Розділ «ЧАСТИНА I ВІДВЕРНУТІ»

— Це зовсім інша справа. В цьому випадку теплова енергія вибуху стане вирішальним фактором — ціль розплавиться або випарується. Але одна бомба потужністю в сотні мегатонн буде розміром з будинок; я боюся, що потрапити нею прямо по цілі буде неможливо. Факти ж такі, що механічний ефект ядерної зброї поступається такому ж ефекту від простої кінетичної зброї; її радіаційний ефект поступається подібному ефекту від променевої зброї; а її тепловий ефект навіть не порівняти з гамма-лазером.

— Але всі ці види зброї до бою не готові. Ядерна бомба — це найпотужніша перевірена зброя людства. Ті недоліки, які ви перерахували, можна буде виправити. Наприклад, додавши середовище, в якому буде поширюватися ударна хвиля — як кульки від підшипників в гранаті.

— Цікава ідея. Помітно вашу наукову освіту.

— Я вчився на інженера ядерної енергетики. Тому мені подобаються атомні бомби. Я їх розумію.

Аллен засміявся:

— Я майже забув, наскільки смішно обговорювати такі питання з Відвернутим.

Обидва розсміялися, але Рей Діас швидко повернувся до серйозної розмови.

— Доктор Аллен, ви, як і всі інші, розглядаєте стратегію Відвернутих як щось загадкове. На сьогоднішній день воднева бомба є найпотужнішим придатним до бою засобом, доступним людству. Хіба не природно зосередитися на ній? Я вважаю, що мій підхід до проблеми є правильним.

Співрозмовники зупинилися посеред тихої лісової стежки, по якій вони прогулювалися.

— Фермі і Оппенгеймер ходили цією стежкою незліченну кількість разів, — розповів Аллен. — Після Хіросіми і Нагасакі більшість розробників першого покоління ядерної зброї провели решту свого життя в депресії. Їм було б легше, якби вони знали, яке завдання людство ставить перед такою зброєю тепер.

— Зброя — річ хороша, незалежно від того, наскільки вона страшна. І ще: коли я прийду наступного разу, сподіваюся, що не побачу, як ви розкидаєте всюди папір. Не варто давати Софонієму привід думати, що ми неохайні свині.

Кейко Ямасукі прокинулася посеред ночі; вона лежала одна, і ліжко поруч з нею вже охололо. Вона встала, одяглася, вийшла з дому і відразу ж побачила тінь свого чоловіка у дворі — як зазвичай, в бамбуковому гаю. Вони володіли нерухомістю в Англії і Японії, але Хайнс вважав за краще жити в Японії. Він говорив, що місячне світло Сходу його заспокоює. Сьогодні місяця не було. І бамбук, і його фігура в кімоно втратили глибину; вони виглядали розвішаними під зірками чіткими паперовими плоскими вирізками.

Хайнс почув кроки Кейко Ямасукі, але не обернувся. Як не дивно, Кейко носила одні й ті ж туфлі як в Англії, так і в Японії. Навіть в своєму рідному місті вона ніколи не ходила в гета [19]. Але чув він її кроки тільки тут.

— Любов моя, ти вже кілька ночей не спиш нормально, — неголосно сказала вона. Літні комахи замовкли,і тиша заповнила весь простір, як вода.

— Кейко, у мене не виходить, — зітхнув Хайнс. — Нічого не приходить в голову. Не можу нічого придумати.

— І ніхто не може. Я стверджую, що остаточного плану переможної війни не існує. — Вона зробила пару кроків до Хайнса, але їх як і раніше розділяли кілька паростків бамбука. Гай був їх місцем для роздумів; тут виникло натхнення для більшої частини їх наукових пошуків. Вони рідко пестили один одного в цьому священному місці; навпаки, тут вони завжди зберігали формальну ввічливість, як і годиться чинити в атмосфері, просоченій філософією Сходу. — Білл, відпочинь. Досить того, що ти намагаєшся.

Хайнс повернувся; його лице смутно виділялося в напівтемряві гаю.

— Неможливо. Будь-який мій крок пожирає величезну кількість ресурсів.

— Тоді чому б не спробувати такий підхід… — швидко відповіла Кейко. Очевидно, вона довго роздумувала над цією проблемою. — Працюй над тим, що все одно буде корисно людям, навіть якщо тобі не вдасться вирішити задачу повністю.

— Ось-ось, Кейко, про це я і роздумую. Я вирішив, що якщо сам нічого не винайду, то хоча б допоможу іншим знайти потрібне рішення.