Розділ «ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ»

— Доля вкладена всередині світлового конуса…

Ріньє подумав, а потім схвально кивнув:

— Дуже добре помічено, генерал! Але Софонієми зовні конуса можуть стежити за подіями, що відбуваються всередині.

— Значить, Софонієми змінили долю, — багатозначно сказав Фіцрой і повернувся назад до терміналу обробки зображень. П'ять років тому Харріс, молодий інженер, заридав, побачивши щітки. Після цього він впав у таку глибоку депресію, що не зміг працювати. Ніхто не знає, де він і що з ним тепер.

На щастя, таких, як він, було небагато.

Останнім часом стало швидко холоднішати. Випав перший сніг. Зелень поступово зникла, а на озері з'явився тонкий льодок. Природа втратила свою яскраву розмальовку, як кольорова фотографія, що стала чорно-білою. У цих краях тепло ніколи не затримувалося надовго; а зараз, коли дружина і дочка покинули Ло Цзи, сад Едему і зовсім втратив для нього свою привабливість.

Зима була сезоном роздумів.

Коли Ло Цзи почав свої роздуми, то з подивом виявив, що його мозок уже якийсь час трудився над завданням. Він згадав пораду, яку йому давним-давно, ще в школі, дав учитель літератури: "На іспиті насамперед прочитай останнє запитання — тему твору. Потім відповідай на питання з самого початку. Поки ти пишеш відповіді, твоя підсвідомість працює над твором, як паралельний процес в комп'ютері". Тепер Ло Цзи зрозумів, що його мозок почав працювати над вирішенням проблеми, як тільки він став Відвернутим, і ніколи не припиняв цього заняття. Процес проходив в підсвідомості, і Ло Цзи не віддавав собі в цьому звіту.

Він швидко пройшовся по ланцюжку вже готових висновків.

Тепер він був переконаний, що все почалося з випадкової зустрічі з Е Веньцзе дев'ять років тому. Згодом він нікому не розповідав про цю зустріч, побоюючись неприємностей на свою голову. Після смерті Е Веньцзе секрет був відомий тільки йому і Трисолярісу. У той час до Землі дісталися лише два Софонієми, але Ло Цзи був переконаний, що в той вечір вони крутилися біля могили Ян Дун і прислухалися до кожного слова. Вібрації їх квантової структури миттєво долали чотири світлових роки; це означало, що Трисоляріс підслухав ту розмову.

Але що ж сказала Е Веньцзе?

Генеральний секретар Сей помилилася в одному міркуванні: так і не розвинена Ло Цзи теорія космічної соціології, швидше за все, була тією причиною, по якій Трисоляріс хотів його вбити. Ще б пак — адже Сей не знала, що теорія була запропонована Е Веньцзе. Ця ідея тоді здалася Ло Цзи всього лише шансом поєднати науку і розвагу. Він і сам підшукував саме такий шанс. Тоді, ще до Трисоляріанської кризи, дослідження космічного суспільства стало б сенсацією, яка привернула би увагу численних журналістів.

Кинуте дослідження саме по собі не було важливим. Важливі були вказівки, які йому дала Е Веньцзе. Навколо них і крутилися постійно думки Ло Цзи.

Знову і знову він згадував її слова:

"Припустимо, незліченна кількість цивілізацій розкидана по Всесвіту — стільки, скільки існує видимих зірок. Багато, дуже багато. Математична структура космічної соціології набагато очевидніша, ніж структура соціології людської цивілізації.

Хаос і випадковість впливають на пристрій будь-якого цивілізованого суспільства у Всесвіті. Але відстань послаблює їх вплив. Тому такі віддалені цивілізації можна розглядати як точки відліку, до яких відносно просто застосувати математичні методи.

Перша аксіома: виживання є основною потребою цивілізації. Друга аксіома: цивілізація безперервно зростає і розширюється, але обсяг речовини у Всесвіті залишається незмінним.

І ще: щоб з цих двох аксіом вивести базову модель космічної соціології, вам будуть потрібні дві важливі концепції: ланцюжки підозр і технологічний вибух… Втім, можете забути все, що я сказала. У будь-якому випадку, я зробила те, що повинна була зробити".

Ло Цзи багато разів повертався до цих висловлювань, розбираючи кожне речення і зважуючи кожне слово. Він нанизував слова, як чотки нанизують на нитку, і, подібно благочестивому ченцеві, перебирав їх, розсипав, перемішував і нанизував знову, в іншому порядку, до тих пір, поки вони зовсім не стерлися.

Він старався з усіх сил, але не міг знайти відповіді. Не міг знайти причини, чому він став єдиною людиною на Землі, яку Трисоляріс хотів вбити.