Катетеризація сільської бази розміщення

Сільський туризм

• підтримку екологічно спрямованих способів відпочинку та ведення господарства;

• підтримку та розвиток народних традицій;

• сталий розвиток регіональної економіки та боротьбу з бідністю;

• поширення й поглиблення екологічного світогляду серед сільського населення та туристів.

Знак першого рівня засвідчує, що власники агротуристичного господарства дотримуються вимог, спрямованих на поліпшення екологічного стану довкілля. Знак другого рівня стверджує, що власники садиби беруть активну участь у екологічно орієнтованій діяльності та сприяють сталому розвитку своєї місцевості. Для власників знаку третього рівня охорона довкілля є одним із пріоритетів їхньої діяльності. Така "екологічна" якість послуг сільського туризму важлива для екологічно орієнтованих туристів, а також громадських організацій та державних установ, що опікуються станом довкілля і можуть надавати маркованим садибам різносторонню підтримку.

Досвід діяльності сертифікованих садиб засвідчує, що екологічний знак "Зелена садиба" приваблює більше закордонних туристів, для яких несприятлива екологічна ситуація в Україні може бути стримувальним чинником. Крім того, поширення екологічної складової сільського туризму привертає до нього увагу екологічної громадськості, що сприяє популяризації цього виду відпочинку та зростання його масовості. Суттєвим є також той факт, що екологічна орієнтація діяльності власників агротуристичних господарств, згідно з критеріями програми "Зелена садиба" є важливою складовою розвитку сільських регіонів, що забезпечує сільському туризму більш широку підтримку спонсорів та інвесторів, а також місцевої влади.

Варто зазначити, що подібні схеми у європейських країнах мають чимало спільних рис, що обумовлено єдиним підходом до екологічного маркування як фактору підтримки та сприяння сталому розвитку. Це підтверджується схожістю основних розділів вимог до екологічної сертифікації. До них, як правило, належать: зменшення шкідливого впливу агротуристичного об'єкта на навколишнє середовище, економія ресурсів, підтримка народних традицій та ремесел, місцевої економіки, розвиток екологічно сприятливих видів розваг та відпочинку. За такими ж принципами побудована схема сертифікації для отримання знаку "Зелена садиба". У перспективі визріває необхідність об'єднання різних європейських систем екомаркування в одну міжнародну. Це значно полегшить споживачам та турагенціям проблему орієнтування у великій кількості різних знаків, а також суттєво підвищить авторитет єдиного знаку на міжнародному рівні. Адже очевидно, що повага до знаку (а, відповідно, і ринковий попит на нього) прямо залежить від стабільності й авторитетності організації, яка його запровадила. Отже логічно, що в Україні система екологічного маркування запроваджена авторитетною організацією в царині сільського туризму — Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні[1].

У Польщі категоризацію здійснює Федерація сільського туризму "Господарства гостинні" з аналогічним поділом на 4 категорії. Категоризаційні вимоги диференційовані залежно від виду розміщення, а саме[2]:

• гостьові кімнати — усі 4 категорії (кімнати, які виконують функцію спальні для 14 осіб з доступом до ванної кімнати та спільних приміщень);

• квартири і літні будинки — три перші категорії без "стандарту" (окрема житлова одиниця, яка складається принаймні з однієї спальної кімнати, вітальні, ванної кімнати і ЖС та облаштованої кухні, яка повністю винаймається);

• групові кімнати — лише "стандарт" (спальне приміщення, в якому знаходиться більше як чотири спальні місця з доступом до ванної кімнати і ЖС);

• прибудинкове наметове поле — лише "стандарт" (пропонується туристам місце на встановлення намету або кемпінгового причепа з доступом до води і ЖС).

Категорію "стандарт" отримують агротуристичні господарства, які виконують мінімальні вимоги, а будинок і його оточення характеризуються:

• освітленням і ознакуванням;

• задовільним станом оселі й подвір'я;

• наявністю аптечки, туристичної інформації та інструкції з пожежної безпеки. Окрім цього, у господарствах згаданої категорії мають бути: утрамбований під'їзд, місце для паркування транспортних засобів, ізоляційні та оздоблювальні зелені насадження, місце для розведення вогню, доступ до телевізора.

Категорія 1. Вимоги у категорії "стандарт" та додатково:

• одна ванна кімната лише для гостей, однак не більше ніж на 6 осіб;

• всі спальні кімнати з умивальниками;

• однин туалет суто для гостей.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Катетеризація сільської бази розміщення“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Визначення місця сільського туризму в системі наукових дисциплін

  • Основи сільського туризму

  • Етапи змін розвитку туризму на сільських територіях

  • Визначення видів туризму у сільській місцевості

  • Агротуризм

  • Агроекотуризм

  • Розділ 2. АГРОТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Оцінка туристичної привабливості села та його околиць

  • Вплив елементів інфраструктури на визначення місця сільського відпочинку

  • Дорожня інфраструктура

  • Розділ 3. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Методи встановлення цін

  • Ціноутворення на основі витрат

  • Бізнес-планування у сільському туризмі

  • SWOT - аналіз агротуристичної діяльності

  • Джерела фінансування агротуристичної діяльності

  • Інвестиційна програма агротуристичного господарства

  • Розділ 4. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ АГРОТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Внутрішні й зовнішні чинники агротуристичної діяльності

  • Цільові групи споживачів послуг сільського туризму

  • Продукт сільського туризму

  • Дистрибуція агротуристичної пропозиції

  • Використання елементів комплексу популяризації в агротуристичній діяльності

  • Значення персоналу в сфері сільського туризму

  • Використання Інтернету в сільському туризмі

  • Розділ 5. ЯКІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ

  • Катетеризація сільської бази розміщення
  • Якість як визначальний чинник пропозиції сільського туризму

  • Гарантування безпеки у сфері сільського туризму

  • Розділ 6. ІНСТИТУЦІЙНІ УМОВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Агротуристичне дорадництво та підготовка кадрів

  • Формування навчальної агротуристичної стратегії

  • Вступ до туристичного бізнесу

  • Розділ 7. ОСНОВИ СІЛЬСЬКОЇ ГОСТИННОСТІ

  • Розташування й екологічні умови

  • Умови розміщення

  • Селянська сім'я та її схильність до агротуристичної діяльності

  • Принципи перебування в агротуристичному господарстві

  • Розділ 8. ШАНСИ І ЗАГРОЗИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

  • Розділ 9. СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ У ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І БЛИЖНЬОГО ЗАРУБІЖЖЯ

  • Німеччина

  • Франція

  • Польща

  • Словаччина

  • Сільський туризм в інших європейських країнах

  • Угорщина

  • Європейська федерація фермерського і сільського туризму

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ