Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

Інтенсивні технології в аквакультурі

Виробництво осетрової продукції в УЗВ активно розвивається в останні роки не тільки в країнах, де осетри мешкають (або мешкали) у природних умовах (США, Канада, Росія, країни Європи). Через стрімке падіння запасів осетрових риб ціни на продукцію щороку зростають. У країнах СНД ринкова ціна на ікру осетрових коливається від 0,5 до 2,0 тис. доларів за 1 кг, а в США і країнах ЄС роздрібні ціни варіюють від 4 до 9 тис. доларів. Ціни на м'ясо осетрових риб в Європі та Америці становлять від 18,0 до 50,0 доларів США за 1 кг. У перспективі світовий ринок продукції з осетрових риб може бути оцінений величиною порядку 25-30 тис. т. риби та близько 150-200 т. ікри на рік. Сучасне виробництво і вилов задовольняють ці потреби не більше ніж на 25-30 %. Тобто продукція з осетрових риб користується широким попитом.

Принципова схема промислової УЗВ представлена на рисунку 3.3.3.4.

Необхідний набір обладнання для промислових установок із замкнутим циклом водозабезпечення повинен включати:

• Рибоводні басейни;

• Блок механічного очищення води;

• Біологічний фільтр;

• Блок водопідготовки (знезараження, регуляція температури, насичення води киснем).

Загальна схема установки без блоку денітрифікації

Рис. 3.3.2.8.7. Загальна схема установки без блоку денітрифікації:

1 - рибоводні місткості; 2 - фільтр грубого очищення; 3 - блок біологічного очищення; 4 - блок регулювання pH; 5 - фільтр тонкого механічного очищення; 6 - блок терморегуляції; 7 - бактерицидна установка; 8 - аератор; 9 - озонатор.

Установка напівзамкнутого типу, складається з басейнів для вирощування риби, механічного фільтра, біофільтра, басейну-відстійника із запасом води 3 м , резервного водяного насосу, скидного каналу. Після використання вода з басейнів через переливні труби потрапляє в скидний канал, звідки насосом подається в біофільтр. Біофільтр являє собою пластиковий лоток розміром 3x0,75x0,5 м, в якому є поперечні перегородки з отворами, що забезпечують рециркуляцію. При проходженні води через біофільтр відбувається не тільки осадження завислих часток, а й біологічна очистка води. В якості робочого компонента біофільтра використовується керамзит. Для зручності очищення при забрудненні керамзит поміщений в сітчасті мішки, які можна виймати з відсіків фільтра і промивати в проточній воді. Останній відсік біофільтра служить для відстоювання. Очищена вода самопливом надходить в басейни. У системі передбачена заміна до 5 % води на добу з басейну-відстійника об'ємом 3 м3. Це необхідно для збільшення ефективності роботи установки і зменшення навантаження на біологічний фільтр. Механічний фільтр володіє власною системою очищення і являє собою власне фільтр із завантаженням із кварцового піску, розподільний клапан і водяний насос. Фільтри укомплектовані манометрами, що показують ступінь їхньої засміченості. Промивання фільтра здійснюється автоматично. Процедура промивання займає кілька хвилин і проводиться один або кілька разів на добу залежно від швидкості забруднення.

Чищення басейнів від залишків корму і фекалій необхідне для ефективної роботи системи очищення води. Тому три рази на добу проводиться прибирання дна за допомогою мулозбирача.

Басейни являють собою ємності з армованого скловолокном поліестеру з круговим струмом води, який створюється за рахунок центрального водозливу. Для вирощування риби використовують різні ємності: для великої товарної риби - басейни розміром 2x2x0,7 м, під'єднані до головного біофільтра; для молоді - басейни розміром 1x1x0,5 м з автономними біофільтрами. Водообмін у них проходить протягом 30 хвилин. Глибина у великих басейнах становить 30-35 см., у малих - 20 см. Насичення киснем забезпечується за рахунок подачі води через спеціальні насадки ("флейти"). Для підтримки оптимального гідрохімічного режиму можна використовувати фільтри аналогічні фільтрам Hydor Prime 30 і EHEIM 2217. З метою оптимізації роботи фільтра встановлюють додаткову пластикову ємність із завантаженням з керамзиту і дрібнопористого фільтруючого матеріалу об'ємом 50 л. За допомогою цього пристрою вдається продовжити термін служби фільтрів більш ніж в 10 разів. Вартість фірмових фільтрів, що володіють такими ж характеристиками, перевищує вартість виготовленої установки в десятки разів.

Для запобігання аварійних ситуацій при виході з ладу насосів, що здійснюють циркуляцію води, передбачено резервний пристрій.

З метою підтримки оптимальних умов проводиться постійний контроль за наступними параметрами: температурою, активною реакцією середовища і насиченням киснем, а також вмістом нітратів, нітритів і амонійного азоту. Гідрохімічний аналіз води в басейнах і в біофільтрі проводиться щотижня. Температуру, вміст кисню і pH вимірюють три рази на добу. Систему вимірювання та контролю температури води можна автоматизувати: у кожен рибоводний басейн поміщають спеціальний термодатчик, який передає сигнал на блок перетворення даних. Від останнього сигнал надходить по RS-432 інтерфейсу на персональний комп'ютер, а температура води в басейнах і температура повітря відбивається на дисплеї у вигляді графіка. Дані записуються і зберігаються.

Наступний розділ:

Вирощування веслоноса.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.
  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра

  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.