Розділ 14

— Це добре чи погано?

Вона осміхнулась:

— А як це визначити?

Відкинувшись назад, я спостерігав за Кларою. Якби вона була такою самою наляканою, як і я (а я був впевнений, що ні), вона б цього не показала.

Я почав розважати, що нас чекає на півночі галактики і — це важливіше — скільки туди летіти.

Найкоротша зафіксована подорож в іншу галактику три­вала вісімнадцять днів. Це був політ до Зорі Барнарда. Там нічого не знайшли, тож проспектори повернулися без жодної копійки. Найдовша мандрівка (чи, принаймні, відома най­довша мандрівка — хто знає, скільки кораблів з мертвими проспекторами прямують назад до Брами, як, наприклад, M-31 ув Андромеді?) — тривала 175 днів в один бік. Усі повернулися мертві. Важко сказати, де вони були. Проспектори зробили мало знімків, а самі, певна річ, уже не могли нічого розповісти.

Політ лякає, ба навіть досвідчених пілотів. Ви знаєте, що корабель прискорюється, й не знаєте, скільки це триватиме. Можна визначити, коли корабель повертає. По-перше, загальною ознакою цього є легке блимання золотистої спіралі в кораблі гічі (ніхто не знає чому). Проте, ви знаєте, що не можете спостерігати за поворотом, оскільки слабка псевдогравітація, яка постійно відтягувала вас у хвіст корабля, тепер притягує вас у носову частину і все перевертається догори дриґом.

Чому гічі просто не повертали свої кораблі під час польоту, щоб застосувати ту саму тягу для прискорення і гальмування? Хтозна. Треба бути гічі, щоб довідатися.

Можливо, через те, що вся апаратура спостереження розташовувалася спереду; а може, через те, що ніс корабля завжди має кращу броню (навіть на кораблях полегшеної конструкції) — напевне, для захисту від розблуканих молекул газу й пилу. Однак більші кораблі (кілька тримісних та майже всі п’яти­місні судна) були повністю броньовані й не розверталися.

Оголошення

ЗРОБЛЮ МАСАЖ усіх сімох точок, якщо ви почитаєте мені Джібрана. Голизна — за бажанням. Тел.: 86-004.

ІНВЕСТУЙТЕ ВАШІ відсотки від відкриттів у панівну державу Західної Африки, яка швидко розвивається! Сприятливе податкове законодавство, сталий розвиток. Наш брокер у Брамі проконсультує Вас з усіх питань. Безкоштовна лекція на плівці, відсвіжні напої. Місце — «Блакитне пекло». Час — середа 15:00 година. «Дагомея — елітний курорт майбутнього».

ХТО з Абердину, відгукніться! Шукаю співрозмовника. Тел.:87-396.

НАМАЛЮЮ ВАШ ПОРТРЕТ за 150 доларів пастельними фарбами, олією тощо. Інші теми. Тел.: 86-569.

Тому, в будь-якому випадку, коли спіраль починає миготіти і ви відчуваєте, як корабель повертає, знайте: одну чверть часу подорожі ви здолали. Звичайно, це не обов’язково чверть усього польоту. Тривалість вашого перебування у пункті призначення — то інша річ. Ви самі вирішуєте, скільки вам там бути. Але половину автокерованої подорожі ви вже пройшли.

Тому помножте кількість днів, які вже минули, на 4. Якщо результат менший, аніж кількість днів, на яку розраховано оптимальне використання ресурсів для підтримки життя, то, щонайменше, ви не помрете з голоду. Різниця між двома числами означає час, упродовж якого можете перебувати в пункті призначення.

Базовий раціон їжі, питва та кисню розраховано на двісті п’ятдесят днів. Його можна легко розтягнути на триста днів (але ви повернетеся доволі худим і з кількома хворобами обміну речовин). Тому, якщо перебуваєте в польоті до пункту призначення упродовж 60—65 днів і ваш корабель не повертає, у вас можуть з’явитися проблеми, тож треба їсти менше. Якщо політ триває 80—90 днів, то проблема розв’язується сама собою, оскільки у вас немає шансів: ви помрете дорогою назад. Можна спробувати змінити налаштування курсу, але це інший спосіб померти, якщо вірити тим, хто вижив.

Можна припустити, що гічі могли змінювати курс, але як вони це робили, залишається найбільш загадковим питанням стосовно гічі (як, наприклад, чому вони усе прибрали перше, ніж покинути Браму? Який вони мали вигляд? Куди вони зникли?).

Коли я був ще малим, на ярмарках продавали книжку-жарт «Що ми знаємо про гічі». Вона мала 128 порожніх сторінок.

Якщо Сем, Дред і Мохамад і були ґеями (а я в цьому не сумнівався), то перші дні вони жодним чином цього не показували. Вони дбали за свої справи — читали, слухали музику в навушниках, грали в шахи і (якщо ми з Кларою бажали взяти участь) в китайський покер (не на гроші, а просто з метою згаяти час). Через кілька днів Клара заявила, що краще програвати, аніж вигравати, оскільки в такому разі час спливав швидше. Хлопці досить толерантно й доброзичливо ставилися до мене і Клари, попри те, що ми були «гнобленою» гетеросексуальною меншиною серед гомосексуальної більшості на кораблі. Вони дозволяли нам користуватися посадковим модулем рівно на половину всього часу, незважаючи на те, що ми становили лише сорок відсотків екіпажу корабля.