• доступність продукту (легкість отримання, розміщення);
• інформація про продукт, який надається власниками агротуристичних господарств та іншими інституціями (наприклад, громадськими організаціями, спілками, органами місцевого самоврядування);
• фаховість, компетентність селянської сім'ї (гостинність, відвертість, повага, довіра, обізнаність у сфері надання послуг та знання мов);
• вірогідність піклування про "інтерес" своїх клієнтів, ретельність, солідність і відповідальність осіб, які надають послуги;
• безпека в агротуристичному господарстві та селі;
• види матеріальних засобів, які охоплюють видимі для клієнта елементи послуг, тобто оновлення агротуристичного господарства;
• задоволення потреб гостей, їх сподівань, очікувань, вимог та індивідуальних побажань.
Перелічені критерії оцінки якості послуг сільського туризму, на перший погляд видаються очевидними, однак на практиці їх дотримання проблематичне. Воно передбачає ретельну підготовку селянської сім'ї, яка створює агротуристичний продукт, піклування про матеріальні елементи цього продукту, а також постійне спостереження і задоволення потреб, сподівань клієнтів.
Формально якість продукту сільського туризму засвідчують різноманітні класифікаційні, категоризаційні, а також функціонуючі системи вітчизняних чи зарубіжних норм.
Проблематика якості становить важливий елемент маркетингових дій, прикладом яких є розвиток комплексного маркетингу (total quality marketing). Для вітчизняних селянських господарств, які надають туристичні послуги у сільській місцевості, доцільне прийняття основних положень комплексного маркетингу, а саме:
• 1) Якість має бути сприйнятою клієнтами. Робота у сфері якості має розпочинатися з аналізу потреб клієнтів і завершуватися тим, що є для них найсуттєвішим. Якщо клієнти прагнуть більшої компетенції персоналу, кращого обслуговування і т.ін., то власне ці елементи створюють якість у свідомості гостей. Покращення якості відбувається лише тоді, коли вона сприймається клієнтами.
• 2) Якість має бути присутньою у кожному намірі господарства, не лише у сфері надання послуг (окрім якості послуги, селянське господарство має турбуватися про якість своєї реклами, дистрибуцію продукту тощо).
• 3) Якість вимагає залучення всіх членів селянської родини. Це означає, що досягнути її можуть лише ті господарства, в яких всі домочадці відповідно підготовлені та мотивовані в її наданні.
• 4) Якість завжди можна підвищити. Одним із способів є порівняння результатів господарства із найкращими схожими конкурентами. Необхідно прагнути досягти їхнього рівня або спробувати ці результати покращити.
• 5) Підвищення якості не може врятувати слабкого продукту та компенсувати основні його недоліки.
• 6) Якість є необхідністю, але може бути недостатньою. Це означає, що поліпшення якості невідворотне, позаяк споживачі стають усе вимогливішими. Одночасно вища якість може не забезпечити конкурентної переваги, особливо якщо конкуренти покращують свою якість більш менш у тій самій мірі.
Катетеризація сільської бази розміщення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сільський туризм» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. ЯКІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ“ на сторінці 2. Приємного читання.
