РОЗДІЛ 7. ОРГАНІЧНІ ДОБРИВА

Найактивніше процес компостування відбувається за плюсових температур навколишнього середовища, оптимальних умов вологості та достатнього доступу повітря на початку процесу. Взимку цей процес майже припиняється. Для пришвидшення розкладання органічних речовин, зменшення втрат аміачного азоту й підвищення концентрації елементів живлення в компості у разі високої кислотності додають вапняні матеріали.

Компости з соломи. Солому перевозять на майданчик компостування.

Під час закладання компосту необхідно дотримуватися кількох правил.

1. Щоб компост не став розсадником бур'янів, не слід використовувати обнасінені рослини бур'янів.

2. Не можна закладати на компостування заражене фітофторою картоплиння, заражені грибковими хворобами овочеві рослини.

3. Можна використовувати рослини заражені вірусними й бактеріальними хворобами, оскільки їх збудники гинуть під час компостування.

4. Ліпше вносити в компост усі мінеральні добрива, де вони будуть перероблені й увійдуть до складу гумусових сполук.

Закладання штабелю компосту розпочинають з підготовки солом'яної подушки. Подрібнену солому вкладають смугою 4 м на ширину компостного майданчика й ущільнюють трактором. Товщина подушки після прикочування має становити 50–70 см. Потім на подушку вивозять безпідстилковий гній і перешаровують його соломою в співвідношенні гній : солома – 10 : 1 за масою. Залежно від вологості гною штабель нарощують до висоти 2–3 м.

У зимовий період застосовують осередковий спосіб компостування. Солом'яну подушку вкладають шаром 20–30 см на ширину 10 м і прикочують трактором. На подушку наносять безпідстилковий гній і подрібнену солому в тому ж співвідношенні. З настанням достатніх температур, підсиханням майданчика і відтаванням маси гною її перемішують бульдозером і формують штабель завширшки 4 м, заввишки – 2–3 м довільної довжини.

Влітку зазвичай компости готують майданчиковим способом. На солом'яну подушку завтовшки 20–30 см завозять гній у співвідношенні гній : солома 10 : 1, витримують упродовж 2–3 діб, після чого бульдозером формують штабель. У літній період компост дозріває за 2–3 міс, після чого його можна вносити в ґрунт або вивозити і вкладати в штабелі на краю поля.

7.9.1. Торф'яні компости

Торфогнойові компости готують біля тваринницьких приміщень, у гноєсховищах або на полі, де їх будуть вносити. Співвідношення гною до торфу в компості взимку зазвичай становить 1:1, влітку –1:3. Для компостування придатні всі типи торфів вологістю до 60 %. Компости можна виготовляти різними способами: осередковим, пошаровим, майданчиковим, цеховим та ін.

Осередковий спосіб використовують під час зимового компостування. При цьому на шар торфу завтовшки 30 см розкладають гній купами по 200–300 кг через 1–1,5 м і засипають шаром завтовшки 50 см. Ширина бурту в основі 4–6 м, висота – до З м, довжина – довільна. Взимку бурт з усіх боків укривають шаром торфу завтовшки 50–70 см. Тривалість дозрівання компосту – 3–4 міс.

Пошаровий спосіб застосовують за температури, не нижчої від –5 °С, тобто в весняно-літній та осінній періоди року. Гній розкладають на торфову подушку шаром 25–30 см. Потім бульдозером (на майданчиках із твердим покриттям) або важкою дисковою бороною (на ґрунтових майданчиках) їх перемішують і згрібають у бурти для компостування або вивозять у поле, де складають у бурти.

Майданчики для приготування компостів розміщують не ближче ніж за 20 м від тваринницьких приміщень, 60 м – від молочного блоку і 300 м – від житлових будинків та артезіанських свердловин, а за розміщенням на місцевості – нижче від рівня усіх цих будівель. Місце має бути рівним, оснащеним засобами для збирання та відведення дощових і талих вод.

Цеховий спосіб – цілий рік у цеху виготовляють суміші (компости) за допомогою спеціальних механічних змішувачів. За цього способу у торфогнойових компостах у середньому міститься 0,5-3,5 % N, 0,2-1 Р203, 0,6-1,5 % К2O.

Торфогноївкові компости готують у полі навесні та влітку. Торф викладають у вигляді корита й на кожну тонну додають 1-3 т гноївки. Потім масу бульдозером згрібають у бурти, які за потреби утеплюють.

Із сечею, рідким і напіврідким гноєм та фекаліями торф компостують так само, як і з гноївкою.

На 1 т торфу добавляють близько 0,5 т фекалій. Фекалії містять 0,5-0,8 % N, 0,2-0,4 Р2O5, 0,3-0,4 % К2O. Потрібною умовою є підвищення температури у компостованій масі до 60 °С. Торфофекальні компости найліпше вносити на другий рік після закладання. Проте застосовувати ці компости під овочеві культури не рекомендується.

Висушені фекальні маси (пудрети), які містять близько 2 % N, 4 – Р2O5 і 2 % К2O, використовують як високоефективне добриво під декоративні культури в нормі 2–3 т/га.