— Ні, це не він. Про нього я подбаю потім. Ти говорила сьогодні з татом?
Вона хитнула головою. Харрі зітхнув.
— Якщо він не подзвонить тобі, подзвони йому сама, прошу тебе. Ти можеш зробити це для мене, Сестреня?
— Тато ніколи не розмовляє, — прошепотіла вона.
— Таткові погано, тому що померла мама.
— Але це було так давно.
— От і настав час змусити його знову розмовляти, Сестреня, і ти маєш мені в цьому допомогти. Допоможеш? Правда?
Вона повернулася до нього, не говорячи ні слова, обійняла його й сховала обличчя в нього на шиї.
Він погладив її по голові, відчуваючи, як сорочка стає вологою від її сліз.
Валіза зібрана. Харрі подзвонив доктору Еуне й пояснив, що їде в службове відрядження до Бангкока. Більше йому сказати було нічого, і він взагалі не знав, навіщо дзвонить. Може, тому, що приємно подзвонити кому-небудь, кому цікаво, де це ти пропадаєш? Харрі навіть подумав, а чи не дзвякнути й офіціантам у «Шрьодер».
— Візьми із собою шприци з вітаміном В, які я тобі дав, — сказав Еуне.
— Навіщо?
— Вони полегшать тобі життя, якщо захочеш лишатися тверезим. Нове оточення, Харрі, це, знаєш, гарний привід.
— Я про це подумаю.
— Годі вже думати, Харрі.
— Та знаю я. От тому мені й не треба шприців.
Еуне закректав. Це була його манера сміятися.
– Із тебе комік вийшов би, Харрі.
— Я на вірному шляху.
Хлопець, один із мешканців дешевого пансіону, стояв біля стіни й тремтів від холоду у своїй тісній дитячій курточці; димлячи недопалком, він дивився, як Харрі затягує валізу в багажник таксі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Таргани » автора Несбьо Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4“ на сторінці 4. Приємного читання.