Розділ «ЧАСТИНА I ВІДВЕРНУТІ»

ВІДВЕРНУТІ

Третій рік Ери Кризи

Відстань між флотом Трисоляріса і Сонячною системою:

4,21 світлового року

"Він виглядає таким старим…"

Це була перша думка У Юе при погляді на "Тана". Масивний корабель все ще будували, і він був залитий спалахами електрозварювання. Звичайно, це враження було всього лише результатом незліченних дрібних плям TIG-зварювання легованої сталі плит обшивки. Він спробував уявити собі — втім, безуспішно — яким міцним і новим буде виглядати "Тан" під шаром свіжої фарби.

Щойно завершився четвертий цикл навчань. Протягом двох місяців командири "Тана" У Юе і Чжан Бейхай, який зараз стояв поруч з ним, грали незавидну роль. Ланками есмінців, підводних човнів і кораблів постачання керували командири бойових груп. Але "Тан" все ще будувався і стояв у доці; так що позиція авіаносця була або зайнята навчальним судном "Чжен Хе", або просто пустувала. Під час навчальних занять У Юе часто спрямовував погляд на порожній рейд. Поверхня моря була посічена численними кільватерними струменями і неспокійно хвилювалася в такт змінам настрою капітана. "Чи буде коли-небудь корабель на цій стоянці?" — не раз запитував він себе.

Дивлячись на незавершений "Тан", він бачив не просто судно, а течію самого часу. Корабель був схожий на гігантську стародавню фортецю: борти — це кам'яні стіни; каскади іскор зварювання, що лився з будівельних риштувань — це плющ, який пробився між камінням… Не будівництво, а якісь археологічні розкопки…

Побоюючись навіть думати про це, У Юе повернувся до Чжана.

— Твоєму батькові краще? — запитав він.

Чжан Бейхай злегка похитав головою.

— Ні. Він просто тримається.

— Попроси відпустку.

— Я так і вчинив, коли його госпіталізували. Якщо потрібно буде, візьму ще.

Вони замовкли. Так закінчувалася будь неформальна розмова між ними. По роботі, звичайно, у них було про що поговорити, але між двома командирами завжди стояв деякий бар'єр.

— Бейхай, робота буде не такою, як раніше. Раз вже ми зараз поділяємо цю посаду, мені здається, що нам треба спілкуватися більше.

— Ми і раніше непогано розумілися. Командування, поза всяким сумнівом, призначило нас обох на "Тан" тому що ми успішно співпрацювали на "Чан'ань".

Чжан Бейхай засміявся, але У Юе не зрозумів причини сміху. Очі Чжан Бейхая могли читати в душі будь-якої людини на кораблі, від матроса до капітана. Колеги були для нього відкритою книгою. Але для У Юе сам Чжан Бейхай був загадкою. Ось і зараз У Юе був упевнений, що той посміхається щиро, але не сподівався його зрозуміти. Успішне співробітництво і успішне розуміння — речі різні. Безсумнівно, Чжан Бейхай був найдосвідченішим політичним комісаром на кораблі; до будь-якої проблеми він підходив акуратно, детально і неупереджено. Але його внутрішній світ уявлявся У Юе якимось бездонно-сірим. Йому завжди здавалося, ніби Чжан Бейхай каже: "Роби ось так. Це найкращий, найправильніший спосіб. Але я вважав би за краще інший". Це відчуття, спочатку неясне, поступово ставало все виразнішим. Зрозуміло що все, що робив Чжан Бейхай, він робив найкращим або найправильнішим чином, але У Юе не уявляв, чого саме Чжан Бейхай хотів насправді.

У Юе вірив в одну істину: робота командира корабля небезпечна, і тому обидва командири повинні розуміти один одного без слів. Тут і крилася проблема. Спочатку У Юе думав, що Чжан Бейхай ніби постійно насторожі, і це його ображало. Будучи командиром есмінця — а ця посада не для людей зі слабкими нервами — У Юе поводився чесно і щиро. Такого ж іншого настільки прямодушного капітана у всьому флоті годі було шукати!