Збільшення інтенсивності водообміну з метою поліпшення газового складу має обмеження, у зв'язку з фізичною дією течії на риб і значною витратою енергії на утримання тіла в потоці води.
Серед методів визначення щільності посадки риб привертає увагу метод, оснований на тому, що концентрація риби або щільність посадки визначається кількістю кисню, необхідного для окислення добової норми корму. Як відомо, спокійна риба, що не харчується, споживає менше кисню, ніж активна. Споживання кисню різко зростає у риб, що харчуються, за рахунок посилення обміну речовин, окислення з'їденого корму і виділення продуктів метаболізму.
У зв'язку з різноманітністю вживаних технологій вирощування на господарствах індустріального типу, щільність посадки риби і кількість води розраховують не тільки на підставі потреби риби в кисні. У воді, що поступає в рибоводну ємкість, кількість кисню повинна перевищувати потребу риби. Якщо при температурі води 14-180С вміст кисню складає 8,93-9,75 мг/л, а на витоці 7 мг/л, рибою може бути використано 2,34 мг кисню з кожного літра води, що притікає в басейн.
Оскільки витрата води на одиницю продукції є економічним чинником, є доцільним зменшити його величини відповідно до зменшення температури води. Це можна зробити, використовуючи температурні коефіцієнти для приведення значень обміну на будь-яку температуру. Одночасно із зниженням температури води, як відомо, підвищується розчинність в ній кисню. Якщо при 200С нормальне насичення води киснем складає 9,02 мг/л, то при температурі 10С - 14,25 мг/л. Отже, при зниженні температури підвищується забезпеченість риб киснем і відповідно знижується потреба риби у воді.
Разом з тим при застосуванні полікультури портібно враховувати внутрішньовидові взаємини риб. При індустріальному вирощуванні вони виявляються перш за все у внутрішньовидовій конкуренції, яка найчастіше виникає через їжу. Неоднакова забезпеченість риб їжею, а також ряд інших чинників приводить до утворення різнорозмірних груп. Неоднорідність в темпі росту може привести до виникнення канібалізму. Для попередження цього явища на індустріальних підприємствах застосовують сортування риб.
Більшість видів риб, при щільних посадках не конкурують із-за простору.
Найбільшу небезпеку для молоді представляють хижі личинки комах (плавунців, бабок), що потрапляють в садок разом із зоопланктоном, що відловили у водоймищі. Небезпечними для риб в садках є птахи. Риби, які проводять велику частину часу на дні садків, у меншій мірі привертають увагу рибоїдних птахів. Для захисту від птахів садки доцільно накривати кришками.
Щільність посадки вирощувальних та нагульних ставів визначається комплексом факторів, як біологічного, так і екологічного характеру. При цьому враховуються такі показники: природна рибопродуктивність, продуктивність за рахунок внесення добрив, загальна (планова) рибопродуктивність, годівля риби, віковий та розмірний склад молоді, планова середня маса цьоголіток та дволіток (за трилітнього циклу і триліток), виживання молоді на різних етапах життя.
Розрахунки потреб господарств у рибопосадковому матеріалі для зариблення вирощувальних ставів проводяться, виходячи або з величини заданої (планової) рибопродуктивності, або із заданого плану виробництва рибопосадкового матеріалу. Перший варіант більш доцільний, тому що він враховує біологічні процеси, які відбуваються в екосистемі ставів господарств, розташованих у різних фізико- географічних зонах.
Для вирощувальних ставів, де в якості рибопосадкового матеріалу, в основному, використовують личинок об'єктів культивування, розрахунки проводять наступним чином. Виходячи із планової рибопродуктивності та стандарту маси цьоголіток, визначають, скільки їх буде вирощено на 1 га вирощувальних ставів. Застосовуючи норматив щільності посадки для певної зони рибництва, проводять розрахунки потреб господарства в личинках на всю площу вирощувальних ставів. Наприклад, якщо планова рибопродуктивність вирощувальних ставів площею 80 га становить 750 кг/га, то використовуючи нормативний показник їх середньої маси, визначаємо, яка кількість цьоголіток буде вирощена на 1 га вирощувальних ставів (750 кг/га : 0,025 кг =30 тис. екз./га). Виходячи із нормативу виживання цьоголіток від посаджених до ставів на вирощування личинок (30 %), щільність посадки їх становитиме близько 100 тис. екз./га. Загальні потреби личинок для вирощувального ставу площею 80 га становлять 80 млн. екз. Поряд з наведеними, розрахунки потреб господарства в рибопосадковому матеріалі для вирощувальних ставів проводять, застосовуючи наступну формулу:
де X - потреби господарства в рибопосадковому матеріалі (личинках);
S - площа ставу, га;
Пр - планова рибопродуктивність, кг/га;
m - маса цьоголіток, кг;
в - виживання (вихід) цьоголіток, %.
За наведеною формулою потреби господарства в личинках становитимуть:
X = (80 гах750 кг/гах100)/0,025 кгх30 % = 8000000 екз.
При розрахунках потреб господарства в рибопосадковому матеріалі для нагульних ставів застосовують наступну формулу:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Отримання молоді риб у ранні строки.“ на сторінці 2. Приємного читання.
