Розділ «6 ТІФÉРЕТ»

“Я знаю, який…”

79

Він відчинив свою скриньку. В неописанному безладі там лежали комірці, гумки, кухонні причандалля, відзнаки різних технічних шкіл, навіть монограма імператриці Олександри Федорівни та хрест Почесного Легіону. У всьому цьому він, під впливом своїх галюцинацій, починав бачити печать Антихриста, у формі трикутника або двох перехрещених трикутників.

(Alexandre Chayla, “Serge A. Nilus et les Protocoles”, La Tribune Juive, 14 травня 1921 p., стор. 3)

“Бачите,” додав він, “я народився у Москві. Саме в Росії за моєї молодости з’явилися таємні єврейські документи, де чорним по білому було написано, що аби підкорити собі уряди, належить працювати у підпіллі. Послухайте”. Він узяв невеличкий зошит, де ним від руки були записані цитати: “‘В той час усі міста матимуть залізниці метрополітену і підземні переходи: з них ми висадимо у повітря всі міста світу.’ Протоколи Мудреців Сіону, документ номер дев’ять!”

Мені спало на думку, що колекція хребтів, скринька з очима, шкури, які він натягав на арматуру, походять, можливо, з якогось табору знищення. Але ні, я мав справу зі стариганом, який з ностальгією носив у собі давні спогади про російський антисемітизм.

“Якщо я вас добре зрозумів, існує таємне товариство євреїв — куди, однак, входять тільки деякі з них — що снує якусь змову. Але чому в підземеллі?”

“Це здається мені очевидним! Якщо хтось снує змову, то снує її внизу, а не при сонячному світлі. Споконвіків це відомо усім. Панування над світом означає панування над тим, що знаходиться внизу. Над підземними течіями”.

Я згадав запитання Альє у його кабінеті, а також друїдес у П’ємонті, які викликали теллюричні течії.

“Чому кельти викопували в серці землі святилища з галереями, сполученими зі священним колодязем?” продовжував Салон. “Колодязь проходив крізь радіоактивні складки, це відомо. Як побудована Ґластонбері? Хіба не на острові Авалон народився міф про Ґрааля? А хто вигадав Ґрааль, якщо не єврей?”

Знову Ґрааль, Боже милий. Але до чого тут Ґрааль, є лише один Ґрааль, це — моя Річ, яка перебуває в контакті з радіоактивними складками Ліїного лона, й зараз вона, мабуть, любо пливе собі до виходу з колодязя, а може, готується вийти, я ж тим часом стою посеред цих випханих соломою пугачів, навколо мене — сотня мертв’яків, та ще один, який вдає із себе живого.

“Усі собори були побудовані там, де стояли кельтські мегаліти. Навіщо кельти всаджували камені в ґрунт, завдаючи собі стільки труду?”

“А навіщо єгиптяни завдавали собі стільки труду, зводячи піраміди?”

“Ну ось, бачите. Антени, термометри, зонди, голки, подібні до тих голок, що їх китайські лікарі всаджують туди, де на них реагує тіло, у вузлові точки. В осереді землі є розтоплене ядро, неначе сонце, можливо, навіть справжнісіньке сонце, навколо якого обертаються різні речі на різних траєкторіях. Це орбіти теллюричних течій. Кельти знали, де вони і як їх опанувати. А Данте, Данте? Що він хоче розповісти нам своєю історією про сходження у глибину? Ви мене розумієте, мій любий друже?”'

Мені не подобалося бути його любим другом, але я продовжував слухати його. Джуліо-Джулія, мій Ребіс, сидить, наче Люцифер, в осерді Ліїного лона, але він-вона — ця Річ напевно перевернеться, шугне вгору, якимось чином вибереться назовні. Ця Річ була створена для того, щоб вийти з нутра, щоб відкритися у своїй прозорій таємниці, а не щоб увійти туди, схиливши голову, в пошуках якогось липкого секрету.

Салон продовжував, він зовсім забувся у своєму монолозі, повторюваному майже напам’ять: “Знаєте, що таке англійські ley lines[225]? Якщо ви пролітатимете над Англією на літаку, то побачите, що всі священні місця об’єднані прямою лінією, мережею ліній, які снуються по всій території, їх легко побачити, адже вони підказали план пізніших доріг…”

“Усі священні місця були з’єднані дорогами, а дороги прокладано так, щоб вони були якомога прямішими…”

“Справді? Тоді чому вздовж цих ліній мігрують птахи? Чому ці лінії збігаються з траєкторіями летючих тарілок? Цей секрет було втрачено після вторгнення римлян, але існує ще хтось, кому він ВІДОМИЙ…”

“Євреї,” підказав я.

“Вони теж копають. Першим алхімічним принципом є VITRIOL — Visita Interiora Terrae, Rectificando Invenies Occultum Lapidem[226]”.