TextBook — Нічого, — відповів Мекомбер.
— Ні, щось негаразд, — сказала вона. — Що тебе непокоїть?
— Нічого, — повторив він.
— Скажи мені.— Вона подивилася на нього. — Тобі що. не-здужається?
— Та все оте кляте рикання, — відказав він. — Цілісіньку ніч не було спокою.
— Чого ж ти не збудив мене? Я б теж залюбки послухала.
— А тепер я маю вбити цю погань, — жалісно промовив Мекомбер.
— Але ж задля того ти сюди й приїхав!
— Так. Але я нервуюся. Мене дратує цей рик.
— Ну, то вбий його — і вгамуєш, як каже Вілсон.
— Атож, люба, — мовив Френсіс Мекомбер. — Казати легко, правда?
— Ти ж його не боїшся?
— Звісно, що ні. Але я знервований, бо цілу ніч мусив слухати його рикання.
— Ти з ним швидко покінчиш, — сказала вона. — Я певна. Мені страх як хочеться це побачити.
— Кінчай снідати й будемо вирушати.
— Та ще ж не розвидніло, — сказала вона. — Куди там вирушати.
Ту ж мить лев знову подав голос — його низький рик, вихопившись із глибини грудей, нараз піднісся до рокітливого горлового реву, що неначе сколихнув повітря і скінчився лунким віддихом та глибоким хриплим воркотанням.
— Здається, ніби він десь поряд, — сказала дружина.
— О господи! — промовив Мекомбер. — Чути не можу цього клятого реву.
— Він таки вражає.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НЕДОВГЕ ЩАСТЯ ФРЕНСІСА МЕКОМБЕРА“ на сторінці 8. Приємного читання.