Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

Інтенсивні технології в аквакультурі

Основою харчового раціону риб-перифітонофагів є досить специфічна кормова група - перифітон (частіше вживають термін “обростання”), що складається переважно з водних рослин на природних і штучних поверхнях, скелях, каменях, підводних частинах гідротехнічних споруд.

Фітопланктон, макрофіти і рослинні компоненти перифітону належать до автотрофних організмів. Вони становлять перший трофічний рівень і завдяки перебігу реакції фотосинтезу забезпечують формування первинної продукції, створюючи енергетичну та екологічну основи для функціонування всієї водної екосистеми.

Високу харчову цінність мають безхребетні тварини, які мешкають у товщі водойм, більш-менш пасивно “ширяють” у воді, пасивно переносяться течіями і не здатні їм активно протистояти. Цю доступну групу кормових організмів, що дістали назву - зоопланктон, споживають на перших етапах екзогенного живлення практично усі види риб, незважаючи на їх подальшу харчову спеціалізацію.

Основою природної кормової бази риб-зообентофагів є організми зообентосу, що включає донних тварин, які живуть на ґрунті і в ґрунті водойм.

Досить важливим природним кормом, значення якого часто недооцінюють, є детрит - дрібні органічні часточки (рештки відмерлих і розкладених водних тварин і рослин разом з наявними в них бактеріями), що осіли на дно водойми або зависли в товщі води у придонному шарі. Він відіграє важливу роль у кругообігу органічної речовини, є основним кормовим компонентом у раціоні риб- детритофагів, додатковою, замінною або вимушеною їжею для риб- планктофагів і бентофагів.

Штучні корми застосовують у разі культивування окремих видів риб у спеціалізованих рибних господарствах, виходячи з цього, корм має бути доступним за розмірами і мати відповідну консистенцію, що дасть рибам змогу споживати його без значних витрат.

Живі корми. Досі одним з головних елементів інтенсифікації сучасного рибництва, яке грунтується на спеціалізованих рибницьких ставах або пристосованих водоймах, є стимулювання збагачення чисельності і біомаси кормових гідробіонтів за допомогою впливу на штучні екосистеми комплексу органо-мінеральних добрив.

Внаслідок наявності у личинок риб досить малого ротового отвору, ще меншого просвіту глотки, низька активність травних ферментів, хеморецепторні особливості не дають змоги ефективно використовувати штучні корми. Завдяки наявності дрібних водних безхребетних (бактерій, інфузорій, коловерток) з високим вмістом низькомолекулярних пептидів і вільних амінокислот відбувається засвоєння цих організмів без істотної обробки їх у травному тракті. Велике значення живих кормів полягає не тільки в їх повноцінності, а й в активній дії на ферментну систему личинок, в активуванні біохімічних процесів в організмі.

Корми повинні добре поїдатися рибою, забезпечувати нормальний ріст і розвиток без яких-небудь патологічних відхилень на будь-якому етапі її розвитку. Залежно від фізіологічних потреб риби корми можуть бути повноцінними і неповноцінними. Повноцінні корми містять всі необхідні речовини - білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі і вітаміни в необхідних пропорціях.

Розробка комбікормів для риб ускладнюється недоліком знань про фізіологічну потребу їх в основних елементах живлення і складністю технології виробництва комбікормів. Оскільки основний об'єкт годівлі - риба у віці від личинки до дорослих особин, розмір частинок і склад міняється надзвичайно. Наприклад, личинка коропа на початку годівлі важить 1 міліграм, у неї нерозвинена травна система, тоді як маса товарного коропа рівна 0,5-1,0 кг, плідників 5 і більше кілограм, отже, розмір частинок корму повинен варіювати від доль міліметра до 10-12 мм, тобто в 100 разів і більше.

Харчова значущість корму для риб оцінюється з різноманітних позицій:

• корм повинен бути доступним по розмірах;

• повинен знаходитися в необхідній концентрації, що забезпечує максимальну вірогідність зустрічі риби з кормом;

• повинен знаходитися в місцях вірогідного скупчення риб;

• корм повинен бути поданий в той час, коли риба його потребує: не раніше і не пізніше;

• корми повинні бути привабливими за кольором, запахом і смаком;

• корм повинен мати хімічно повноцінний склад;

• корм повинен легко перетравлюватися і засвоюватися в потрібній кількості;

• корм повинен забезпечувати всі енергетичні і пластичні потреби організму, максимальну швидкість росту і нормальний розвиток.

Щоб задовольнити потребу риб в речовині і енергії корм повинен містити всі необхідні елементи живлення білок, жир, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни і інші біологічно активні речовини у необхідній кількості і співвідношенні між собою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів
  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра

  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.