TextBook Філіп. Скажіть сеньйориті, що я ніколи не снідаю.
Петра (біля дверей Дорогі). Він каже, що ніколи не снідає. Але я знаю, що він снідає за трьох.
Д о р о т і. Петро, з ним так важко. Скажіть йому, нехай не впирається й заходить, я чекаю його.
Петра (біля Філіпових дверей). Вона каже, що чекає.
Філіп. Чекає! Яке слово! Яке слово! (Надягає халат і взуває пантофлі). Трохи замалі. Певно, Престонові. А халат нічогенький. Треба спитати в нього, може, продасть. (Збирає і складає газети, відчиняє двері, підходить до дверей Дорогі, стукає і, не чекаючи відповіді, заходить).
Д о р о т і. Увійдіть. Ну, нарешті!
Філіп. Тобі не здається, що ми порушуємо правила пристойності?
Д о р о т і. Філіпе, любий мій дурнику, де ти був?
Філіп. У якійсь незнайомій кімнаті.
Д о р о т і. А як ти потрапив туди?
Філ і п. Хоч убий — не знаю.
Д о р о т і. Невже нічого не пам'ятаєш?
Філіп. Пригадую щось несосвітенне — ніби я викинув когось на вулицю.
Д о р о т і. А знаєш, кого? Престона!
Філіп. Та невже?
Д о р о т і. Атож, саме його!
Філіп. Треба повернути його на місце. Не годиться так кривдити людину.
Д о р о т і. Та ні, Філіпе. Ні. Він пішов назавжди.
Філіп. Назавжди — страшне слово.
Д о р о т і (рішуче). Назавжди і без вороття.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П'ЯТА КОЛОНА“ на сторінці 18. Приємного читання.