Таблиця 1.2.1.
Динаміка розвитку рибного господарства в Україні *
| Роки | Добування водних біоресурсів,т, у т.ч. за видами водоймищ | Ут.ч. риби | Частка біоресурсів, добутих у внутрішніх водоймах, % | ||||
| усього | У внутрішніх водоймах | у виключній (морський) економічній зоні України | у виключних (морських) економічних зонах інших держав | У відкритій частині Світового океану | |||
| 2000 | 350087 | 38210 | 56990 | 175033 | 79854 | 346699 | 10,9 |
| 2001 | 333363 | 38257 | 134585 | 151613 | 8908 | 310451 | 11,5 |
| 2002 | 293205 | 38011 | 93030 | 153324 | 8840 | 253847 | 13,0 |
| 2003 | 248176 | 37703 | 55027 | 140991 | 14455 | 222385 | 15,2 |
| 2004 | 225905 | 35365 | 52467 | 126834 | 11239 | 195067 | 15,7 |
| 2005 | 265585 | 37396 | 61176 | 149622 | 17391 | 234185 | 14,1 |
| 2006 | 228840 | 36701 | 46799 | 122374 | 22966 | 202231 | 16,0 |
| 2007 | 213669 | 43207 | 46909 | 123553 | - | 198335 | 20,2 |
| 2008 | 244527 | 41229 | 55037 | 140705 | 7556 | 220543 | 16,9 |
| 2009 | 256853 | 42201 | 67314 | 147338 | - | 238600 | 16,4 |
| 2010 | 218681 | 38364 | 69725 | 110592 | - | 215017 | 17,5 |
| 2011 | 211182 | 37574 | 74870 | 98738 | - | 205285 | 17,8 |
| 2012 | 203926 | 41569 | 63454 | 98903 | - | 195490 | 20,4 |
| 2013 | 225802 | 45695 | 78848 | 96578 | 4681 | 216354 | 20,2 |
* Джерело: Державна служба статистики України
Лідером за темпами зростання галузі в 2013 році стала Рівненщина, яка збільшила вилов риби із внутрішніх водойм, у порівнянні з минулим роком, більш ніж удвічі - до 942 т, далі Запорізька - 185,1 % (18,6 тис. т) і Тернопільська - 171,0 % (1,2 тис. т).
У структурі виловленої риби за основними її видами у відсотках до загального обсягу переважала хамса (16,9 %), ставрида (11,6 %), товстолобик (6,8 %), бичок (6,2 %), скумбрія (6,0 %) і кілька (5,8 %) (табл. 1.2.2.).
Таблиця 1.2.2.
Розподіл обсягів виловленої риби і добутих інших водних
біоресурсів за основними видами в 2013 р.*
| Види біоресурсів | 2013 р. | Структура вилову, у 96 до загального обсягу | ||
| тис. т | У 96 до 2012 р. | 2013 р. | 2012 р. | |
| Риба та інші водні біоресурси — всього | 225,8 | 110,2 | 100,0 | 100,0 |
| Риба — всього | 216,4 | 110,2 | 95,8/ 100,0 | 9 5,9/ 100,0 |
| хамса | 36,6 | 122,9 | 16,9 | 15,2 |
| ставрида | 25,1 | 102,4 | 11,6 | 12,0 |
| товстолобик | 14,8 | 121,2 | 6,8 | 6,2 |
| бичок | 13,3 | 145,2 | 6,2 | 4,2 |
| скумбрія | 13,0 | 88,6 | 6,0 | 2, 5 |
| кілька | 12,5 | 29,8 | 5,8 | 8,0 |
| тюлька | 11,2 | 142,5 | 5,4 | 4,2 |
| короп | 11,5 | 111,3 | 5,3 | 5,3 |
| сардини | 4,9 | 50,0 | 2,3 | 5,0 |
| пісчанка | 3,8 | 520,2 | 1,8 | 0,4 |
| лящ | 3,3 | 116,6 | 1,5 | 1,4 |
| вобла, тараня | 1,4 | 91,3 | 0,6 | 0,8 |
| кефаль (пеленгас) | 1,3 | 90,3 | 0,6 | 0,2 |
| камбала | 0,2 | 302,2 | 0,3 | 0,1 |
| сазан | 0,6 | 112,2 | 0,3 | 0,3 |
| тріскові | 0,5 | 122,5 | 0,2 | 0,2 |
| лососевї | 0,5 | 188,2 | 0,2 | 0,1 |
| судак | 0,4 | 100,4 | 0,2 | 0,2 |
| оселедці | 0,4 | 168,6 | 0,2 | 0,1 |
| сом | 0,4 | 144,2 | 0,2 | 0,1 |
| щука | 0,2 | 91,8 | 0,1 | 0,1 |
| Інші водні біоресурси — всього | 9,4 | 112,0 | 4,2/100,0 | 4,1/100,0 |
| молюски | 3,8 | 46,8 | 40,4 | 96,4 |
* Джерело: Державна служба статистики України
Слід відзначити, що товстолобик і короп займають більше 10 % загального обсягу виловленої риби, і самі ці види традиційно є найбільш поширеними у вітчизняному ставковому рибництві, а також користуються певним попитом у групі населення із середніми доходами.
Основними причинами, що призвели до різкого спаду економіки рибопродуктового підкомплексу та зниження його ефективності, є послаблення державного регулювання цієї галузі та її підтримки, поглиблення диспаритету цін на промислову і рибну продукцію, відсутність прийнятних умов кредитування, порушення еквівалентності міжгалузевого обміну, погіршення матеріально-технічного постачання, штучний відрив економіки рибного господарства від фінансової системи, що практично позбавило організаційно-господарські структури необхідних умов для їх ефективного функціонування.
Недосконалими залишаються умови використання водних ресурсів, що негативно впливає на екологічний стан водойм, відтворення рибних запасів та економіку рибного господарства.
Вирощування риби на підприємствах здійснюється при частковому застосуванні штучних комбікормів, а їх виробництво і використання з року в рік зменшується. Разом з тим темпи зменшення вирощування риби значно нижчі, ніж витрачання кормів. Це пояснюється тим, що за згаданий період питома вага рослиноїдних риб, які не потребують комбікорму, зросла з 14 до 40 %.
Значною мірою на зниження виробництва рибної продукції впливає незадовільний стан технологічного обладнання для переробки риби, дорожнеча енергоносіїв, зниження наважки і якості риби, яка йде на переробку, що призводить до підвищення собівартості виробленої продукції.
Рибницькі підприємства об'єднання „Укррибгосп” є основними постачальниками прісноводної риби внутрішніх водойм на ринок України. Значний спад виробництва риби тут стався внаслідок зменшення обсягів зариблення нагульних площ, зниження рибопродуктивності нагульних та вирощувальних ставів, що пов'язано зі зменшенням щільності посадки на 1 га, обсягів використання спеціальних кормів та внесення мінеральних добрив, а також з організаційними проблемами, ситуацією на ринку збуту; погіршилась якість товарної продукції - зменшилась середня маса риби, рівень білків та жиру в її тканинах, смакова якість риби. Всі ці негаразди пов'язані з недостатньою забезпеченістю господарств кормами, матеріальними ресурсами, дефіцитом обігових коштів, високим рівнем податків, дорожнечею енергоресурсів, машин та устаткування, низькою платоспроможністю населення, конкуренцією з боку бізнесових структур тощо.
Незважаючи на той факт, що в Україні фактичне споживання риби і морепродуктів є набагато нижчим порівняно з іншими країнами світу, загальний обсяг споживчих витрат населення демонструє стійкий тренд до зростання ємності вітчизняного ринку.
Так, у 2012 році споживачі витратили на рибу і рибну продукцію в Україні $ 40,9 з розрахунку на одну особу, що майже на 35,9 % перевищує рівень 2010 року. Тобто в середньому цей сегмент продовольчого ринку зростав на 12 % щорічно, що свідчить про недостатній рівень задоволення споживчого попиту і наявність значних перспектив для розвитку вітчизняного рибництва.
У структурі товарного обсягу імпорту риби і морепродуктів до України в 2013 р. переважала заморожена риба (58,9 %), свіжа та охолоджена (15,6 %) і філе рибне та інше м'ясо риб (10,4 %). Ці сегменти разом займали 84,9 % всього ринку риби.
Ситуація, яка склалася в рибній галузі України за останні п'ятнадцять років, призвела до зменшення вилову риби й морепродуктів у чотири рази, у зв'язку з цим значно зріс імпорт риби. Риба і морепродукти імпортувалися у 2013 р. із більш ніж 15 країн світу і досяг майже 332 тисяч тонн.
Основним постачальником риби в Україну є Норвегія та Ісландія, на частку яких припадає 46 % від загального обсягу імпорту - це в основному філе оселедця і скумбрія. США, Канада і Аргентина завозять 38 тисяч тонн хека, що складає 40 % від загального імпорту риби. Данія та Естонія (10 %) - більше восьми тисяч тонн креветок; Чилі, В'єтнам (12 % від загального імпорту риби) - дві з половиною тисячі тонн лосося. Застосування надмірних потужностей у Світовому океані при здійсненні рибальства спричинило переексплуатацію основних об' єктів промислу, що користуються підвищеним попитом на світовому ринку, і зумовило необхідність розвитку рибництва - штучного вирощування риби та морепродуктів. Основними імпортерами штучно вирощеної риби на українському ринку є Китай та В'єтнам. В Україну з цих країн імпортується до 100 тисяч тонн риби й морепродуктів - це близько 12 % обсягу ринку, який оцінюється приблизно в 800 тисяч тонн. Із Китаю в основному ввозять філе минтаю, путассу, хека, сушені кільця кальмарів, сурімі, креветку, з В' єтнаму - філе пангасіуса, тунець і креветки. Також імпортується корюшка, форель, барабуля з Росії, це складає 5 % від загальної рибної продукції. Консервована риба, яка ввозиться в Україну з Естонії, Латвії, Словенії, Литви, Китаю, Білорусі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі“ на сторінці 2. Приємного читання.
