит по рефінансуванню векселів. Розрахункова діяльність банків складається у виконання доручень клієнтів по оплаті векселів, тобто інкасування і домициляції.

" Інкасування векселів складається у виконанні банком доручення векселедержателя по стягненню платежу з боржника. За цю послугу банк стягує комісійну винагороду. Доручення на інкасування здійснюється передачею векселя банку з написом на зворотній стороні "Сплатіть за наказом... банку. Валюта на інкасо" і підписом власника векселя. Прийнявши такий вексель, банк повинен вчасно переслати його в банк за місцем платежу і повідомити платника про інкасування векселя.

Оплативши вексель, банк платника письмово сповіщає про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платникові. Якщо вексель не оплачений у день терміну платежу, то банк повинен наступного дня передати його нотаріусу (судовому виконавцю) для протесту. Відповідно ст. 92 Закону України "Про нотаріат" нотаріусами проводиться протест векселів при несплаті, неакцепті або недатуванні акцепту. Банк несе відповідальність за наслідки на пред'явлення векселя до протесту. Неоплачений вексель разом з актом протесту повертається банком векселедержателю на його вимогу. Всі витрати банку по пересиланню, протесту, збереженню векселів відшкодовуються йому векселедержателем понад звичайну комісійну винагороду.

Для широкого використання векселів у розрахунках необхідна стабільність економічних відносин, висока довіра їх суб'єктів один одному, високий рівень розвитку вексельного права.

Метою випуску банківських векселів є:

• формування оптимальної структури ресурсної бази банку за рахунок альтернативних джерел надходжень.

• оперативне керування ресурсами банку — терміновий характер частини банківських пасивів дозволяє з більшою ймовірністю планувати попит на ресурси майбутніх періодів.

• участь банку в котируванні власних боргових зобов'язань — дає змогу вчасно реагувати на зміну кон'юнктури та регулювати вартість цінних паперів формуванням попиту на фондовому ринку.

• вдосконалення розрахунків у народному господарстві, надання клієнтам банку нового виду послуг.

Банк випускає простий вексель, що є письмовим свідченням безумовного грошового зобов'язання банку сплатити визначену самим векселем суму у визначений час у визначеному місці законному векселедержателю або за його наказом. Схему випуску, обігу та погашення банківських векселів наведено на рис. 3.17.

Банківські векселі випускаються номінованими в гривнях, у сумі, обумовленій керівництвом банку, з терміном погашення на визначену дату, через три дні від пред'явлення, але з пред'явленням не раніше визначеної дати. Банківський вексель може бути пред'явлений до оплати в будь-яку установу банку на території України з метою обліку або інкасування в установі банку, яка видала від імені банку цей вексель, із метою погашення.

Ремітентом (першим здобувачем, тобто векселедержателем) банківського векселя може виступати тільки юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, визнаний таким відповідно до діючого законодавства України. Для розрахунку вартості векселів банку, по якій вони реалізуються, або визначення відсотка по цих векселях керівництво банку встановлює максимальний рівень прибутковості банківських векселів, виходячи з попиту на векселі і вартості ресурсів на ринку.

Векселі з строком погашення на визначену дату продаються з дисконтом — знижкою від номінальної вартості векселя. Розрахунок дисконту здійснюється за домовленістю сторін, але в сумі, що не перевищує максимального рівня прибутковості банківського векселя. Розрахунок дисконту, визначається за формулою:

D - (S * Т * Р)/(100х 365),

де S — загальна сума вексельного зобов'язання;

Т — термін вексельного зобов'язання, при розрахунку терміну вексельного зобов'язання перший і останній день цього терміну прийнято вважати за один день;

Р— дохід за банківським векселем за домовленістю, але не більше максимально встановленого керівництвом банку. Покупка банківських векселів фіксується договором купівлі-продажу банківських векселів. Вексель оформляється в день надходження визначеної договором суми на рахунок установи банку,

Рис. 3.17. Обіг банківських векселів

1 — прийняття рішення про емісію банком векселів; 2 — визначення суни відсоткових ставок і строків погашення векселів, що емітуються; 3 — укладання договорів про виготовлення вексельних бланків; 4 — виготовлення бланків векселів; 5 — укладання договору купівлі-продажу векселя; 6 — перерахування суми в оплату векселя; 7 — оформлення банківського векселя; 8 — оплата державного мита за використання вексельних бланків; 9 — постачання продукції (послуг); 10 — індосамент векселя; 11 — надання кредиту; 12 — заставний індосамент векселя; 13 — погашення кредиту; 14 — зворотний індосамент векселя; 15— укладання договору про інкасування векселя; 16 — інкасовий індосамент векселя; 17 — підписання акта, пред'явлення векселя до платежу; 18— погашення векселя і відсотків по ньому, якщо вони передбачалися; 19 — перерахування коштів для погашення векселя; 20 — повернення векселя з поміткою "(Погашено"