Розділ 12

Тепер вони піднімалися вгору річкою й уже встигли пропливти досить далеко. Старший інспектор показала пальцем на будинок, оточений великим садом.

— Там живе твій співвітчизник, — вимовила вона.

— Звідки ти знаєш?

— У пресі був скандал, коли він побудував собі цей будинок. Бачиш, він схожий на храм. Буддистів обурило, що язичник живе в такому житлі, вони вважають це блюзнірством. До того ж вони наголошували на тому, що будинок зведено з колишнього бірманського храму, котрий перебував на спірній прикордонній території з Таїландом. У ті часи там було важко, раз у раз зчинялася стрілянина, так що люди їхали хто куди. А норвежець купив задешево цілий храм, й оскільки північні бірманські храми побудовані з тикового дерева, він зміг розібрати його й перевезти до Бангкока.

— Це ж треба, — здивувався Харрі. — І хто це?

— Уве Кліпра. Один із найбільших будівельних підрядчиків у Бангкоку. Думаю, ти ще почуєш про нього, якщо затримаєшся в нас трохи довше.

І вона наказала весляреві повертати назад.

— Нхо, мабуть, уже одержав список дзвінків. Як щодо того, щоб замовити їжу з доставкою?

Список справді вже чекав на них, поховавши теорію Харрі.

— Останній дзвінок був зареєстрований о сімнадцятій п’ятдесят п’ять, — заявив Нхо. — Інакше кажучи, приїхавши в мотель, він нікому не дзвонив.

Харрі подивився в пластикову миску із супом-локшиною. Білі смужки нагадували бліді, заморені спагеті, і він щораз здригався, коли вони зринали в самому несподіваному місці, тільки-но він намагався підхопити їх паличками.

— Однак номер убивці може бути й у цьому списку, — промовила Ліз із напханим ротом. — Інакше навіщо йому було красти мобільник?

Увійшов Рангсан і повідомив, що тут Тоня Гардінг, у неї беруть відбитки пальців.

— Можете поговорити з нею, якщо хочете. І ще дещо: Супаваді сказав, вони перевірять ампулу з машини, результати будуть відомі завтра. Нашою справою займаються в першу чергу.

— Передавай їм привіт і скажи коп кон крап, — відповів Харрі.

— Що-що?

— Скажи їм спасибі.

Харрі дурнувато усміхнувся, а Ліз, подавившись, закашлялася так, що рис розлетівся по стінах.