Розділ «П'ЯТА КОЛОНА»

Філіп. Аж надто, чорт забирай. А я втомився, й на серці коти шкребуть. Знаєте, чого б мені хотілося? Мені б хотілося ніколи більше, повік, не вбивати жодної людини, однаково кого і за що. Мені б хотілося ніколи не брехати. Мені б хотілося знати, хто лежить поряд, коли я прокидаюсь уранці. Хотілося б бодай тиждень прокидатися щоранку в одному й тому самому місці. Хотілося б одружитися з дівчиною, на прізвище Брід-жес, ви її не знаєте. І не дивуйтеся, що я називаю її на прізвище: мені подобається, як воно звучить. Мені хотілося б одружитися з нею, бо в неї найдовші, найстрункіші й найгарніші ноги в світі, і я можу не слухати її, якщо вона верзе дурниці. Мені б дуже хотілося побачити, які в нас були б діти.

Антоніо. Це ота висока блондинка, що живе з кореспондентом?

Філіп. Не кажіть про неї так. Вона не висока блондинка, гцо живе з якимось кореспондентом. Вона моя дівчина. А якщо я забагато балакаю й відбираю у вас дорогоцінний час, то, будь ласка, зупиніть мене. Знаєте, таких, як я, шукати — не знайти. Я вмію говорити і по-англійському, і по-американському. Виріс в одній країні, освіту дістав у другій. З цього й живу.

Антоніо (заспокійливо). Знаю. Ви втомилися, Філіпе.

Філіп. Оце зараз я говорю по-американському. У Бріджес, до речі, склалося так само. Тільки я не певен, чи вона вміє говорити по-американському. Розумієте, вона вивчала мову в коледжі й за отими смішними підручниками з літературної майстерності, але знаєте, що найсмішніше? Мені подобається слухати, як вона говорить. Однаково, що б вона не казала. Я, самі бачите, зараз розслабився. Не пив нічого після сніданку, а куди п'яніший, ніж після випивки. Це погана ознака. Як ви дивитеся на те, що один із ваших оперативних працівників розслабився, ті согопеї?

А н т о н і о. Вам треба відіспатись. Ви перевтомилися, Філіпе, а роботи у вас — непочатий край.

Ф і л і п. Ваша правда. Я перевтомився, й у мене роботи — непочатий край. Я маю зустрітись у Чікоте з одним товаришем. Його звуть Макс. У мене й справді, без перебільшення, роботи аж надто багато. Макс, ви його, звісно, знаєте, фігурує у нас без прізвища — це означає, що він дуже цінний агент, а я, як Ролінгсом був, так Ролінгсом і лишивсь. Що означає,— я не дуже просунувся на цій службі. То про що пак я говорив?

А н т о н і о. Про Макса.

Ф і л і п. Про Макса. Так-так, про Макса. Тож він уже на день запізнюється. Він уже зо два тижні блукає, чи, сказати б точніше, гуляє по фашистських тилах. Це його фах. І він каже — а він не бреше. А я брешу. Але не зараз. І так чи так, я страшенно втомився, розумієте, й мені остогидла моя робота, й нерви в мене геть розшарпалися, бо на душі тривожно, а тривожусь я не так часто.

А н т о н і о. Кажіть далі. І не вкладайте в це стільки темпераменту.

Ф і л і п. Він каже, цебто Макс каже, хотів би я знати, де цього Макса чорти носять, що він виявив одне місце, спостережний пункт, розумієте? Звідти дивляться, куди лягають снаряди, й коригують вогонь. Один із таких пунктів. І він каже, що туди навідується отой німець, начальник усієї артилерії, що обстрілює місто, а з ним один класичний політикан. Знаєте, один із тих музейних експонатів. Теж туди приходить. От Макс і думає. А я думаю, що він зсунувся з глузду. Але він уміє думати краще за мене. Я думаю швидше, але він — краще. Що ми можемо захопити цих двох. А тепер, слухайте особливо уважно, ті согопеї, і як щось не так, одразу виправляйте мене. По-моєму, це надто романтично. Але Макс каже, а він німець, і то практичний, і йому піти у фашистський тил — це все одно, що вам поголитись абощо. Тож він каже, що це цілком можливо. І я подумав. Я зараз зовсім п'яний, бо так довго не пив. Чому б нам не відкласти на час усі інші заплановані операції і не спробувати привести до вас отих двох? Від німця особливої користі йам не буде, але його можна вигідно обміняти, та й Мак-сові кортить його взяти. Певно, тут домішується національний момент. Але_ той другий, той політикан — це вже неабищо, ті согопеї. Йому не складеш ціни. Просто не складеш ціни. Розумієте, він — поза містом. Але він знає всіх, хто діє в місті. Бо всі вони підтримують з ним зв'язок. Я забагато говорю, так?

А н т о н і о. Філіпе.

Ф і л і п. Слухаю.

А н т о н і о. Філіпе, рушайте-но до Чікоте, добряче там хильніть і беріться до діла. А виникне щось нове — приходьте або дзвоніть.

Ф і л і п. А по-якому мені говорити, ті согопеї,— по-американському чи по-англійському?

А н т о н і о. По-якому хочете. Аби не по-дурному. А тепер, коли ваша ласка, ідіть, бо хоч ми й добрі приятелі і я вас дуже люблю, в мене ще багато справ. Слухайте, а щодо спостережного пункту — це правда?

Філіп. Так.

А н т о н і о. Аж не віриться.

Філіп. Правда, але надто вже неймовірна. Неймовірно фан-танстична, ті согопеї!

А н т о н і о. Ну, йдіть уже, будь ласка.