Розділ «ЧАСТИНА I ВІДВЕРНУТІ»

— Ви чули про Руйнівників? — стиха запитав Хайнс.

Тайлер кивнув:

— ОЗТ тільки що оголосила про це в Інтернеті. ЦРУ перевіряє.

Відвернуті знову замовкли. Кожен з них уявляв собі свого Руйнівника. Ці образи незліченну кількість разів будуть снитися їм в кошмарах. Бо в той день, коли з'явиться Руйнівник, Відвернутим, швидше за все, настане кінець.

Побачивши батька, Ши Сяомін спробував забитися в кут. Але Ши Цян просто сів поруч.

— Не бійся. Я не вдарю тебе і не буду лаяти — на цей раз. У мене немає сил. — Він дістав пачку сигарет, вибив дві і запропонував одну синові. Ши Сяомін невпевнено взяв її. Вони закурили і трохи посиділи в мовчанні. Потім Ши Цян повідомив:

— Мені дали важливе завдання. Я скоро поїду за кордон.

— А як же твоя хвороба? — Ши Сяомін з занепокоєнням глянув на батька крізь хмару тютюнового диму.

— Давай спочатку поговоримо про тебе.

Тон Ши Сяомінь перейшов на прохальний:

— Тату, мені за це такий термін випишуть…

— Якби ти зробив якийсь дрібний проступок, я б, мабуть, відмазав тебе. Але це серйозний злочин. Мін, і ми обидва дорослі. Ми повинні відповідати за свої дії.

Ши Сяомін в розпачі схилив голову і мовчки затягнувся сигаретою.

Ши Цян продовжив:

— Частково це моя вина. Я не особливо займався твоїм вихованням, поки ти ріс. Приходив додому пізно, такий втомлений, що випивав чарку і завалювався в ліжко. Ніколи не ходив на батьківські збори в школі, ніколи ні про що з тобою серйозно не розмовляв. Що вірно, то вірно: ми повинні відповідати за свої дії.

Зі сльозами на очах Ши Сяомін розтер кінчик сигарети об край ліжка, ніби намагаючись стерти недавню частину свого життя.

— Тюрма — це університет для злочинців. Забудь про виправлення; просто тримайся подалі від інших в'язнів. І навчися захищатися, ну хоч трохи. Ось, візьми… — Ши Цян поклав на ліжко пластиковий пакет. Всередині були два блоки звичайних сигарет "Юнь Янь". — Якщо знадобиться щось ще, мати надішле.

Ши Цян попрямував до дверей, потім обернувся:

— Мін, можливо ти ще побачиш свого батька. На той час ти будеш старший за мене; тоді ти зрозумієш, яка вага зараз лежить на моєму серці.

Через маленьке віконце в двері Ши Сяомін стежив, як його батько йде геть. Зі спини він виглядав зовсім старим…