— Це далеко за межами можливостей нашої сьогоднішньої технології?
— Ах, вибачте. Я забув про цю умову. При нашій сучасній технології буде досить непросто вказати положення зірки спостерігачеві на краю Всесвіту. Взагалі-то спосіб є, але розшифровка координат вимагає такого рівня технології, який нам недоступний. Я вважаю, що він недоступний і Трисолярісу.
— Розкажіть мені про цей спосіб.
— Передається взаємне розташування зірок. Якщо вибрати обсяг простору в Чумацькому Шляху з достатньою кількістю зірок — напевно, вистачить кількох десятків — то їх взаємне розташування в тривимірному просторі буде таким же унікальним, як відбиток пальця.
— Я починаю розуміти. Ми посилаємо повідомлення, в якому вказуємо положення однієї певної зірки по відношенню до сусідніх зірок. Одержувач повідомлення порівнює ці відстані зі своєю зоряною картою і визначає, про яку зірку ми говоримо.
— Правильно. Але все не так просто. У одержувача повинна бути тривимірна модель всієї Галактики, в якій були б точно визначені відстані між усіма мільярдами зірок. Коли він прийме наше повідомлення, то щоб знайти групу зірок, яка підходить під наш опис, йому треба буде зробити пошук по величезній базі даних.
— Це й справді нелегко. Все одно, що записати взаємне положення всіх піщинок у пустелі.
— Навіть складніше. Чумацький Шлях весь час рухається. Координати зірок постійно змінюються. Чим більше часу пройде між кодуванням і декодуванням інформації, тим більша похибка. Це означає, що база даних повинна відстежувати рух кожної зі ста мільярдів зірок. Теоретично, це можна уявити, але практично… Боже мій…
— Чи буде нам складно передати таку інформацію про розташування зірок?
— Ні, оскільки нам потрібні координати невеликої кількості зірок. Я ось зараз прикинув: з огляду на невисоку щільність зірок у зовнішній частині рукава Галактики, вистачить тридцяти. Цей обсяг інформації не так уже й великий.
— Добре. Тепер я задам третє питання. За межами Сонячної системи є інші зірки з планетами. Ви відкрили кілька сотень. Це так?
— Уже більше тисячі.
— Яка зірка з їх числа, крім Альфи Центавра, найближча до Сонця?
— 244J2E1, в шістнадцяти світлових роках від Сонця.
— Наскільки я пам'ятаю, нумерація організована таким чином: перші цифри — порядок виявлення, літери J, E, X означають планети типу Юпітера, планети земного типу і всі інші відповідно. Цифри після букв означають кількість планет в системі.
— Правильно. 244J2E1 — зірка з трьома планетами. Дві з них юпітеріанского типу і одна земного.
Ло Цзи трохи подумав, потім заперечливо похитав головою:
— Занадто близько. Як щодо чого-небудь трохи далі, скажімо… близько п'ятдесяти світлових років?
— 187J3X1, в сорока дев'яти з половиною світлових роках від Сонця.
— Ця підійде. Ви можете закодувати її положення?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Темний ліс» автора Лю Цисінь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ“ на сторінці 21. Приємного читання.