Температурний оптимум при інкубації ікри райдужної форелі знаходиться в межах 6-90С. Тривалість інкубації - 320-330 градусоднів. Підвищення температури води в апаратах до 140С призводить до масової загибелі ікри.
Вміст розчиненого у воді кисню не має бути нижче 7 мг/л, водообмін бажаний в межах 0,3—0,4 л/сек. на тисячу ікринок.
При організації робіт рибоводами по догляду за інкубованою ікрою слід брати до уваги критичні періоди в розвитку ембріонів райдужної форелі (початок гаструляції, закриття бластопори, початок пігментації ока, перед викльовом). У ці періоди організація робіт (відбір мертвих ікринок, промивання, транспортування, профілактична обробка) рибоводами не допускається, щоб уникнути масової загибелі ікри.
Ікра форелі в процесі ембріонального розвитку чутлива до дії світла. Ця чутливість збільшується після запліднення до стадії пігментації ока, а потім знижується, тому ікру і вільних ембріонів потрібно витримувати в темноті, вікна в інкубаційному цеху. Лоткові інкубаційні апарати необхібно накривати кришками.
Механічні впливи особливо небезпечні в першій половині інкубації. Тому на початку інкубації необхідно дуже обережно поводитися з ікрою. На кінцевій стадії, від настання пігментації ока до викльову, ікра більш життєстійка; у цей період її можна перевозити.
Під час інкубації з апаратів потрібно видаляти мертву ікру сифоном або піпеткою.
З метою попередження враження ікри сапролегнією необхідно проводити її профілактичне оброблення в момент закладання на інкубацію або на другий день після початку інкубації і далі - з початком пігментації очей. Для цього рекомендуються наступні розчини: формаліну - у концентрації 1:2000; хлораміну - 1:30000 і малахітового зеленого - 1:150000 за експозиції 10 хв. Починаючи зі стадії пігментації очей і до початку викльову ембріонів, оброблення ікри слід проводити 1 -2 рази на тиждень.
Загальний розвиток ікри райдужної форелі від закладки до викльову при температурі 60С триває в середньому 61 добу (366 градусо-днів), при 12 0С - 26 діб (312 градусо-днів). При хорошій якості ікри і сперми та оптимальних умов ембріонального розвитку відхід в процесі інкубації не перевищує 10-20 %.
Залежно від типу та конструкційних особливостей інкубаційних апаратів викльов постембріонів відбувається безпосередньо у апараті або ікру напередодні переносять у лотоки і басейни. Частіше цей процес відбувається в інкубаційному апараті. В процесі викльову ембріонів, який триває зазвичай 5-7 діб, слід підтримувати температуру води не вище 12 0С, після завершення викльову доцільно її підвищити до 14 0С. Це сприяє більш швидкому розсмоктуванню жовткового міхурця і більш ранньому переходу постембріонів на змішане живлення. Вільні ембріони (передличинки) підрощуються у лотках інкубаційного апарату, прямокутних басейнах квадратної, круглої або витягнутої форми. Можливі наступні варіанти: квадратні басейни з центральним водоскидом і круговим потоком води, прямоточні басейни із співвідношенням бічних сторін 1:4—1:8 площею до 8 м глибиною до 0,6 м з рівнем води - від 0,1 до 0,4 м. На думку наших іхтіопатологів прямоточні басейни є найбільш оптимальні для підрощування личинок.
В процесі витримування вільних ембріонів необхідно стежити, щоб в апарати або лотки не надходила вода під великим тиском, оскільки повітря, що звільняється при цьому, обволікає тіло ембріона у вигляді дрібних бульбашок, а інколи ці бульбашки заковтуються молоддю, утворюючи здуття черевця, при якому вільні ембріони втрачають координацію рухів, перевертаються і гинуть від тиску повітря. З метою усунення подібних явищ водопостачання владнують через басейни-відстійники.
Личинковий період настає на 12-15 день після викльову. В цей час жовтковий мішок розсмоктується на 40-50 % від первинної величини, в личинок виникає потреба в пошуку їжі і вони піднімаються на плав.
Пересадка личинок в лотки або басейни в різних господарствах зазвичай проводиться в різні терміни. У найбільш вигідному положенні опиняються ті господарства, які забезпечуються артезіанською або джерельною водою, оскільки у них значно раніше настає термін нересту плідників, а отже і раніший викльов з ікри вільних ембріонів.
В період вирощування личинок щільність посадки їх в лотки або басейни не повинна перевищувати 6-8 тис. штук на 1 м2. Із збільшенням щільності вищезазначених меж потрібний особливо посилений контроль за газовим режимом води.
Вміст кисню у воді повинен знаходитися в оптимальних межах - 8-10 мг/л. При низькій концентрації кисню у воді погіршується перетравлювальність корму, а отже і ріст личинок.
Великий вплив на ріст личинок мають витрати води, оптимум якої складає 0,5-0,6 л/хв. на 1 тис. екз. У басейнах з недостатнім водообміном личинки малорухливі, слабо реагують на пошук корму.
Оптимальна температура для росту личинок 14-180С.
Як і вільні ембріони, личинки володіють негативним фототаксисом. Тому лоткові або басейнові цехи необхідно розміщувати під легким навісом, уникати потрапляння прямого сонячного проміння.
Тривалість личинкового періоду коливаєтьсяв межах 15-18 днів. За цей період жовтковий міхур резорбується, плавники диференціюються, починається закладання луски. До цього часу їх розсаджують на подальше вирощування.
Витримування личинок і вирощування мальків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відбір плідників.“ на сторінці 2. Приємного читання.
