Агротуризм

Сільський туризм

У країнах Європейського Союзу село виконує багато несільськогосподарських функцій, і різниця між агротуризмом і сільським туризмом там є суттєвою. На територіях, де сільськогосподарське виробництво значно розпорошене чи роздрібнене, де компактно проживає і добре організована сільська спільнота, доцільнішим є застосування поняття "сільський туризм". З розвитком урбанізаційних процесів, значення традиційної сільської спільноти відходить на другий план, оскільки зростає роль міст. Тому, можливо, у майбутньому термін "агротуризм" будуть вживати частіше.

На рис. 1.6 зображено піраміду, на якій показано місце сільського туризму й агротуризму стосовно інших форм туристичної діяльності. Що вище розташований на піраміді вид туризму, то вужча його сфера і значення.

Піраміда видів туризму

Рис. 1.6. Піраміда видів туризму

У проблематиці щодо чіткого визначення різних видів туризму серед науковців нагальним є вирішення питання обґрунтованості виокремлення агротуризму, оскільки туризм, як і агротуризм, має на меті задоволення потреб туриста, що пов'язані з подорожуванням, пізнанням, відпочинком, рекреацією чи спортом. Тому виникає питання, чи є ознаки, які дають змогу відрізняти агротуризм від інших видів туризму? Якщо так, то виокремлення агротуризму є обґрунтованим. Усе частіше в межах туризму вирізняють галузеві спрямування, наприклад, туризм, пов'язаний з виготовленням вина (wine tourism), гастрономічний туризм (food tourism), екотуризм тощо. Та все ж основним чинником залишається відвідання селянського господарства і сільських територій. Немає причин, щоби не розмежовувати агротуризм і суто сільський туризм. Отже, відповідь на це запитання принаймні є частково позитивною.

Наведемо три головні ознаки, які характерні для агротуризму і вирізняють його від загальноприйнятого.

Першою особливістю є можливість задовольнити потребу людини брати участь у процесі виробництва продуктів харчування, у житті селянської родини та місцевої громади. Агротуризм у такий спосіб важко зрозуміти, але це є досить амбітна форма туризму. Цим видом туризму не цікавиться основна маса туристів, а лише ті, хто хоче поєднати відпочинок з набуттям нових умінь.

Другою характерною ознакою агротуризму, порівняно з масовим, є можливість справдження пізнавальної потреби людини у сфері аграрного виробництва й етнографії. Агротуризм створює умови для пізнання життя селян, їхньої культури і звичаїв у регіональному вимірі.

Третьою ознакою агротуризму є можливість вдоволення емоційних потреб, які полягають у безпосередньому контакті з домашніми й свійськими тваринами; продуктами рослинної і тваринної переробки; задоволення потреби переживання сільської ідилії, яка пов'язана із навколишньою атмосферою, тишею, шумовим фоном села тощо. Якщо агротуризм позбавлений елементу пізнання, не забезпечує емоційні потреби людини, а ґрунтується лише на відпочинку, рекреації й задоволенні, то він не відрізняється від конвенційного (типового) туризму.

Наступний розділ:

Агроекотуризм

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Агротуризм“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Визначення місця сільського туризму в системі наукових дисциплін

  • Основи сільського туризму

  • Етапи змін розвитку туризму на сільських територіях

  • Визначення видів туризму у сільській місцевості

  • Агротуризм
  • Агроекотуризм

  • Розділ 2. АГРОТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Оцінка туристичної привабливості села та його околиць

  • Вплив елементів інфраструктури на визначення місця сільського відпочинку

  • Дорожня інфраструктура

  • Розділ 3. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Методи встановлення цін

  • Ціноутворення на основі витрат

  • Бізнес-планування у сільському туризмі

  • SWOT - аналіз агротуристичної діяльності

  • Джерела фінансування агротуристичної діяльності

  • Інвестиційна програма агротуристичного господарства

  • Розділ 4. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ АГРОТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Внутрішні й зовнішні чинники агротуристичної діяльності

  • Цільові групи споживачів послуг сільського туризму

  • Продукт сільського туризму

  • Дистрибуція агротуристичної пропозиції

  • Використання елементів комплексу популяризації в агротуристичній діяльності

  • Значення персоналу в сфері сільського туризму

  • Використання Інтернету в сільському туризмі

  • Розділ 5. ЯКІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ

  • Катетеризація сільської бази розміщення

  • Якість як визначальний чинник пропозиції сільського туризму

  • Гарантування безпеки у сфері сільського туризму

  • Розділ 6. ІНСТИТУЦІЙНІ УМОВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Агротуристичне дорадництво та підготовка кадрів

  • Формування навчальної агротуристичної стратегії

  • Вступ до туристичного бізнесу

  • Розділ 7. ОСНОВИ СІЛЬСЬКОЇ ГОСТИННОСТІ

  • Розташування й екологічні умови

  • Умови розміщення

  • Селянська сім'я та її схильність до агротуристичної діяльності

  • Принципи перебування в агротуристичному господарстві

  • Розділ 8. ШАНСИ І ЗАГРОЗИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Розділ 9. СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ У ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І БЛИЖНЬОГО ЗАРУБІЖЖЯ

  • Німеччина

  • Франція

  • Польща

  • Словаччина

  • Сільський туризм в інших європейських країнах

  • Угорщина

  • Європейська федерація фермерського і сільського туризму

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ