— Хлопчиною я звався Гаком. Селянам-плугарям таке ім’я пасує, але співцеві…
Очі Блакитний Бард мав того самого кольору, що й Роберт. Вже за це вона його ненавиділа.
— Легко зрозуміти, чому ви є улюбленцем пані Маргерії.
— Її милість теж дуже добрі. Кажуть, я дарую їм велику насолоду.
— О, я цього певна. Можна подивитися вашу лютню?
— Коли ласка вашої милості.
За чемністю почулося легке занепокоєння, але лютню він віддав — королеві у проханні не відмовляють.
Серсея смикнула струну і посміхнулася, почувши її звук.
— Солодко і сумно. Наче у коханні. А скажіть-но мені, Гаку… ви вперше лягли з Маргерією в ліжко перед її весіллям з моїм сином чи вже після?
Якусь мить він нічого не розумів. А коли втямив, то вирячив очі.
— Вашу милість хтось обманює. Присягаюся, я ніколи…
— Брехня!
Серсея щосили загилила лютнею співцеві поперек обличчя. Фарбоване дерево вибухнуло дощем друзок і трісок.
— Князю Ортоне! Покличте мою сторожу і заберіть цю огидну істоту до підземелля!
Обличчя Ортона Добромира спітніло з жаху.
— Та це ж… небачена річ… він зважився спокусити королеву?!
— Боюся, чи не сталося навпаки. Так чи інакше, він є зрадником. Далі хай співає своїх пісень князеві Кайбурну.
Блакитний Бард пополотнів.
— Ні! — Кров капотіла з його губи, розсіченої лютнею. — Я ніколи…
Коли Добромир ухопив його за плече, співець заверещав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Учта для гайвороння» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Серсея“ на сторінці 6. Приємного читання.